Дитинство Святослава

Related posts:

1. Юнацтво Святослава Непомітно линуть роки Серед ігрищ і забав, Непомітно в товаристві Виростав і Святослав. Ось і парубком стає він, Кремезний, міцний, […]...
2. Смерть Святослава Святослав, розбивши греків, Повертається з війни, Тихо плинуть по Дунаю Навантажені човни. Ллється легко вільна пісня, Молодецька, бойова… Святослав і […]...
3. “А знаєш, від нас у Карпати…” А знаєш, від нас у Карпати Година – не більше їзди. І діти, русяві й кирпаті, У мене ростуть, як […]...
4. СОН СВЯТОСЛАВА Я бачив сон. Важенних перел град На груди сипали мені, старому, Вдягали в ддовгу чорну паполому, Давали пити не вино, […]...
5. СОН СВЯТОСЛАВА На тесовім ліжку укривали чорним ліжником мене із вечора. Черпав срібним кухлем виночерпій синього вина мені з отрутою. Сипали мені […]...
6. МОГИЛА СВЯТОСЛАВА Над річкою над Опором Долина зацвіла, Біля річки на долині Самотня могила. Над могилов Бескид гордий Недвижимо чає І, мов […]...
7. ЧЕРЕП СВЯТОСЛАВА Коли понад Дніпром вляглася буря І з тихих плавнів потягнуло сном, Князь печенігів марнославний Куря Підніс важкого келиха з вином. […]...
8. ДИТИНСТВО Де ви, дні матусиної ласки, Де ви, білі лебеді із казки? Як вас повернути, наздогнати, У яких світах вас одпитати? […]...
9. ДИТИНСТВО Рушив вітер ясенові віти, Сколихнув шумку свою колиску. А від сходу, крізь запону листя, – Повінь блиску. Білі ружі тепло […]...
10. ЗИМА. ДИТИНСТВО На білих пагорбах зима Напнула небо, світиться, І ковзає (аж лиж нема) Кленова клепка місяця. 1980 р....
11. “Дитинство? Казочка про білку” Дитинство? Казочка про білку. Дитинство? Хвої срібна гілка. Дитинство? Радощі – і тільки. Дитинство? Жалощів – ніскільки. Дитинство? Білка промайнула […]...
12. ДИТИНСТВО. 1946 …І гвалт собак за вікнами, і ніч. Січе крупа у каламутні шиби. Десь черги автоматні… Холод… страх жене на піч […]...
13. ДИТИНСТВО ТРЬОХ Дитячих замків рицарська сорочка. Посеред замку в пишній ваготі висиджує дарунки золоті ялинка – чарівна різдвяна квочка. Орхестра шурхотливо просякає […]...
14. “Цвіло дитинство: не казки – а рани…” Цвіло дитинство: не казки – а рани – Повстанча кров палаюча текла… І юність, що життя різнала рано Теж не […]...
15. “Дитинство в юність лунко переходить…” Дитинство в юність лунко переходить, Немов галайстра дієслівних рим. Вона – як вихор – над буттям старим Споконвіків звитяжно верховодить. […]...
16. ЛУК Вона лежала навзнак у траві, Розкинувши долоні для обіймів. А лінія грудей і рук її Творила образ лука в ту […]...
17. КРИНИЦЯ З Великої Багачки дід Лука ходив по селах криниці копати і залишав у кожному селі то спомин по собі, то […]...
18. БАНДУРА Івремії Галці Та чи ви вже, братця, не чували Про старого козака-співаку? Вспом’янім лиш його йому ж в дяку! Бо […]...
19. “Від тебе, дитинство,- від тебе здаля…” Від тебе, дитинство,- від тебе здаля Приймаю свідоцтва хлоп’ячого сприту: Як вабить напечена сонцем земля Оголену ногу, що ціпками вкрита! […]...
20. “Радіо будить тишу ранкову…” Радіо будить тишу ранкову, Де продзвеніли дитинства кроки. Як ти змінився, мій Воронькове, За нелегкі повоєнні роки! А пригадай-но мене […]...
