МЕЖА

Related posts:

1. “Повітряним містком нас доля сполучила…” Повітряним містком нас доля сполучила, розпеченим гвіздком єднала руки нам, та простір розхитавсь, і в глибину провалів то розум западавсь, […]...
2. МЕЖА Обцілую тебе очима, Ніжним поглядом обів’ю. Поміж нами – межа незрима, На якій все життя стою. І несила її здолати, […]...
3. МЕЖА У блиску металу, під сонячним шовком – Як в мозок відклигують більшовики – Під Тризубом, Прапором синьо-жовтим Встаєш, Українонько, вже […]...
4. ШЕПОТІННЯ, ШЕПОТІННЯ проникаєш у мої клітини таким тихим шепотом що хочеться мені вирізьбити в собі вухо і повісити його як образ на […]...
5. “І ось межа – я зупинюсь на ній…” І ось межа – я зупинюсь на ній. Ось аркуш – я на нім поставлю крапку. А те, що сталось, […]...
6. “Є в осені невидима межа…” Є в осені невидима межа між пишною красою і старінням. Ось коник на стеблині заіржав і перескочив стежечку нерівну. Ще […]...
7. ТИ ІДЕШ Ти ідеш. Ти ідеш, за тобою Мої мислі, як тінь, поступають, Вони правлять твоєю ходою, Куди ступиш – твій крок […]...
8. ШОВІНІСТИЧНЕ Беруть хліб, угіль, цукор і так, немов до чарки, Приказують: – Ну хай же вам Бог посилає… та щоб ми […]...
9. “Оця мерзота біля тебе…” Оця мерзлота біля тебе, Якої ти й не помічав За накипом щоденних срав. Якої бачити й не треба Во ім’я […]...
10. “О кучері ясні і очі Беатріче…” О кучері ясні і очі Беатріче, ви знову в тьмі моїй, неясні і смутні. І знову, як тоді, покірнеє обличчя […]...
11. Midlife crisis (З циклу “MIDLIFE CRISIS”) це бурячанка – не буряки це вже хорал а не джаз чуєте шурхіт тихий такий – це осипається час листям […]...
12. “І хотів би підбігти ти…” І хотів би підбігти ти: Та чи ж можна в снігу такому? Так помалу мусиш іти, Мов ступінь твій по […]...
13. СОН ІЗ ВЕСІЛЬНИМ ХЛІБОМ На хлібі – три пташки-зозульки, а тісто глевке – і тому западається в центрі княгиня із князем на бричці: зам’який […]...
14. “Гіркий, о мудросте, твій хліб…” Гіркий, о мудросте, твій хліб, Нелегкі досвіду уроки… Як молоді співали кроки, В гарячих пальцях танув лід! Дзвеніла тятива дороги, […]...
15. З ЦИКЛУ “MIDLIFE CRISIS” це бурячанка – не буряки це вже хорал а не джаз чуєте шурхіт тихий такий – це осипається час листям […]...
16. “Я знов сьогодні археолог…” Я знов сьогодні археолог. Уранці в сивий степ прийшов. На полині сіріє порох, немов подертий в клоччя шовк. Ген блима […]...
17. ВІРШІ ПРОЩАННЯ – Цикл 1. Блукаю по відсутнім літі, – порозкидане гаряче листя пропікає душу. Запізніла жовч заходить у мою свідомість і гіркотою тривожить […]...
18. РІДНА МОВА Хоча дорогами без міри Мене долає самота, – Багаття полум’я і віри В душі вітально розквіта. Багаття віри і надії […]...
19. ЄЛИЗАВЕТА ТЮРІНГСЬКА я несу хліб у згортках шат для голодних грізний володар до вигоди звиклий не простить розтрати з підозрою велить мене […]...
20. НАВЗІКАЯ Ясна голубко, в галасі забав, Що потонув у криках переляку, Твій світлий образ осліпив вояку, У котрий раз зорею просіяв. […]...
21. “хочу завжди ставити плюс…” хочу завжди ставити плюс а виходить мінус хочу ступити вперед а ступаю назад беру час у спільники а він мене […]...
