“В гуцульській хаті на печі…”

Related posts:

1. ТРЕМБІТА Я не знаю де, в якому світі, Чи на небесах, чи на землі, Хтось тужливо грає на трембіті, Хтось віщує […]...
2. “Догорають поліна в печі…” Догорають поліна в печі, Попеліє червоная грань… У задумі сиджу я вночі І думок сную чорную ткань. І коли ж […]...
3. “Так запахло в хаті й пам’яті мені…” Так запахло в хаті й пам’яті мені, Коли ти внесла з різьбленим листом стебла. Усміхнулась… Кажеш, руки – в мурашні, […]...
4. “В дідівській хаті пахнуть дині…” Ф. Мілевському В дідівській хаті пахнуть дині, з горища сіна борода звиса. А діда вже нема… І в сінях ледь […]...
5. НА ПЕЧІ (Українська патріотична дума) Хоч пролежав я цілий свій вік на печі, Але завше я був патріотом, – За Вкраїну мою, чи то вдень, […]...
6. СЛОВА (Із “Чотирьох квартетів”) Слова летять, музика в’ється Тільки у часі, але тільки живуче Мертвим стає. Після розмов знов Слово німує. Тільки в образах, […]...
7. “Спадала вниз оголена вода…” Спадала вниз оголена вода Просяяна, весела, молода, Як дівчина, що вибігла з ріки: Ряхтіли в сонці стегна і литки, Сміялась […]...
8. ГОРА І КРИНИЦЯ Назвали гору Золотою, а хто й коли, – не знаю… Життя спливало за водою, верба цвіла в розмаї. Крута гора […]...
9. КОСАР І ВДОВА Косар іде – свічки косить. Каже: “Досить уже, досить!” І косить свічки. А йде вдова, чорним-чорна, Свічки сіє, страх моторна, […]...
10. ПАНІ КАПІТАНОВА Капітанська вдова мала білих мишей в закапелку дірявої кухні, а ще із неї був канарок Мішель і носовички трикутні. Втім, […]...
11. “По улиці вітер віє…” По улиці вітер віє Та сніг замітає. По улиці попідтинню Вдова шкандибає Під дзвіницю, сердешная, Руки простягати До тих самих, […]...
12. КОРОТКА БАЛАДА ПРО ЩАСЛИВИЙ КІНЕЦЬ Була собі казка стара, А в казки – щасливий кінець. Зустрівся із смертю боєць, Але відступила стара. І вижив солдат, […]...
13. БЕРЕЗОВСЬКИЙ. БЕЗВИХІДЬ До горла – бритву, і кінець! І вже не треба ката, І закривавлений вінець – За всі борги розплата. Рвучкі […]...
14. МАТИ Зупиніться, поети! Чекайте, не треба… Мати вийшла на ганок і дивиться в небо. Мати дуже висока, древніша од космосу, На […]...
15. БІБЛІОТЕКÁРКА У суботній ясний ранок я дівчину зустрів: зупинилася неждано, сказала кілька слів: “Ах, яке чудове небо! Що чувати там у […]...
16. Поволі – так дозволено було поволі – так дозволено було – земля й вода мінялися місцями і ти не знав оракули чи грами тобі прогнозували […]...
17. ДІЄСЛІВНЕ Заарештовують. Реабілітовують. Підсолоджують І обпльовують. Похвилюємось. Пострибаємо – І лякаємось Чи звикаємо. Забувається, І дрімається, І кохається, І співається. Чи […]...
18. ІДЕАЛЬНА ПАРА Закохалась люта кобра В молодецького вужа. Бо у нього серце добре Й дуже лагідна душа. Пожили душа у душу Може […]...
19. ЧОТИРИ СОНЕТИ ПОВІЛЬНОЇ СМЕРТІ 1. він нині не побачить паркана він мусить вуха воском затуляти іде вода у гості до теляти така сама як […]...
20. “Від доторку руки вода стає шовкова…” Від доторку руки вода стає шовкова, і ти, мов пух, летиш із губ, моя любове! А навперейми я, мов світ, […]...
