Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Найтяжче – це поконати…”

Найтяжче – це поконати
В цій ночі чорній, без дна.
Товаришу любий мій, брате,
Опоро моя одна!

І ловите чуйним вухом
Кроки у тьмі густій.
Одним блискавичним рухом –
На їхнє зухвале “стій!”
…………………………………
Проклятий невиразний ранок.
Невиразні луни облав.
І простори, де наостанок
Зацькований вовк пробігав.

Погоня все ближче і ближче.
Кільце все тісніш і тісніш.
Чоло їм поставити? Ні ще!
А куля? Про кулю облиш!
…………………………………
Майно революції – цінний
Живий боєвик повсякчас.
Сьогодні найбільшого чину
Вона зажадає від нас.
…………………………………
Товаришу любий мій, брате,
Дивися у вічі рабам, –
Як будете так воювати,
Вкраїни не бачити вам!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)

“Найтяжче – це поконати…” - ОЛЬЖИЧ ОЛЕГ