22. “З долини, де часу воли ліниві…” З долини, де часу воли ліниві Гойдали Розум в тихому візку, Пішов орач на галактичні ниви, Де зорі – ніби […]...
23. В ОБОРОНУ ХЛІБА Юначе мій, чиєїсь мами сину, Зодягнений на джинсовий мотив, – Я аж завмер, коли ти… півхлібини “В дев’ятку” натреновано вгатив! […]...
24. НА ТЕЛЕСТУДІЇ Дмитрові Павличку Ти говорив про невмирущість хліба – І в пам’яті розвиднилось село. Зневажливі юпітерові німби, Світилося бліде твоє чоло. […]...
25. Коридор із дверима завбільшки в око не відаю як ми обоє потрапили в цей коридор із дверима завбільшки в око не відаю мабуть ми були випадковими […]...
26. “Ще, слава Богу, є такі…” Ще, слава Богу, є такі Дівчата, що тебе не схочуть. Удар незримої руки Щохвилі може нас заскочить. Нехай заказана війна, […]...
27. “І знову сам воюю проти себе…” І знову сам воюю проти себе – Два чорти скарапудились в мені. Один волає: “Зупинись! Не треба!” Штовхає інший: “Не […]...
28. “Вузький Шевченків скверик біля храму…” Вузький Шевченків скверик біля храму Здоровкається, простягнувши віть. Француженятко загубило маму Й на паперті заплакане стоїть. Двигнять авто, будинки і […]...
29. СИН Там, де Лаври золота кантата Височіє в гомоні століть, Мати Невідомого солдата На могилі, наче тінь, стоїть. Б’є вогонь з-під […]...
30. ФІЛОСОФ В маслиновім гаю, поважною ходою, Хвилясті одяги нап’явши ябияк, Снують філософи, лише один закляк На місці, думкою охоплений новою. Стоїть […]...
31. 27. НЕ ОТВЕРЖИ МЕНЕ Не відкидай мене від Твого лиця, бо темрява загусне в моїм серці і спинить біг життя. Не відкидай, бо страх […]...
32. “Село! І з болю серце захворіє…” Село! І з болю серце захворіє, Коли на тебе глянуть не здаля. В подвір’ї квилить вихудле маля, А піч, як […]...
33. РЕЦЕПТИ ПРОТИ САМОТНОСТІ Марії 1 Твоя відсутність всмоктує мене, росте, – і я тоді втрачаю напрямок і зміст себе. 2 Коли думаю про […]...
34. ХЛІБ Є відкриття, яких не вкриє мла… Нехай минуть віки, тисячоліття, А жінка та, що вперше хліб спекла, Залишиться безсмертною у […]...
35. ОСІННІЙ ДЕНЬ В блакитнім храмі дня, де все доцільно-чинне, небарвиться, линя оздоблення рослинне; і сиплеться тинька, і пада позолота, і пишнота зника, […]...
36. ОСТАННІЙ ПОГЛЯД НА БАТЬКІВЩИНУ (Монолог Драгоманова) Чи ти народе в Бога завинив, Чи хтось прокляв лиху навіки долю, Щоб тільки й знали знуджені сини Нести свій […]...
37. ПРИТЧА ПРО ЛЮБОВ І ЗРАДУ Кохали, вірили, клялись, І от між ними – прірва зради. Зійшлись дороги й розійшлись, І вже на те немає ради. […]...
38. СТЕЖКАМИ ЮНОСТІ Я на оцій землі зростав, Тут сили набирався, Отут під спалахи заграв З тобою попрощався. Тоді я думав: на літа, […]...
39. “І знову десь на обріях помалу…” І знову десь на обріях помалу Розгойдує незримі хтось кадила І синявою стеле, як бувало… І знову моя Осінь десь […]...
40. “Зависло небо кунтушами хмар…” Зависло небо кунтушами хмар, Ідуть дощі, немов старці на прощу. Пригаслі думи зграями примар Обсіли душу, як церковну площу. Я […]...