Верш на Свабоду

Мы покуль не народжаны народ,
мы вязьні скамянелых яйцаклетак,
мысьленча запаволены чарот;
хтось падла, хтось зусім яшчэ падлетак,

хтось піша і рыторыкай старой
уводзіць юнакоў у заблужджэньне:
змагар, руплівец, ходаньнік, герой,
тытан, а мо й тытанік адраджэньня.

Стаміліся й губляем лік гадам:
гады ў турме паўзучыя, як гады!
Дзе ж тая паўнагрудая мадам,
што ўсіх нас павядзе на барыкады?

Што маем, ей бы кінулі да ног!
І вартавыя чуюць нашы енкі,
калі начамі ў каляровых снох
мы бычым гэту кралю без сукенкі.

Мы валім дрэвы, чэшам камяні,
капаем катлаваны і каналы,
чакаем на спатканьні, лічым дні
й абагульняем сьвет наш дасканалы.

Бо верым: навакольнае лайно
цудоўным гноем станецца ў гасподзе.
Па-праз закратаванае акно
гартуем дых, каб дыхаць на свабодзе.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Дачакаць! Чаканьне каштоўнейшае за чаканку старых мэдалеў, старажытных манэт. Чакаць ганарару, навінаў, каханку, што ўночы наведае праз Інтэрнэт; чакаць, што знаемыя […]...

ІЛЬВОЎ* Юрку Прахаську Адапхнуцца ад Ратушнай вежы ды рынуцца ў бездань, каб магутныя крылы паноўных над местам званоў падхапілі, панесьлі, загойвалі […]...

ГРОШІ ТРЕБА БЕРЕГТИ Всі дивуються з Панька: як придбав він дачу? – Я уміло, – каже той, – грошенята трачу. Научився відкладать гроші […]...

Выбраныя месцы зь ліставаньня Івана Жахлівага і Н. К. Крупскай 1. Хто гэта ў фінскай глушы на балоце, прабач, на самоце, Воддаль ад блізкіх сяброў, ціха і проста жыве? Ці […]...

“Тут обелісків ціла рота…” Тут обелісків ціла рота. Стрижі над кручею стрижуть. Високі цвинтарні ворота високу тишу стережуть. Звання, і прізвища, і дати. Печалі […]...

СТЕЖКИ Я думаю про стежку. Не про ту, що – навпростець. Не про ту – сміливу, найкоротшу, що пролягла наперекір табличкам: […]...

“Отак прожив собі, дивись…” Отак прожив собі, дивись, немов одне лиш тільки знав я: о півдошостій народивсь – о півдопершій поховають. Звідкільсь прийшов, ішов […]...

Якщо тобі прийде на присмерку зими If in begining twilight… якщо тобі прийде на присмерку зими (так як приходить сніг серед німого світу) хтось супокійний дух […]...

АПОВЕСЬЦЬ ПРА САПРАЎДНАГА ЧУЖЫНЦА Я насамрэч чужаніца й нішто насамрэчна-чужынскае мне не чужое, ненасамрэчна-чужынскае ці насамрэч-нечужынскае ўжо я, нібы раба, забіваю на пляжы і, […]...

Чути чути як поночі хтось такий як туман хтось такий як волога навшпиньки скрадається попри стіну то іржа підступає ножеві до […]...

ТРЕМБІТА Я не знаю де, в якому світі, Чи на небесах, чи на землі, Хтось тужливо грає на трембіті, Хтось віщує […]...

“Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув…” Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув. В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин. Розбився […]...

“В забуте відро хтось дзвонив цілу ніч…” В забуте відро хтось дзвонив цілу ніч, хтось пір’я надмухав у щілини віч, хтось стежку промів од криниці од ганку […]...

ХОЛОД В забуте відро хтось дзвонив цілу ніч, хтось пір’я надмухав у щілини віч, хтось стежку промів од книниці до ганку […]...

“Ой любов, солодка муко…” Ой любов, солодка муко, Молоде вино! Більш не зможу я постукать У твоє вікно. Не розквітне сніг узимку – Маками […]...

БАГАЧ Хтось судиться за спадщину, хтось б’ється за межу, Хтось батьківську все не розділить хату… Чи я відстав – за часом […]...

АКТ ЗРАДИ “Знаєш,” сказав я своєму другові, як ми проходились Хрещатиком в сторону майдану Незалежности, “я думаю, що треба вважати актом зради […]...

РОМАНС Це так мусить хтось грати на своїй хворій гітарі, недаром склянкою води розлилося по столі моє обличчя. Недаром світ сьогодні […]...

