Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ГОРОДОК 1932

(уривок)

За нами розгубленість мертва,
Де страх і покора – закон.
Там втрат не буває, де жертва –
Здобутий в огні бастіон!

Ім’ям невблаганним свободи
Здолали ми й кинули ниць
Понурі карпатські приходи,
Асфальти далеких столиць.

А тут на міста й хутори ми
Залізну накинули сіть.
Тут скрізь наше військо незриме
У хижих залогах стоїть.

Потрібно всіх у роботі,
А серце б’є, як обух.
Прокляття моїй плоті,
Що слабша за мій дух!

Їх душі – горіння і криця –
У нашому завжди гурті,
Братів, що в далеких в’язницях
І тих, що упали братів.

Майно революції – цінний
Живий боєвик повсякчас.
Сьогодні найбільшого чину
Вона зажадає від нас.

Товаришу, любий мій брате,
Хіба упокорить нас це?
Хто вмів справедливо карати,
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _*

Для тих, що нікчемні і кволі,
Заквилять про зламаний цвіт, –
Неугнутість нашої волі
І нашої віри граніт.

Ніколи нікому не стерти,
Що сріблом ясної сурми:
Шкодуємо тільки, що вмерти
Удруге не зможемо ми!

Дорога пряма і одверта,
І твердо іде легіон.
Там втрат не буває, де жертва –
Здобутий в огні бастіон!

Хто має уші – хай слуха!
Хто має серце – люби!
Встає цитаделя духа –
Десятки літ боротьби.

“Вежі”, 1940 р.

* У джерелі цей рядок просто відсутній.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,67 out of 5)

ГОРОДОК 1932 - ОЛЬЖИЧ ОЛЕГ