СЛЬОЗИ
Все ст аріє: слова, і рими,
І кров, і слава, і могуть,
Лиш сльози не стають старими –
Вони народжуються й мруть.
Є поміж ними різні створи –
Політики і вояки,
Поети, шахраї, актори, –
Та всі вони єретики.
І та сльоза, котра лукавить
І бреше, – спалюється вмить;
І та сльза згоряє навіть,
Що прагне людство освітить!
21.ІХ.2006
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ТАЄМНИЦЯ СЛЬОЗИ Крізь пил віків тече сльоза гаряча. Планета хмурить випукле чоло. Ви чуєте? Дитина гірко плаче, невтішно плаче і не зна […]...
- СЛЬОЗИ Як Дружба чи Любов подвинуть наше чувство, Як Правда крізь Олжу проб’ється й блисне, В устах обманювать є знане всім […]...
- “Нам часто кажуть – це жіночі сльози…” Нам часто кажуть – це жіночі сльози Рятують людство у тяжкій біді. Для них ростуть обставини тверді, Немов для квітів […]...
- “Душа наїлася та бреше…” Душа наїлася та бреше. А бреше як! І те і се. Що вуж, мовляв, корову ссе, А відьма жінці косу […]...
- ЧЕРВОНІ РОЖІ Назовні дозріває ніч, ятріє рожами, згоряє запахом у ранок. Червона рожа кожного згоряє. І залишається непроминання, без життя....
- ПРИТЧА ПРО СЛЬОЗИ Плакало дві дівчини у горі, Дві сльози зустрілися у морі. Перша – в глибину морську потала І перлиною на дно […]...
- ПРИСВЯТА ОДНОМУ З ШЕВЧЕНКІВСЬКИХ АВТОПОРТРЕТІВ На “Автопортрет”: Офорт. 1860 Гортаю життя – мов недбайлом написану Розторгану книгу – се я чи не я? Ховаю під […]...
- “Все ж озирнувся ліс…” Все ж озирнувся ліс – я вже й не кличу – спинився і стоїть. І я заснув… Немовби хтось погладив […]...
- НА ОБРІЇ СЛЬОЗИ Згадалося… Казкового бінокля солдат подав замислено мені. І я за склом, від подиху намоклим, побачив шлях, неначе уві сні. Його […]...
- ПРИТЧА ПРО ВДЯЧНІСТЬ Подарував убогому багач З любові до похвальства постоли. До бідного, немов лайно до гач, Він приліпився: дякуй і хвали! Подякував […]...
- “Пролились небесні сльози…” Пролились небесні сльози На сріблясті верболози. На зелені лопухи, На цей досвіток глухий… І привиділось у сні: Обмолочується сніп, – […]...
- Я ПЛАЧУ, СЛЬОЗИ ЧЕРЕШНЕВІ Чому пішла я геть від тих Зелених яблунь, груш похилих? Ще гагілковий спів не стих, Чічками грають небосхили… Пішла у […]...
- ЛЕГЕНІ О. Лишезі Іній, вже й очерети змерзли: навіть кінь – і той губами не відігріє (він був колись конем і […]...
- СВІТ СТРЯСАЮТЬ ГРОЗИ НА ЛЮДСЬКІЇ СЛЬОЗИ Пожалься, Боже, що світ закурився, Це за гріхи Бог на всіх нас озлився! Брат брату недруг, син батьку ворожий, Скрізь […]...
- ПРАГНЕННЯ Чудний кентавр із головою бога І тулубом могутнього коня На небо вибіг і жене якомога. Куди жене? Не знає. Навмання. […]...
- Зверю – берлога Зверю – берлога, Страннику – дорога, Мертвому – дроги, Каждому – свое. Женщине – лукавить, Царю – править, Мне – […]...
- “Сама хай висохне сльоза…” Сама хай висохне сльоза. Нехай її ніхто не витре. Не дми мені в обличчя, вітре! Сама хай висохне сльоза. Або […]...
- ПОКИ СПИТЬ ВЕЗУВІЙ …Проснувсь Везувій – і нема Помпеї… Та я в кіно дивлюсь-таки на неї, Хоч на відкопану, а все-таки дивлюсь: Неначе […]...