“Душі тут рости і цвісти від любові…” Душі тут рости і цвісти від любові (А хтось гендлював, розживався на слові, Хтось мислі виносив, як джинси потерті). А […]...

НА ТЕМУ КІНЦЯ ТИСЯЧОЛІТТЯ Комусь секс (що то ситі), кажуть, в горлі стоїть, То не той хворобливий із назвиськом “хіть”, Той високий – коли […]...

Пасланьне да беларускага пошт-мадэрнiста Вершы пад эпіграфам Як цудоўна было ў кайфназоі! Ты сядзеў сабе, а пад табой уздымалася Джамалюнгма. Трэ было толькі сесьці […]...

“Очі – дві волошки в житі…” Очі – дві волошки в житі На Вкраїні, там, у нас. Коси – жмут ясний пшениці На дорозі, там, у […]...

УКРАЇН ДОБИ, МАЙЖЕ КНЯЖОЇ Хтось академоікові, хтось Писанці Везуть княжі дари… Скоромохи з торбами писаними Оббігають багатші двори. І князі, як у власних вотчинах, […]...

“День за днем, вони вже звуться – дати…” День за днем, вони вже звуться – дати. Густо смутків чорного литва. Дні мої, а чим же вас згадати, всі […]...

“Хтось гладив ниви, все гладив ниви…” Хтось гладив ниви, все гладив ниви, Ходив у гніві і сіяв співи: О, дайте грому, о, дайте зливи! – Нехай […]...

БАЛАДА Прокажені, брате. Колокільця знов озвались… Застеляй столи. На тобі нема живого місця. Застеляй столи – ми вже прийшли. І тебе […]...

Мастацтва выжываньня Калі прачынаешся зранку, упэўніся, што жывы: крыху адшморгні фіранку. (Не выхіляй галавы!) Угледзеш тую ж макабру і тую ж адчуеш […]...

ЯК БРАЛИ ДЗВОНИ Ранком, як стало лиш світати, Прийшли під церкву царські слуги. Як стали дзвони забирати, Понісся плач жалю і туги… Так […]...

ПРАВИЛА НІЖНОСТІ Бульваром, змереженим зеленими тінями, кожен виямок обминаючи, котиться плавно, надійно автобус особливого призначення. Де він прокочує – все зупиняється, навіть […]...

“Добре, що є ці столи між дубами…” Добре, що є ці столи між дубами,- Там, де біжить прохолодний струмок. Хтось тут, поставивши кошик з грибами, Відпочива від […]...

ДУМА ПРО ТЕБЕ Як хтось спита, хто ти для мене є, – я відповім: душа моя і тіло, кохання ніжне і палке моє, […]...

АННЕ АХМАТОВОЙ Мне кажется, я подберу слова, Похожие на вашу первозданность. А ошибусь, – мне это трын-трава, Я все равно с ошибкой […]...

“Цар руху, мислі цар (згадав хтось – Іудеї)…” Цар руху, мислі цар (згадав хтось – Іудеї) В жорстокий світ беззахисним явивсь. Де правда сили, звірі де й пігмеї […]...

АНТИСЕМИТЫ Зачем мне считаться шпаной и бандитом – Не лучше ль податься мне в антисемиты: На их стороне хоть и нету […]...

ВІЧНЕ Несхожі ми: хто альфа, хто – омега, хто гліду плід, а хто – його лоза; хто монумент, а хто запал […]...

ІІІ. “Там, де втомно в темінь тоне…” Там, де втомно в темінь тоне Кучерявий вечір, Хтось невтомний дзвоном дзвонить Про чарівні речі. Шелестять шовкові хмари Безчисельним шовком. […]...

ЕЛЕГІЯ ПРО РАДІСТЬ Боюсь торкнутись: опечуся. І не торкнуся – опечусь. Нагнувшись, питиму – нап’юся. І як не питиму – нап’юсь. А вже […]...

ГІСТЬ якщо колись почуєш що хтось стукає тихо у двері не відкривай скажи – мед ще не зібраний тоді годуй бджоли […]...

“Стою біля відкритого вікна…” Стою біля відкритого вікна. За ним веселий дощ пружинить кроки. У кожній краплі зріє світ широкий І свіжа сила ярого […]...

“Коли з ночі у серце повзе самота…” Коли з ночі у серце повзе самота І чорніють, як хмари, дерева похилі, І над всім налягає безмежна сльота – […]...

Related posts: