Атака
Небо ракета зелена розрізала…
Вперед! Чую матюки полковника.
Траншею покинути ніколи не пізно –
Хай відіймається першим поповнення!
Залягли в бур’яні під кулями.
Непорушні, ледь дихаємо…
Кожен до землі, як до матері, тулиться:
-Збережи нас від лиха!
Поруч зі мною – вбитий солдат.
Чоботи його, неказенні, хромові.
Років сімнадцять. Обняв автомат
Правофланговий – з поповнення…
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- АТАКА Красивые, во всем красивом, Они несли свои тела, И, дыбя пенистые гривы, Кусали кони удила. Еще заря не шла на […]...
- АТАКА Скрегоче залізом округа, Смертю повітря фурчить. Я знаю той ступінь напруги, Коли вже ніщо не страшить. Святе божевілля атаки В […]...
- Осінь вечір пора вмирати осінь вечір пора вмирати голос кришиться на вітру сон раптовий як алігатор підкрадається угору теплий місяць до ока липне над […]...
- “осінь вечір пора вмирати…” осінь вечір пора вмирати голос кришиться на вітру сон раптовий як алігатор підкрадається угору теплий місяць до ока липне над […]...
- БАБУСЕНЦІЯ Ой оце чудне дівчатонько, ой-я, Щосуботоньки їде з містонька До бабоньки, до бабусеньки, ой. Лишає свої інфузорії-туфельки, Скидає свої лаковані […]...
- ПІСНЯ ПРО ПІВНЯ Грудка багряного крику, в чоботи взута червоні, ходить подвір’ям широким, мов по зеленій долоні. Косу тримає на крилах, косу веселу […]...
- ПРОХІД Утікаю від самотніх стін у юрбу, що мов барвистий гомін. Йде зі мною поруч – довга тінь, що із нею […]...
- “Ідем, як по мінному полю…” Ідем, як по мінному полю, Або, як під мінним вогнем – Між вибухів, що вивергають Над ямами землю… А вибухи, […]...
- ХАТА Чотири роки – в спеку, по сніжку – Місив солдат солдатську путь важку. Ховав солдат під шапку волохату Тривожну думу, […]...
- ДЕРЕВО Ось це дерево. Розлога крона. Кора гладенька, тепла. Я посадив його В день народження моєї матері. Це було давно: Мама […]...
- ПОМИЛКА ДЕЛЬФІНА Лиха рука поранила дельфіна. Лизала хвиля кров його липку. Загорнутий у білий саван піни, лежав покірний велет на піску. Цікавості […]...
- “А було то ранньою весною…” Світлій пам’яті М. Т. Рильського А було то ранньою весною На високій повені-воді. На човні за жовтим верболозом Все чекав […]...
- МАМИНЕ СЛОВО Я в світі прийшов із маминого слова, Пробився, наче із яйця, пташа. Та наді мною шкаралуща нова – І в […]...
- Балада про солдата Солдат бажав лиш одного, Якщо поранять десь його, Щоб в тил скоріше відправляли, І там надійно лікували… Боявся крові він […]...
- “Двадцять років тому…” Двадцять років тому, Тридцять років потому… І не знаю, чому Я приїхав додому. І тебе не зустрів – Де мої […]...
- “На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки…” На конвертики хат літо клеїть віконця, як марки. Непогашені марки – біда ще не ставила штамп. Пролітають над ними віки, […]...
- БАЛАДА ПРО ІВАНА ОДНОРУКОГО Дощі оновлення на древню ораницю, і пам’ять сонця у вузлах пшениці, і щедрий зір – на сховки, на притулки – […]...
- ОЧИМА ДО НЕБА Ластівка – молодик на синьому небі, скіфський лук у відчаї в небо закинутий, з перерваною тятивою. Ні! Літера “Р” у […]...
- БАГАЧ Хтось судиться за спадщину, хтось б’ється за межу, Хтось батьківську все не розділить хату… Чи я відстав – за часом […]...
- “Марю лиш вогневим блискавки списом…” Марю лиш вогневим блискавки списом, в голову темну мою не вцілив грім. Ти поруч поник – мукою впився. Ти пригадай […]...
- В БАРСЕЛОНЕ На Рамбле возле птичьих лавок Глухой солдат – он ранен был – С дроздов, малиновок и славок Глаз восхищенных не […]...
- “Сто років як сконала Січ…” Сто років як сконала Січ. Сибір. І соловецькі келії. І глупа облягає ніч пекельний край і крик пекельний. Сто років […]...
- ТОПОЛЯ Ти завжди видаєшся мені матір’ю: як вона – ти струнка, одинока ти, як вона (твоїх подруг виламав час, а оті […]...
- “Матері не вмирають…” Матері не вмирають. Матері не сплять. День і ніч матері в узголів’ях стоять Над нашим сумлінням, Над мислями й долями, […]...
- ДУМКА ПІСНІ-ПОЛОНЯНКИ Бувала я усякою – Від Марії, від Якова, Із сльозою, із притопом, То кригою, то окропом… Тепер же я полонянка […]...
- “Я лиха не знаю, не знаю недолі…” Я лиха не знаю, не знаю недолі! Утіха у мене сестрою! Гуляю, співаю, як пташка на волі, А смуток – […]...
- Українці в Росії живуть Українці в Росії живуть, Знають мову російську, як рідну, Служать словом і працею гідно, Путь Росії – то їх власна […]...
- ЛИСТ ІВАНА У ВИЩІ КЛАНИ Взявсь Іван лита писати У найвищу мафію. – Хочу, – каже, – вам послати Власну біографію. Маю сім десятків років. […]...
- БАЛАДА ПРО СОЛДАТСЬКУ ПІДКОВУ В руках незмінний автомат, За спиною – мішок. З боями відступав солдат – Од Пруту до Моздок… Чи кров од […]...
- ЖАСМИН Терпко пахне жасмин коло хати, Хто його посадив – не згадати. Та щоразу, як він зацвітає, У дитинство душа повертає. […]...
- “Ще день чи два – і зацвітуть сади…” Ще день чи два – і зацвітуть сади. Мій добрий батько вийде в світ розквітлий Й згадає брата, що під […]...
- Овальний всесвіт овальний всесвіт усі дороги за міріяди світляних років повернуться до первісної точки свого начала а небо у серцевині людській де […]...
- НА ПЕРЕХРЕСТІ ТРЬОХ ДОРІГ На перехресті трьох доріг, Що кожна з них веде в барліг, У лігво звіра – до Беліна, – Стояв солдат. […]...
- “Років тягар ляга мені на плечі…” Років тягар ляга мені на плечі, Мій полудень зі мною вже на ти, І все частіш повторюю, до речі: Життя […]...
- НЕБО А небо не змінилося – так само Сідає сонце і хмарки пливуть. І сто заграв зненацька за лісами Скривавлять дум […]...
- ДЖЕРЕЛО Біля нього іржавіють стріли, Що упали в некошений лан. Біля нього жили і старіли Покоління полтавських селян. Біля нього земля […]...
- МОГИЛА КІТСА Від болю звільнений і від наруг, Лежить під синім покривалом Бога. Життя й любов минули, як тривога, – Так рано […]...
- “Як притишене часом зітхання…” “Я прийшов до Вавілона, але так і не зміг розшукати тебе. Мені стало так сумно…” – це рядки з листа, […]...
- П’ЯТНАДЦЯТЬ 1 Вона коханням вичерпає з тебе останки почуття і ніжність, щоб ти ціле життя тужив за нею, щоб ти чекав […]...
- МЕЖИРІЦЬКІ ГОРИ Гори – Як груди матері. Коли втомлять Далекі шляхи, Нахолодить Буденна утома, Прийду до старого Межиріча, Прихилю свою голову До […]...