“Між персами твоїми – жолобок…”
Між персами твоїми – жолобок,
Задолина життя і пропадання,
Туди, немов нитки в один клубок,
Збігаються мої думки й жадання.
Там погляд мій свої стежки снує,
Вникаючи крізь блузу і сорочку,
Зникає дивно там єство моє,
Мов крапля на вишневому листочку.
Та ні, я виникаю із води,
Мов рятувальна виспа в океані.
І починаються мої важкі труди
Між горами на тій святій поляні.
На мене сходить воля звідтіля,
Де є одна гора, а поруч – друга.
І твої груди тверднуть, як земля,
Яка, немов рятунку, прагне плуга.
(4 votes, average: 3,25 out of 5)Related posts:
- ДІАНА Заснув Ендіміон на місячній поляні, Де смольний дух трави і сосен престарих. До милих уст його, рожевих і пухких, Богиня […]...
- КОРІННЯ ХЛІБА Я з династії хлібороба. Ось на фото іржавім – сім’я: тато, мама і крутолобе, повнощоке хлопчатко. Це я. Крізь папір […]...
- Війна Ігоря з арабами й персами Та недовго спочивали Українські вояки. Вже удосвіта взялися Лаштувати байдаки. То вітрила білі шиють, То засмолюють човни, Весла, щогли вибирають, […]...
- “Одинокий сиджу над рікою…” Одинокий сиджу над рікою, Одинокий з думками, з журбою. Вечоріє, за горами гасне, Як небесна ватра, сонце ясне. Від лісів […]...
- Над рікою Одинокий сиджу над рікою, Одинокий з думками, з журбою. Вечоріє. За горами гасне, Як небесна ватра, сонце ясне. Від лісів […]...
- Досвітнє дівування води обертається на зозулю досвітнє дівування води обертається на зозулю плачем двотільця що розпадається на того чиї сни перепливають коні і ту у чиєму […]...
- РУКИ КОХАННЯ Простягни мені свої руки, кохання, крізь речовину сходів і схили в поруччях, щоб я не чув, як скрегоче полива й […]...
- “Багато небесної сходить краси…” Багато небесної сходить краси на кичери лисі, на наші обійстя і наші ліси… І тихо у лісі. Один прилітав на […]...
- ПТАХ СИДИТЬ НА ГІЛЦІ Сидить птах на гілці, на дереві, що розгалужується від його ніг, притискає кольорову голову до ока, великого й прозорого, як […]...
- ДО ПОРТРЕТА САКСАГАНСЬКОГО Дивлюсь, Кабице незрівнянний, На молодечий твій портрет, – І зачарований, і п’яний Тобі присвячую сонет. Кому артиста серце знане? Йому […]...
- ЗОРЯ УКРАЇНИ На обрії Києва сходить вишнева зоря. Зринають у небо мостів розтуманені брови. Пробоєм Славути гримлять океани-моря, і дивиться Київ на […]...
- ЕВАКУАЦІЯ Був день, що ні змісту йому, ані форми, зрівнялась з землею розбита платформа, і потяг розмивчатий парою жбухав, колеса гриміли […]...
- “Чогось так банно… На душу впала…” Чогось так банно… На душу впала Безмежна скатерть тоски і смути, І серце багне в тиші заснути, Як скорбна пісня, […]...
- НА ХУТОРІ НАДІЯ Не вірили, сміялися, глумилися: – Ото придумав: серед степу – гай! А він мовчав. Саджав собі – і край. І […]...
- БУВАЮТЬ ДНІ Бувають дні в житті Мов олово важкі Гнітючі, мов ярмо, Гіркі, немов полин, Тоді душа моя, Знеможена й німа Дрімає […]...
- НАД РІКОЮ Вже сірий день між горами розтанув, мов у долоні кучерявий сніг. Коли йдемо з тобою між каштани – сріблом алеї […]...
- ЇЇ ОЧІ Як дужа темінь дощової ночі, Вони журливі з люстром віч-на-віч; Без мене їм ясфітися не міч,- До всіх бажань байдужі […]...
- “Сади цвітуть – вже не мої сади…” Сади цвітуть – вже не мої сади, І місяць сходить – не в моїх зіницях. І де та птиця, та […]...
