У ДЗЕРКАЛІ СЛОВА
В залізний вік, пристріляний до пня,
Коли частіше від святого “мати”
Гриміло над колискою:
“війна”, –
Судилося нам безмір пізнавати.
Були нам недосяжні букварі,
Як довоєнні видива казкові,
Тому ми звикли вірити
на слово
Учителям воєнної пори.
Писав директор лівою.
Перо
Злітало тяжко, як підбита птиця.
Ми ще не знали, що його правиця
Спочила між полеглих за Дніпро.
Снарядний ящик правив замість парт.
Рівнявсь папір у вартості кресалу.
Тому ми все у пам’ять записали,
Тривкішу від сучасних перфокарт.
Схиляю перед вами прапори,
До ваших милиць припадаю низько,
Учителі воєнної пори,
В шинелях
геніальні Сухомлинські!
Що за високим покликом душі
Учили зерня віднайти в полові
І до останку на своєму слові
Стояти,
як солдат на рубежі.
Ми ще у ті осиротілі дні
Закарбували правило залізне:
З усіх – два слова:
“Мати” і “Вітчизна” –
Існують
звіку
тільки
в однині.
Related posts:
- НАРОДЖЕННЯ СЛОВА У сонці-слові плаче дитинча. У цю хвилину, чисту і велику, Те немовля заходиться од крику І світ чудується: як довго […]...
- “Слова, як і зерна, живуть у полові…” Слова, як і зерна, живуть у полові, Тому треба шукати добірних слів, А не вірить отим, що давно безголові Головують […]...
- “Тебе замкнули в цементнову буду…” Пам’яті Василя Стуса Тебе замкнули в цементову буду І заморозили в льодівнику, Щоб не вергав ти в кожному рядку На […]...
- НА ДЗЕРКАЛІ ВОДИ Ми добре з ним сьогодні живемо. І я йому, і він мені – нічого. Зпіднизу – він. Я – зверху. […]...
- “В дзеркалі Черемшу скелі високії…” В дзеркалі Черемшу скелі високії Ломлються, кришуться, б’ються. Хвилі нестримнії річки глибокої З гордощів скель тих сміються. Змалечку ріс я […]...
- “У дзеркалі вогню відбилась ген ріка…” У дзеркалі вогню відбилась ген ріка, у пам’яті його цвіла найперша іскра. Та блиск молодика, що крейдою стіка, нагадував мені, […]...
- “Так пахне спека на стерні…” Так пахне спека на стерні Достиглим літом і здоров’ям, Так переповнюються дні І сподіванням, і любов’ю. Але у тихі вечори […]...
- УРОКИ СЛОВА Ще гримало небо роздерте. А мати зшивала мені пошарпаний зошит з газети – як докір далекій війні. Нагріте худими руками, […]...
- “Удосвіта – вірші. Слова молоді…” Удосвіта – вірші. Слова молоді, хоча й непривітні. І ти прошепочеш отак, як тоді: в сімнадцять, у квітні. І знову […]...
- “Не вимовлю ні слова. Помовчу…” Не вимовлю ні слова. Помовчу. А дощ іде. А вітер хилить клени. На серці так бентежно – до плачу. Присядь, […]...
- 1. ЗАМІСТЬ ПЕРЕДНЬОГО СЛОВА ПРО МАГОМЕТА Не говори зо мною про коханнє, Про жизні цвіт, про щастє… Ти не знаєш, Яку своїм дівочим залицяннєм Тонку струну […]...
- ТРИ СЛОВА Гуцульщино-любко, Хато смерекова. Через гори лечу, Через річку лечу, Через сонце лечу На кутю, на коляду, На ковзанку на льоду, […]...
- “Люблю мамин почерк. Слова її переловім…” Люблю мамин почерк. Слова її переловім. Їх можна читати, шептати і не відпускати. Не жить мені більше, у світі не […]...
- “Ни слова о любви! Но я о ней ни слова…” Ни слова о любви! Но я о ней ни слова, не водятся давно в гортани соловьи. Там пламя посреди пустого […]...
- “Страшні слова, коли вони мовчать…” Страшні слова, коли вони мовчать, Коли вони зненацька причаїлись, Коли не знаєш, з чого їх почать, Бо всі слова були […]...
- ДО ТЕРНОПОЛЯ Вклоняюсь тобі, давньє місто з тернового поля, Над плесом, що синьо-глибинно цвіте, І душам високим людським, як високим тополям, Де […]...