21. “Він прибіжить…” Мирославові Небелюкові Він прибіжить. Він буде коло хати на чомусь грати, чимось цоркотати. І ти всміхнешся, вискочиш надвір: – Здоров, […]...
22. “Душа наїлася та бреше…” Душа наїлася та бреше. А бреше як! І те і се. Що вуж, мовляв, корову ссе, А відьма жінці косу […]...
23. Початки Києва Над Дніпром широким, вільним, Де луги й степи цвіли, Наші прадіди поляни Оселились і жили. Хлібороб робив у полі, Пас […]...
24. НЕПРАВДА – Гей, Олено! – ізнадвору бригадир гука. – Йди скажи: немає дома, – мати вчить синка. Хлопчик вискочив: – Немає […]...
25. МАЙЖЕ ПЕРЕКЛАД З ПРОВАНСАЛЬСКОЇ Я лицар і поет, не схожий на ханигу. Я не служу чужому королю. У відблиску меча читаю древню книгу і […]...
26. “Прийшла брехня, прийшла і стала…” Прийшла брехня, прийшла і стала, І п’яні очі у брехні. Вона в житті святе стоптала І душу зранила мені. І […]...
27. І. “Порозпліталися гірлянди…” Порозпліталися гірлянди Білих лілій і білих бігоній, – Буйно розвились червоні троянди, Засміявся мак червоний. Вихром півночі війну Піду всесвітом […]...
28. ОСІНЬ Володимирові Черепкову Літо кінчається так, ніби крапля стікає з меча. Тонко ридає та б’ється в агонії воїн. Що ж він […]...
29. ХМАРА Ту саму хмару із золотими торочками чернець бачить як храм, подорожній – як дерево, а юнак – наче крила в […]...
30. Роман На Волині в час той княжив Син Мстислава – князь Роман, Ворог злий бояр нікчемних, Друг селянства і міщан. Бив […]...
31. ТИША, ЩО ГОВОРИТЬ Я знаю, що нема нікого дома, І те, що ти поїхала далеко, Та все ж дзвоню, дзвоню по телефону І […]...
32. “якщо дерево…” якщо дерево яке дасть мені останній рятунок вже ось-ось догризатимуть баби-яги і отруйні змії – чи хоч одне-єдине літаченя на […]...
33. Я трамваем не поеду Я трамваем не поеду, Осень рельсы заметает. Я останусь просто дома У раскрытого окна. Соберу в ладони звуки, Как туманы […]...
34. Ложь Ложь “Ты нам нахально лжешь”, – Все говорят вокруг. Но врут они, Не ведая, не зная, Что ложь моя Сложилась […]...
35. Український perpetuum mobile, або Машина української незалежності “Кравчучка” стала “кучмовозом”: Іде вперед наш рідний край. Всупір морозам і прогнозам, Він ще тримається, гай-гай. Народ везе – яка […]...
36. “Я кохаю ті хмари похмурі…” Я кохаю ті хмари похмурі, Що під час велетенської бурі Як озвуться, то слово їх – грім, А ударять – […]...
37. “Недавно вранці, над Тибром…” Недавно вранці, над Тибром, Поблизу Старого Лука, Трапив мене повний погляд Оксамитових очей. Тепер я його впізнала З канви напутної […]...
38. СТАРАЯ УСАДЬБА Сердце дома. Сердце радо. А чему? Тени дома? Тени сада? Не пойму. Сад старинный, все осины – тощи, страх! Дом […]...
39. І ЯКБИ МОЯ БАБУСЯ ВСТАЛИ – Любі діти, хто з вас тему візьме, – каже вчитель, – тема не важка: розказати про неологізми на занятті […]...
40. “Наші пращури давні були сіячі…” Наші пращури давні були сіячі, Вміли землю орати й свободу любити, Вміли твердо тримати в десницях мечі, Коли треба було […]...