СТРАШНИЙ СУД (Примітив)
Посеред лісів, степу
Ловіте тугу труб!
Двигтить і земля, і небо,
Надходить Страшний Суд.
Роздайте одежі гарні,
І коні, й воли для всіх!
Достаток – лише марність,
І щастя – сліпий гріх.
Забудьте жінки й діти,
Невільні звільніть серця!
Легкі і ясні, йдіте
Уздріти лице Отця!
І небо, й земля в хмарі.
Нечуваний вітер дме.
Господнє ім’я – Кара.
Господня хвала – Меч.
(3 votes, average: 2,00 out of 5)Related posts:
- “Пройшли пурпурні фінікійські дні…” Пройшли пурпурні фінікійські дні, Замкнувши цикль, і знову так потрохи Згризає час суворо-мовчазні Граніти легендарної епохи. О, неба сірість, оливо […]...
- ОБЕЗЖЕНЩЕННА ПУСТЕЛЯ Дивлюсь на гори із вікна На простір дикий ції пустки І пригадалася вона Забилось серце хутко-хутко Згадались тіні теплий присмерк […]...
- “Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув…” Страшний калейдоскоп: в цю мить десь хтось загинув. В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин. Розбився […]...
- “Просто. Не йти праворуч…” Просто. Не йти праворуч Ані ліворуч – ні. Хай лише вітер поруч, Вічний сурмач борні. Вітер, що хмарі – в […]...
- “Колись ви, мабуть, були красивою…” Колись ви, мабуть, були красивою… Вибачте, жінко, скільки вам років? У вас були очі, як небо, сині І легкі, як […]...
- НІЧ У ЛІСІ Посеред ночі скрикне птах – І ворухнеться в серці страх. І вітер сполохом війне, І щось містично-неземне Шелесне в соснах […]...
- “Під блакиттю весняною…” Під блакиттю весняною сушить березень поля, і співає підо мною очервонена земля. Був там гроз кривавий подих, дощ топив людей, […]...
- “Дивись, дивись: безмежні перелоги…” Дивись, дивись: безмежні перелоги І хмар насуплених погроза в далині. Приносить вітер виклики тривоги – Шалений вітер і криваві дні. […]...
- НІЧ У СТЕПУ На небі пожежа західня палає. Земля червоніє принадним рум’янцем. Заснула вродлива, весела, щаслива, І небо над нею темніє… стемніло. І […]...
- Над полем зимний вітер віє Над полем зимний вітер віє і листям гонить, Село у мряці ледве мріє: ген дзвонять дзвони. Далекі, тихі, легкі звуки […]...
- “Небувалі часи” Із Цьоткі І пісня затихла, і втіхи не видно, І діти старенькими стали. І ноту веселу музикам брать стидно, Радісні струни порвали. […]...
- “Осінній вітер з Туркестану…” Осінній вітер з Туркестану. У тебе зірка над чолом і очі од кохання в’януть… Я цілував твою шинелю й обмотки, […]...
- СУЗІР’Я РИБ Біле, небо синіє вгорі, Переходить у чорну безодню. По зеленій траві на горі Хтось розсипав намисто Господнє. В кожнім спить […]...
- “Раз високо над горами…” Раз високо над горами, Уранці по весні, Дві хмароньки пливли кудись, Як янголи ясні. Удосвіта дві хмароньки Зустрілися вгорі І […]...
- ВЕЛИКДЕНЬ У СТРУСОВІ Воскреснає природа – зеленим і білим, Що протріскується крізь іржаве гілля. Цей великдень: і дух воскресає, і тіло, І народ […]...
- НЕ ДЛЯ ДІТЕЙ – Краще померти стоячи, Ніж на колінах жити! – Сказав учитель історії Дітям. Слухайте, діти, вчителя, Слухайте маму й тата, […]...
- “Бувають хвилі – серце мліє…” Бувають хвилі – серце мліє І скорбних мислей рій летить, Мов чорна хмара небо криє І грім у хмарі гуркотить. […]...
- ОВЛУР ЖИВИЙ! Овлур живий! Не плачте, мамо. Веде він Ігорю коня. В майбутнє він іде так само, Як вся Джохарова рідня. Не […]...
