Не забывайте добрые слова

Related posts:

1. У слова есть всегда начало У слова есть всегда начало, Хоть в боли сказано, Хоть в радости. Я в одночасье потеряла Все буквы, что стоят […]...
2. “ці беззвучні слова що нашіптую їх десь-таки западають…” ці беззвучні слова що нашіптую їх десь-таки западають згодом певно наткнувшись на них ти пронизливо їх зрозумієш і подумаєш – […]...
3. Художник Дайте тему! К черту добрые слова. Кровь на белые листы – Закружилась голова. Дайте тему! Днем с огнем, Аж в […]...
4. ЗАБЫТЫЕ СЛОВА Посвящается памяти М. Е. Салтыкова Слова священные, слова времен былых, Когда они еще знакомо нам звучали… Увы! Зачем же, полн […]...
5. “Ни слова о любви! Но я о ней ни слова…” Ни слова о любви! Но я о ней ни слова, не водятся давно в гортани соловьи. Там пламя посреди пустого […]...
6. Перевели стихи Перевели стихи На языки чужие. Так переходят Улицу слепые: Им кажется, Что, ощупью идя, Они спасают От беды себя. Чужие […]...
7. БОГОСЛОВЕ, умоли Слова воплощенна БОГОСЛОВЕ, умоли Слова воплощенна, Да не будет ми душа адом поглощенна. Образ пастира добра, иже своя овца Пасет добрЂ, храняя […]...
8. Не побеждайте победителей Не побеждайте победителей, Судьба им выпала на круге. И выстрела на старте сила Вас отдаляет друг от друга. А побежденным […]...
9. УРОКИ СЛОВА Ще гримало небо роздерте. А мати зшивала мені пошарпаний зошит з газети – як докір далекій війні. Нагріте худими руками, […]...
10. ПРОСТЫЕ СЛОВА Как радостно птицей лететь домой, Любовь и нежность тая, И знать, что спросят тебя: “Ты мой?”. И скажут тебе: “Я […]...
11. “Вагу і значимість художнього слова…” Вагу і значимість художнього слова Порівнюють з хлібом насущним давно: Нещирі слова – мов кукіль і полова, Прадавні слова – […]...
12. “Слова, накидані докупи…” Слова, накидані докупи,- Давно вже справа не нова. Передусім, які слова – Вони живі чи тільки трупи? П’яненькі лірники-поети Співають […]...
13. Л. Загудаевой Не спится мне, И времени не спится, И тяжесть дня Не даст Сомкнуть ресницы. Но непослушен, Как он непослушен, Мой […]...
14. Зарешечено небо Тропинками судеб – Миллиарды следов. И надежда, что будет Только то, что хотелось, Что было светло. Над землею холодное Солнце […]...
15. “Зарешечено небо…” Зарешечено небо Тропинками судеб – Миллиарды следов. И надежда, что будет Только то, что хотелось, Что было светло. Над землею […]...
16. “Страшні слова, коли вони мовчать…” Страшні слова, коли вони мовчать, Коли вони зненацька причаїлись, Коли не знаєш, з чого їх почать, Бо всі слова були […]...
17. Нерожденному Спи, мой брат, Я твоя колыбельная. Одеяло твое – Белый снег полей. Под подушкой – Разлив голубых морей, Будет светлой […]...
18. “Як бджоли п’ють нектар, беру слова…” Як бджоли п’ють нектар, беру слова З розмов урочих, мудрих архитворів, Із глосарів, куди їх запроторив Суворий час, напора вогнева. […]...
19. ЛІС В осінні вечори, у вечори студені, непевне все якесь, як ворожбитський віск, при місяці гладкім висвічує легені карпатський – іздаля […]...
20. “Опали з яблунь визрілі слова…” Опали з яблунь визрілі слова, і з груш слова дозрілі теж опали. І поля недоорана глава натхнення, як метелиці, заждалась. […]...
21. “Ну що б, здавалося, слова… “ Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!.. Знать, […]...
22. “Хоч як твої слова б не заплелися…” Хоч як твої слова б не заплелися, А як бездумно – гріш таким ціна. Гуцул про них казав би: – […]...
23. СЛОВА (Із “Чотирьох квартетів”) Слова летять, музика в’ється Тільки у часі, але тільки живуче Мертвим стає. Після розмов знов Слово німує. Тільки в образах, […]...
24. “Из глубины моих невзгод…” Из глубины моих невзгод молюсь о милом человеке. Пусть будет счастлив в этот год, и в следующий, и вовеки. Я, […]...
25. “Слова, як і зерна, живуть у полові…” Слова, як і зерна, живуть у полові, Тому треба шукати добірних слів, А не вірить отим, що давно безголові Головують […]...
26. О Господи, почуй мої слова! О Господи, почуй мої слова! Благослови ранковую молитву! Одна мета – була б душа жива, Позбутись би суєтної гонитви! Дай […]...
27. IV. “Пригадаю усе до слова…” Пригадаю усе до слова, До зідхання згадаю все, І мене – в недосяжне – знову Хвиля спогадів понесе. То наївні, […]...
28. Складаю ці залякані слова складаю ці залякані слова немов дитина кубики складає задарма степ тікатиме з сенаю його чекає та сама жорства однакі мари […]...
29. “складаю ці залякані слова…” складаю ці залякані слова немов дитина кубики складає задарма степ тікатиме з сенаю його чекає та сама жорствб однбкі мари […]...
30. Ни отзыва, ни слова, ни привета Ни отзыва, ни слова, ни привета, Пустынею меж нами мир лежит, И мысль моя с вопросом без ответа Испуганно над […]...
31. КОНЬ КАЛИГУЛЫ Калигула, твой конь в сенате Не мог сиять, сияя в злате; Сияют добрые дела. Державин Так поиграл в слова Державин, […]...
32. ДЕЛА Всеволоду Абдулову Дела… Меня замучили дела каждый день, каждый день. Дотла Сгорели песни и стихи – дребедень, дребедень. Весь год […]...
33. “Удосвіта – вірші. Слова молоді…” Удосвіта – вірші. Слова молоді, хоча й непривітні. І ти прошепочеш отак, як тоді: в сімнадцять, у квітні. І знову […]...
34. “Ты говорил слова пустые…” Ты говорил слова пустые, А девушка и расцвела, Вот чешет кудри золотые, По-праздничному весела. Теперь ко всем церковным требам Молиться […]...
35. “Дом в деревянной оправе…” Дом в деревянной оправе, И не попасть туда, Где за тенистым садом Будет шуметь вода. Где с колокольным звоном Камень […]...
36. “Мої слова, добірні й прості…” Мої слова, добірні й прості, Гойдає Тихий океан. І проростають, наче брості, Снажні рядки – дзвінкий пеан. Мої стрункі й […]...
37. “Не вимовлю ні слова. Помовчу…” Не вимовлю ні слова. Помовчу. А дощ іде. А вітер хилить клени. На серці так бентежно – до плачу. Присядь, […]...
38. “Нащо слова? Ми діло несемо…” Нащо слова? Ми діло несемо. Ніщо мистецтво і мана теорій. Бо ж нам дано знайти життя само В красі неповторимій […]...
39. “Слова недоговорені, приборкані пісні…” Слова недоговорені, приборкані пісні, Летіть в краї надзоряні, як пташки голосні!.. І мрії недомріяні в буденщині життя, Словами неопірені, летіть […]...
40. “Слова, що прості і суворі…” Слова, що прості і суворі, Як велич того Різдва, Що нас у горінні, не горі, Порвало і ще порива. Товаришу […]...