21. “Планету всю досліджено і вивчено…” Планету всю досліджено і вивчено, І відкриттям все важче потрясти Свідомість нашу, що стає космічною, І мисль людську, що осягла […]...
22. “Чом, козаче молоденький…” Чом, козаче молоденький, Рониш слізоньки дрібненькі, На всхід сонця поглядаєш І так тяженько вздихаєш?.. Ой я, козак молоденький, Роню слізоньки […]...
23. “Скінчилась лютого пора…” Скінчилась лютого пора, Тепліє, м’якшає повітря І Лиса лисіє гора, І крук полоще горло вітром. Ще день, ще два і… […]...
24. “Однаково: більше не жити…” Однаково: більше не жити – Умерти чи край свій лишити; Чужина – могила, чужина – труна, Пустеля безплідна, холодна, нудна. […]...
25. ЗЕЛЕНІ РУНА І І знов, і знову цей мотив упертий – Старий, як світ, і вічно юний спів: Прийшла весна, і білий […]...
26. ЗМОВНИКИ М. Б. Під дверима припали, ждучи, Загорнулись в завіси червоні. Наші руки стискають мечі. Кров прибоєм кидається в скроні. За […]...
27. “Прийде мить тривожна…” Ой хто не служив, братці, Та й у богатиря… Наймитська пісня Прийде мить тривожна, Запитає мати: Скільки, діти, можна Та […]...
28. ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ Ярами бурими, гнідими Тумани впали, поповзли, Німотні тіні заходили Сліпого попелу й золи. Який поріг? Нема порога. Де родовід? – […]...
29. ТЕБЕ ПРИГАДУЄМ ПІСНЯМИ “Цю землю треба сполоскати Дощем вогненним, а тоді, Щоб жати урожай багатий, Втопити поле у воді. Нехай постоїть. Хай помокне. […]...
30. “Цить, серце, цить!…” Цить, серце, цить! Таж ти кохало, І раювало, й горювало, І наболілося досить – Цить, серце, цить! Весні кінець, Пшениця […]...
31. “Знов я серце упокорив…” Знов я серце упокорив І забув тяжку досаду; Знов весна у серце хирне Ллє здоров’є і одраду. Знов увечорі і […]...
32. “Тече вода з-під явора…” Тече вода з-під явора Яром на долину. Пишається над водою Червона калина. Пишається калинонька, Явор молодіє, А кругом їх верболози […]...
33. “Ніщо, на жаль, не вічне під зорею…” Ніщо, на жаль, не вічне під зорею: Змагання душ і торжество сердець, і запах матіоли, й дух елею початок мають. […]...
34. БАКЕНЩИК Що ж мені свідчать твої зморшки? День надійшов і відійшов. Дощ розгулявся – чорні стьожки гадючаться з-під підошов. Несеш вогонь […]...
35. “Ясна Литво, Міцкевича рана…” Пам’яті В. Креве Ясна Литво, Міцкевича рана, Що в польській нові болісно цвіла! Ти в моря синь простерла два крила […]...
36. Верш на Свабоду Мы покуль не народжаны народ, мы вязьні скамянелых яйцаклетак, мысьленча запаволены чарот; хтось падла, хтось зусім яшчэ падлетак, хтось піша […]...
37. В ОДНУ РІКУ НЕ ЗАЙДЕШ ДВІЧІ В одну ріку не зайдеш двічі – Вже інша хлюпає вода. Буває: враз охопить відчай І довго в вічі загляда. […]...
38. ПАМ’ЯТІ МАТЕРІ Ти, що мене під серцем носила; Ти, що дала життя мені й крила; Мамо, журавко рідна моя, Жайвора виспів, трель […]...
39. “Води із очерету хлюпавиця…” Води із очерету хлюпавиця, І місяця над очеретом ріг, Дніпро, і сад, і сонна блискавиця, Та неба синь, та синя […]...
40. БІЛОЗІРОВІ РИТМИ Знов над Львовом – туман, знов над Львовом – печаль, І спускає на очі радість чорну вуаль. Де на ритми […]...