Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Слова, що прості і суворі…”

Слова, що прості і суворі,
Як велич того Різдва,
Що нас у горінні, не горі,
Порвало і ще порива.

Товаришу любий мій, брате,
Хіба упокорить нас це?
Хто вмів справедливо карати,
Той дивиться смерті в лице!

Для тих, що, нікчемні і кволі,
Заквилять про зламаний цвіт, –
Неугнутість нашої волі
І нашої віри граніт!

У стінах будинку старого
Зростає і зводиться чин.
І сяє обличчя в одного,
І німо могутен один.

Нікому ніколи не стерти,
Що – сріблом ясної сурми:
Шкодуємо тільки, що вмерти
Удруге не зможемо ми!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


“Слова, що прості і суворі…” - ОЛЬЖИЧ ОЛЕГ