- ЗАПРОШЕННЯ Вже спалюється день на вугіль ночі, росою вечір трави з попелу полоще, і ляк, мов свердел, твоє серце точіть, і […]...
- БАЛАДА ПРО ЧУМАКА Плинуть хвилини – за хвилею хвиля, Час набіга – за сльозою сльоза. Віз навантажений кримською сіллю, Тільки ж немає дороги […]...
- “Ти снивсь колись прапращуру мойому…” Ти снивсь колись прапращуру мойому… Перлина сліз, чи стріли, чи вино,- Та напував ти печеніга злого В своїх степах таким […]...
- Вождi до щастя строєм нас вели Вождi до щастя строєм нас вели. Самi ж сьогоднi збилися у зграї I жили з нас, сердешних, так мотають, Щоб […]...
- ПРИТЧА ПРО НЕНАВИСТЬ Посварились друзі за межу колись, І ненавистю їхні серця запеклись. Один одному смерті швидкої хотів, Так жили вони довго, заковані […]...
- ЛЕГЕНДА Було колись в одній країні: Сумний поет в сумній хатині Рядами думи шикував; Вони й “рівнялись”, мов піхота, аж тут […]...
- “Пройду селом…” Пройду селом. Вони усі Живі-здорові – Земляки. Майстри найкращі в світі, Співаки, Філософи – Мої учителі. Я бачу, де вони […]...
- “Пресвітлий-світлий день. Із дива кам’яніє…” Пресвітлий-світлий день. Із дива кам’яніє, судомлячи гілки, розчахнута верба, і срібний літачок у небі ледве мріє, і ковза синя тінь […]...
- “Мужчино, смирися, бо стервом є мужеське тіло…” Мужчино, смирися, бо стервом є мужеське тіло, Бичів йому мало, і мало нещасть, щоб смирити, Все прагне безоглядно стрічні жінки […]...
- 1. З’ява перша: “Концерт” Кинь яблуко через плече, як у старій-старій легенді – й театрик цих смішних трагедій тебе концертом обпече. Там, наче в […]...
- ДУРНИЙ ТОЙ СВІТ Дурний той світ, сліпий на все І бреше, що несила, Про тебе злобну вість несе, Що ти є дрантя, мила! […]...
- МАТИ (“Породила синів, своїх буйних синів…”) Породила синів, своїх буйних синів, Спорядила нас, юних, в дорогу. Посадила тоді ж трьох малих ясенів, Як надію свою і […]...
- ТАРАС Будь проклят світ, що дав його труні, будь проклят день, коли його не стало… Не граймо, браття, на сумній струні, […]...
- ДВА НЕЖДАНИХ ВЕРЛІБРИ ПЕРШИЙ НЕЖДАНИЙ ВЕРЛІБР “The shadow of your smile” У підземному переході. В цій черзі з п’яти чоловік По каву стою […]...
- “Ти так наблизилась уже до смерти…” Віталієві Абліцову Ти так наблизилась уже до смерти, Дідівська земле, що нема й надій, Чи буде пільга від скорботних мрій, […]...
- “Ні жодна ще падлюка в цілім світі…” Ні жодна ще падлюка в цілім світі Не вимовила: “Я проти народу” – Бо треба буть накормленій, зігрітій… Маскує душу […]...
- “Матері не вмирають…” Матері не вмирають. Матері не сплять. День і ніч матері в узголів’ях стоять Над нашим сумлінням, Над мислями й долями, […]...
- ДУМКА (На смерть Трохима Зіньківського) О, бідний, бідний краю мій! Як мало маєш ти надій; Але й вони одна по одній […]...
- “Ой, наковталися горя ми…” Ой, наковталися горя ми, Начудувались химерами!.. Дихати хочу зорями І захмеліти озерами. Згиньте, недобрі привиди, Беріївські прислужники! А шахраї та […]...
- ЗБУДИ Немає правди на землі й не буде, Допоки не зійде Чечня з хреста, Допоки Ти в її пробиті груди, Всевишній […]...
- “Коли помер кривавий Торквемада…” Коли помер кривавий Торквемада, Пішли по всій Іспанії ченці, Зодягнені в лахміття, як старці, Підступні пастухи людського стада. О, як […]...
- Осінь це станеться саме так це станеться саме так і не інакше вони тисячу разів повторять свої власні імена і прислухаються […]...