- “Вирлооке сонце…” Вирлооке сонце сідає на чорну скелю. З неба, гір і свободи собі збудувала дім я. Небосхил для людини – якраз […]...
- МАТИ Зупиніться, поети! Чекайте, не треба… Мати вийшла на ганок і дивиться в небо. Мати дуже висока, древніша од космосу, На […]...
- “Ранкові дзвінки телефонні…” Ранкові дзвінки телефонні, Жагучі й хмільні вечори, І жарти, і сльози солоні – Усе до пори. А потім – робота […]...
- ЮЛІЇ ІПОЛИТІВНІ СОЛНЦЕВІЙ Мене осяяння сповняє перед Вами Від Ваших дум і серця висоти. Я образ Ваш небесними словами В своїй душі навіки […]...
- “Червона калино, чого в лузі гнешся?..” Червона калино, чого в лузі гнешся? Чого в лузі гнешся? Чи світла не любиш, до сонця не пнешся? До сонця […]...
- “За рікою тільки вишні…” За рікою тільки вишні… тільки вишні… тільки вишні Та дорога за тумани утіка. І ніхто мене не чує, і ніхто […]...
- ЗАБЫТЫЕ СЛОВА Посвящается памяти М. Е. Салтыкова Слова священные, слова времен былых, Когда они еще знакомо нам звучали… Увы! Зачем же, полн […]...
- “Ну що б, здавалося, слова… “ Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!.. Знать, […]...
- ПРОСТЫЕ СЛОВА Как радостно птицей лететь домой, Любовь и нежность тая, И знать, что спросят тебя: “Ты мой?”. И скажут тебе: “Я […]...
- ТАРАСОВА МАТИ Живе й не вмирає шевченківська мати, Колгоспна кріпачка, забута не раз. Синове-поети пішли в дипломати, А з нею зостався єдиний […]...
- IV. “Пригадаю усе до слова…” Пригадаю усе до слова, До зідхання згадаю все, І мене – в недосяжне – знову Хвиля спогадів понесе. То наївні, […]...
- СЛОВА І ДУМКИ Ми бажаєм волю дати Всім народам і народцям. (Краще б дулю, а не волю Дати нашим інородцям). Отже, в нас […]...
- ТРИ ФРАГМЕНТИ “СЛОВА” 1. Криво летять ратищ іглиці. З хмари латать віщиві-птиці. Чорною гиччю дими ріжуть обрій. Хижо кигичуть птиці недобрі. 2. З […]...
- “Слова, накидані докупи…” Слова, накидані докупи,- Давно вже справа не нова. Передусім, які слова – Вони живі чи тільки трупи? П’яненькі лірники-поети Співають […]...
- “Ты говорил слова пустые…” Ты говорил слова пустые, А девушка и расцвела, Вот чешет кудри золотые, По-праздничному весела. Теперь ко всем церковным требам Молиться […]...
- “Мої слова, добірні й прості…” Мої слова, добірні й прості, Гойдає Тихий океан. І проростають, наче брості, Снажні рядки – дзвінкий пеан. Мої стрункі й […]...
- “Слова, що владою вагомі…” Слова, що владою вагомі, Дзвінкою римою вінчай І в кожній букві, кожній комі Тамуй розгойданий відчай. Душа співця свідома спраги, […]...
- “складаю ці залякані слова…” складаю ці залякані слова немов дитина кубики складає задарма степ тікатиме з сенаю його чекає та сама жорствб однбкі мари […]...
- Складаю ці залякані слова складаю ці залякані слова немов дитина кубики складає задарма степ тікатиме з сенаю його чекає та сама жорства однакі мари […]...
- Не забывайте добрые слова Не забывайте добрые слова И добрые дела, Не засыпайте хламом, Иначе будет вам обманом Предсказанная временем судьба. 1984 – 1987...
- “Давай ронять слова…” Мой друг, ты спросишь, кто велит, Чтоб жглась юродивого речь? Давай ронять слова, Как сад – янтарь и цедру, Рассеянно […]...
- “Я сотворив тебе зі Слова…” Я сотворив тебе зі Слова, з пелюсток маку і роси, аби криниця яворова твоєї бралася яси. Я сотворив тебе з […]...
- О Господи, почуй мої слова! О Господи, почуй мої слова! Благослови ранковую молитву! Одна мета – була б душа жива, Позбутись би суєтної гонитви! Дай […]...
- “Слова, що прості і суворі…” Слова, що прості і суворі, Як велич того Різдва, Що нас у горінні, не горі, Порвало і ще порива. Товаришу […]...