- “Гул прибою і самшиту шати…” Гул прибою і самшиту шати, Цвіт магнолій, руж і орхідей. Пригорнись, кохана, до грудей, Будем слухать море і мовчати. Ми […]...
- “Якщо в дальньому зимовому лісі…” Якщо в дальньому зимовому лісі чути серед ночі тихий дівочий спів, значить, там є школа, в якій вчаться дівчата. Невже […]...
- ПІШЛИ НАВТІКАЧІ Світив місяць, світив з-поза хмари… Два козаки на кониках утікали: Вони ж ото з України утікали, Пильно з України, мов […]...
- КАМЕНІ Гостей чекав я, і вони Загримали в поріг, Скорботопомні валуни Крутих моїх доріг. На них важкі сліди були Моїх юнацьких […]...
- КАВУНИ За кукурудзою, де пару спокій, Де проса й гречки запашні клини, Під сонцем спіють темні тумани Й манастирі, важкі, зеленобокі. […]...
- “Жадоба світу, що дрімала в снах…” Жадоба світу, що дрімала в снах, Ненатлим смерчем вибухла з війною, І давні жалі тьмяною луною По срібляних померкли полинах. […]...
- “Ще прокидатись до роботи не пора…” Ще прокидатись до роботи не пора… Та літній ранок розбудили смички бджіл, Торкаючи – струна по струні – Скрипку-квітник на […]...
- “На маленькій планеті у великому лузі…” На маленькій планеті у великому лузі Сходить вечір на синьє, на сизе й сумне. На шовковому вальсі, на блакитному лузі […]...
- Поезiї душа завжди вiдкрита Поезiї душа завжди вiдкрита. В буденностi холоднiй i жорстокiй Мене рятують вiршi як молитва. Читаю – i на душу сходить […]...
- ЗАСПІВ Посвята братовi Михайлові Пiвденний краю! як тепер далеко Лежиш вiд мене ти! за горами крутими, За долами розлогими, за морем, […]...
- 1. ПЕРШИЙ ДЕНЬ У одмінах усе мина, бо: а) зимові дні короткі, треба поспішати; б) чужий сміх забувається, коли його замінити своїм; в) […]...
- ЗІРКИ Зірки – Небесні човники В океані Всесвіту. Веслярі Весело Перезираються: – Пливеш, друже? – І я пливу На спів Сіренької […]...
- МОЯ ШАХТА Любим моїм землякам – криворіжцям Мені хоч очі зав’яжіть, Я і вночі знайду Старий кар’єр, де батько мій Довбав колись […]...
- “Може, справді аж дві душі…” Може, справді аж дві душі Пробуває в грудях у мене. Одна – в золотій іржі, А друга – руно зелене. […]...
- “ЩОДНЯ БАРВИСТІШИМ СТАЄ ОСІННІЙ ЛИСТ…” Щодня барвистішим стає осінній лист. Яка мозаїка порослих лісом схилів! – На них з небес маляр-абстракціоніст Гарячих барв палітру вилляв: […]...
- ПРИТЧА ПРО ЖІНОК Був собі в царя слуга – Розум, дотеп і снага. Словом, хлопець – ніби дзвін, Та почав марніти він. Цар […]...
- ВИКЛИКАННЯ Місяць віддихає в річці, Умивається прозорою водою. А я лежу. Небо нахиляється до мене, відчуваю на собі його блакитне тіло. […]...
- “Труди і дні. Віки й епохи…” Труди і дні. Віки й епохи. Думки, спресовані в слова. А понад всім – покриті мохом Могильні плити і трава. […]...
- “Взяв би я бандуpу…” Взяв би я бандуpу Та й загpав, що знав. Чеpез ту бандуpу1 Бандуpистом став. А все чеpез очi… Коли б […]...
- ПРИТЧА ПРО СМІХ В темні вечори осінні Бавилися ми на сіні, І сміялась ти; Може, лоскоту боялась, Може, сміхом заливалась, Щоб з ума […]...
- “Я сам собі тісний…” Я сам собі тісний. Словам моїм так тісно, як сонцю в зворохоблених очах. Як в тріщину на древнім обеліску мурашки […]...
- “Я спитав у води…” Я спитав у води: – Звідкіля ти прийшла? І сказала вода: – З глибини джерела. Я спитав у води: – […]...