ПРИРОДА

Все так цвіло, як має бути в квітні;
Ми думали, що врожаї зберем,
Та сніг упав на крони малолітні,
Зламався сад під ніжним тягарем.

З’явилась в небі правдомовна сцена,
Верхи прийшли до слова і низи.
Та випали із рук верхів знамена,
Згоріла правда в спалахах сльози.

Зібрались мудрі, тихо говорили
Про те, що буде, й що було давно,
А за дверима дурні, мов горили,
Сміялися і грали в доміно.