“В дзеркалі Черемшу скелі високії…”
В дзеркалі Черемшу скелі високії
Ломлються, кришуться, б’ються.
Хвилі нестримнії річки глибокої
З гордощів скель тих сміються.
Змалечку ріс я над хвилями смілими,
Хвилям подібний зробився…
Образ реального з вічними цілями
В серці в кусочки розбився.
ІЗ ЗБІРКИ “З ЗЕЛЕНИХ ГІР”, З ЦИКЛУ “ПІДГІР’Я”
(3 votes, average: 2,67 out of 5)Related posts:
- “Мов та лілія ніжна і біла…” Мов та ліля ніжна і біла, Що росте на дзеркальній воді, Так і ти в моїм серці зацвіла, Пелюстки розгорнула […]...
- “Далеко від рідного краю…” Далеко від рідного краю, На лоні розлогих степів Злітає у далеч безкраю Журбою окрилений спів. Як пташка за літом у […]...
- “Мрії злеліяні, сни перемріяні…” Мрії злеліяні, сни перемріяні Довго я в серці складав, Сльози колишнії, ночі невтішнії Я на пісні перелляв. В них поскладалося […]...
- “Зеленими листками шумлять старі ліси…” Зеленими листками шумлять старі ліси, Десь линуть над вершками таємні голоси. Вітри лісам шепочуть казки зелених гір, Тихесенько бренькочуть на […]...
- “Розіслалась далека дорога…” Розіслалась далека дорога В непривітну чужину мені… Прощавай, моя хатко убога! Прощавайте, достатки мої! Я не знаю, коли ще побачу, […]...
- “З глибин руїни і пустелі…” З глибин руїни і пустелі, З долини смутку і плачу В краї надзоряні, веселі На крилах пісень і я лечу. […]...
- “Повійте, вітри полудневі…” Повійте, вітри полудневі, На мій таємничий садок, Хай пахощі ніжні поллються З моїх щонайкращих квіток. З пахучих листочків поллється Розкішний […]...
- “Де взяти слів таких жагучих…” Де взяти слів таких жагучих, Таких нечуваних проклять? І біль тих ран моїх пекучих В слова співучі переллять. Щодня, щовечора, […]...
- “Я спитав, чи ти кохала…” Я спитав, чи ти кохала, Чи пізнала вже любов? Чи щовечора зітхала Після зустрічей, розмов? Ти на жовтому пісочку Пишеш […]...
- “Голос милого далеко…” Голос милого далеко Чує серденько моє, Оленятком скаче легко І на хвилюку не стає. Він до сарноньки своєї Через гай […]...
- “Із буйнесеньким вітром в погоні…” Із буйнесеньким вітром в погоні Я до милої ввечері біг, – Мов несли мене бистрії коні, Під собою не чуючи […]...
- “У дзеркалі вогню відбилась ген ріка…” У дзеркалі вогню відбилась ген ріка, у пам’яті його цвіла найперша іскра. Та блиск молодика, що крейдою стіка, нагадував мені, […]...
- “Коли на долоню наклоню чоло…” Коли на долоню наклоню чоло, То все привиджається рідне село. І стежечка кожда і кождий куточок, Хатинка старенька і темний […]...
- “Слова недоговорені, приборкані пісні…” Слова недоговорені, приборкані пісні, Летіть в краї надзоряні, як пташки голосні!.. І мрії недомріяні в буденщині життя, Словами неопірені, летіть […]...
- НА ДЗЕРКАЛІ ВОДИ Ми добре з ним сьогодні живемо. І я йому, і він мені – нічого. Зпіднизу – він. Я – зверху. […]...
- “Вечір. Я дивлюсь на сині скелі…” Вечір. Я дивлюсь на сині скелі. Злотне небо сперлося на скелі. Ззаду плещуть вогнища веселі. Вколо вогнищ друзі, теж веселі. […]...
- “Як душа до душі заговоре…” Як душа до душі заговоре Про далекий і страчений рай, То здригаються скелі і гори, І змовкає журливий ручай. Вони […]...
- СКЕЛІ Обвітрені, обпалені, аж бурі, З рубцями шрамів на упертих спинах, Стоять віками в найлютіших бурях, Ні разу не упавши на […]...
- “Ти звідки, пісенько веселе…” – Ти звідки, пісенько весела, До мене пташкою прийшла? – Перелітала рідні села, Твоє коханнячко знайшла. – А що там, […]...