- ЛИЦЕ БЕЗ ГРИМУ Ось воно – лице без гриму… Розтають слова-льодини. І струмує щось незриме від людини до людини. Нерозгадане проміння пробивається крізь […]...
- “Ой щось воно рано, кохана, ой рано…” Ой щось воно рано, кохана, ой рано На схили печерські упали сніги. Безвітря, і спокій, і тиші омана, Лиш чути […]...
- ВІТЕР Вітер, солоний вітер, що хмарить обрій, вітер, що пахне літом, п’янкий і добрий, вітер, що бризки піни несе в обличчя, […]...
- “Вони вертаються, Вкраїно…” Вони вертаються, Вкраїно, Чумацьким Шляхом на возах… Вертаються під небо рідне, А небо рідне – у сльозах. Вони вертаються, народе, […]...
- ЛІЛІЯ І Цілуються з тобою всі, ліліє, Хто світ побачив у твоїй ограді, – Метелики легкі, жуки важкії, Піддаючися красоти принаді. […]...
- ВІТЕР Вітер обскрібує спини гір. Вітер забиває віддих. Вітер нас, зблідлих, Оскелює – хижий звір. Вітер осклянив будинки. Вітер серце проймив. […]...
- МОЄ ВІРШУВАННЯ Наснилося, немовби я віршую Там, де людська ще не була нога; І ніби я тепер товаришую З самим люцифером – […]...
- ОЙ, РАДІЄМ НЕ ДАРМА + Ой радієм недарма: Чарівниця зима Простелила килими Радо гратись вийшли ми. Гей, гу! На снігу Погуляти вийшли ми. Біло, […]...
- Такий я ніжний, такий тривожний Такий я ніжний, такий тривожний, моя осінняя земля! Навколо вітер непереможний реве й гуля… І хвилі моря, далекі й близькі, […]...
- “Хто ж це так із тебе насміяться смів…” Хто ж це так із тебе насміяться смів? Хто у твоє серце ніж загородив? Виростали діти в хаті, як в […]...
- Аки плод нЂкій красен, лице твоє, Боже Аки плод нЂкій красен, лице твоє, Боже, На обрусЂ оставил єси нам; єго же ЗдЂ дух насищаєтся, єгда на нь […]...
- СОН Вночі, під ранок, у гнізді У комишах при мамі Проснулось каченя собі І глянуло в тумані. На срібне мамине перо, […]...
- МОЄ МІСТО Місто моє, закосичена квітко, Серця відрадо, бентего душі, Зором сягаю в минувшину, звідки Кличу на світ синьоокі вірші. Голос їх […]...
- “На небі хмара – вічність і світи…” На небі хмара – вічність і світи, Коли палає захід золотий В моїй уяві – в тріасовім морі Вулькани, рифи […]...
- КРИТИЧНА МИТЬ Я не з вами, обережні, я півнеба розсотав. Спить зелене узбережжя, і чарує висота. Хто жадає перебути всі негоди у […]...
- “Хочу тебе цілувати. Рятунок…” Хочу тебе цілувати. Рятунок Є в поцілунках від смерті. Бери Келех негайно, бо звітріє трунок – Більше на нього не […]...
- КАРМАЛЮК VI Але Устим сміється з тої злості: Коли пішов служити, то служи, Як кажуть люди, боже поможи, А ми в цій […]...
- Метелики літають на квітках З кадильниць срібних дим снується І гине в облаках склепінь. В монастирі вечірній спів кінчиться, Гасять свічки, ідуть. Якась черниця […]...
- ЗЕМЛЯ І НЕБО Земля ніколи небом не була! Дощем умита й дрібною сльозою, Вона цвіла… О! Як вона цвіла, Щоб стать назавжди з […]...
- “Попри шпилі мідяними рядами…” Попри шпилі мідяними рядами Сунуть хмари пекельної кари – Гріх карають лицарі з рушницями, Триста років заковані в хмари… А […]...
- “Він був як полум’я. Його рядки…” Та не однаково мені… Шевченко Він був як полум’я. Його рядки – Дзвінкі і небезпечні, наче криця, Переживуть і жито, […]...
- ЦАВЕТ ТАНЕМІ Сільві Капутікян Згоріли їхні селища, пропали їхні мули. Бредуть, бредуть вигнанці в дорогу неблизьку. Щоб мову свою рідну їх діти […]...