- “Вечірньою годиною за мрією огнистою…” Вечірньою годиною за мрією огнистою Душа моя, окрилена, здіймається, летить За білою хмаринкою, хмаринкою вовнистою, Що крилами незримими прорізує блакить. […]...
- “Ти приходиш до мене щоночі…” Ти приходиш до мене щоночі В ту хвилину, як міцно я сплю, Зазираєш в заплакані очі І шепочеш: не плач… […]...
- “Голубонько мила, не сердься…” Голубонько мила, не сердься, Читаючи скарги мої, Бо кождий удар мого серця Про тебе говорить мені. Тобою живе моя пісня, […]...
- “Скажи мені, любий мій, де ти блукаєш…” “Скажи мені, любий мій, де ти блукаєш, – Чи в горах, чи тут, при долині? Де стадо пасеш ти і […]...
- “Не ходи, моя квітко, в садочок…” Не ходи, моя квітко, в садочок, Де пахучі троянди цвітуть! Не зривай там весняних квіточок І троянд не пришпилюй на […]...
- “Тихше, серце моє! Хай остання хвилинка кохання…” Тихше, серце моє! Хай остання хвилинка кохання Пролетить, прошумить непомітно! Хай останняя пісня-зітхання Згомонить і пропаде безслідно!.. Тихше, серце моє! […]...
- “Вже давно перестали морози…” Вже давно перестали морози, Прошуміли холодні дощі, Розцвілись винограднії лози, Зеленіють в садочку кущі. Стала казкою ніченька ясна, Голос горлиці […]...
- “Пісня – то мрія про щастя майбутнєє…” Пісня – то мрія про щастя майбутнєє, Полумінь перших огнів, – Перше кохання вовік незабутнєє, Пісня – то щастя зрадливе, […]...
- “Ти чудова, як вечір весною…” Ти чудова, як вечір весною, Ти чарівна, як нічка в маю, – О, з якою гіркою журбою Я дивлюся на […]...
- “Багато акордів на струнах моїх…” Багато акордів на струнах моїх, Душа їм і ліку не знає, Життя повнозвучно торкається їх І звуки пісень викликає. Ловлю […]...
- МОЖЕ, Й ТАК Може, й так. Я не справдив надій І малого гуртка… Але знаю: В праці важкій Не скривила рука. Може, й […]...
- “Покотилися по заріночку…” Покотилися по заріночку Та бистресенькі хвилі, Зажурилися, мій легінчику, Твої сестроньки милі. “Хто ж то буде нам на сопілочку Коло […]...
- У ДЗЕРКАЛІ СЛОВА В залізний вік, пристріляний до пня, Коли частіше від святого “мати” Гриміло над колискою: “війна”, – Судилося нам безмір пізнавати. […]...
- ЗГАДКА (Хто косить під осінь отави) Хто косить під осінь отави, Осінні трави без роси, Той не жалкує минулої слави Ні полинялої краси. Не слухай, що […]...
- ДИФІБРАМБ ВЕСНІ Весно! Облудна омано! Твоє чародійне вино, Заправлене соком дурману, Ми щороку, щороку п’ємо. Ти повінь свою розіллєш, Розбуркаєш давнє, Що […]...
- “Віє казкою чудною…” Віє казкою чудною З зачарованих гаїв… Ти ходила враз зі мною, Ти співала, я радів. Ти співала так чудово, Чарувала […]...
- “Ой полиньте, мої думи, на зелені гори…” Ой полиньте, мої думи, на зелені гори! Задзвоніть, тремтючі струни, зашуміть, як море! Розлетіться по Бескиді на шовкові квіти, Покотіться […]...
- ВІРШІ НА СКЕЛІ Душа, як жінка – наревлась і спить, Здригаючись вві сні високогрудо. Прекрасна мить: і серце не щемить, І не питають, […]...
- “Де зазирають в прірву скелі…” Де зазирають в прірву скелі, Де, як поема, барвний світ, Над сном маленької оселі – Мов стрічка, синій оксамит. І […]...
- ГАЙДАМАЦЬКІ СКЕЛІ У ВІЛЬХОВІЙ Зрябілий пагорб. Всхолі небеса. Ячмінь. Маслини. Ящірки. Ожина. Цвіте кабак. Летить з нори оса І на картоплі колорадська згина. Приходить […]...
- “Женщино ти здивована…” ХІХ Женщино ти здивована Ти не відчула що то за прязні Ти не знаєш що то було обмірковано То було […]...