Бій над Каялою

Вранці небо червоніє,
Наче п’є червону кров,
Налітають з моря хмари,
Вдарив грім – і дощ пішов.

Але військо українське
Не лякається негод.
Зранку ворога шукає
І продовжує поход.

Над Каялою-рікою
Половецьке військо жде…
Знов гримить залізна зброя,
Степ від тупоту гуде.

Заспівали знову стріли,
Знов забрязкали мечі,
І земля укрилась трупом,
Половецьку кров п’ючи.

Наче вітер серед степу,
Розгулявся Всеволод…
Все забув він… пам’ятав лиш
Україну та народ.

На коні з мечем літає
У шоломі золотім,
Де пролине – трупом поле
Укривається за ним.

З ранку бій ішов до ночі,
З ночі бій до світу йшов…
Навкруги лежали трупи
І людська стояла кров.

Бились наші, як не б’ються
На верхів’ях скель орли…
Ось, здавалось, залунає:
“Перемога! Ми взяли!”

Та не стало стріл у війська,
Пощербилися шаблі…
Без щита рука безсила
Опустилась до землі.

І розбили наше військо,
Узяли князів в полон
І ведуть степами бранців
За далекий тихий Дон.

(3 votes, average: 2,00 out of 5)

Війна з греками Поховавши свою матір, Знов в поході Святослав: Він іде уже на греків, Він уже й гінців послав. “Я зову на […]...

ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ сонце, сонце, поцілуй наші руки, засвіти наші очі, загрій наші тіла, бо наші матері сплять в брудних ліжках, як повії […]...

КРОВ І ЗОЛОТО Золото сліпить серце захланне Вглибишся, вглибишся – моторошно стане. Золото мите – Кров’ю полите, Кров брата, друга… (Підступ, наруга). Чорні […]...

ВИШНІВЕЦЬ У вишневім закутку Волині, Де вишневий корінь стільки літ П’є побіля витоків Горині, – Бризки вишень, наче кров землі. Кров […]...

ДО ІГОРЯ КОСТЕЦЬКОГО (Надсилаючи “Вибрані поезії” Джона Кітса) Ми в час ісходу зовсім не дружили. І наші, в мандрах розбуялі, сили На протилежних бились бігунах. Як часто згарячу […]...

“Засумуй, трембіто…” Засумуй, трембіто, Та (й) по всему світу, Що зів’яло галичанам Сорок тисяч цвіту. Засумуй, трембіто, Та (й) на всі Карпати, […]...

ПІД КРУТАМИ Ще до хутора далеко… Натомився… шкода ніг… Сніп під голову поклав я І у чистім полі ліг. Срібним лебедем у […]...

СТЕП Їдемо з батьком степом серед ночі; То як мій коник заграє, заскаче, Зараз чогось мому батькові в очі Сльози навернуться, […]...

НА ЧУЖИНІ Не вірив я в життя по смерті, Тепер я вірю в диво з див. Було для мене страшно вмерти, Умер […]...

Плач Ярославни Чорним круком чорну вістку Із чужини хтось приніс, – І по цілій Україні Розлилося море сліз. Наче темна ніч осіння, […]...

ВІЙСЬКО 1. Звучить як міт: відважне військо жило в лісах цих під землею і напувало з фляг австрійських дубів коріння – […]...

ПРАЛІТО 1 Впливаємо в соснове море, в сосновий шум, сосновий спів. Над нами небо неозоре, над нами дах струнких верхів, над […]...

Війна Ігоря з арабами й персами Та недовго спочивали Українські вояки. Вже удосвіта взялися Лаштувати байдаки. То вітрила білі шиють, То засмолюють човни, Весла, щогли вибирають, […]...

“Гурби-журби… Щось тут на горбах…” Гурби-журби… Щось тут на горбах Наче прокляте, наче закляте. Це безлюддя, ні жодної хати, Мовчазна віковічна тужба. І доріжина ця […]...

“Де люті хуги плутанку снували…” Де люті хуги плутанку снували, Де світла меншало із кожним днем, Камінні щелепи пережували Нас так, що видалось: не оживем… […]...

Смерть Ігоря Квітне Київська держава І могутня, і страшна. Майже всі вона з’єднала Українські племена. Не могла лише скорити Напівдиких деревлян, Що […]...

Похід на хозар Над Каспійським буйним морем, Понад Волгою в степах Здавна жив народ хозарський В побудованих містах. Торгував усяким крамом, Вів з […]...

“Стояла я і слухала весну…” Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку, голосну, То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала […]...

“Двоє лежали в житі…” Двоє лежали в житі, Кров’ю стікали двоє. А дні уже пережиті, А дні іще не прожиті Зійшлися над ними в […]...

Похід Ігоря Святославича на половців Славний Ігор Святославич Покидає Новгород І з своїм хоробрим військом Вирушає у поход. Йде вояк, закутий в зброю, Щит червлений […]...

СОНЯЧНИЙ ВИБУХ Наче росою сонце умите Пересочилося в грона налиті. А дивні люди (сила безсонна) Геть подушили ті повні грона. Кров’ю сонцевою […]...

ЗНОВ НАСТАНЕ ЛІТО Я не знаю, що з тобою, де ти І чи знов зустрінемось коли… Та хотів би, щоб зими замети Літа […]...

ВІЙСЬКО (Звучить як міт) Звучить як міт: відважне військо жило в лісах цих під землею і напувало з фляг австрійських дубів коріння – власну […]...

БАРВІНОК Я пам’ятаю їх, барвінків, навесні. Цвіли вони, синющі, навісні, Такі блакитні, буйні, небоокі, Такі безжальні і такі жорстокі. Цвіли вони […]...

“Мов китиця плодів зелених…” Мов китиця плодів зелених на гіллі, тремтіли ми на древі ночі. Не джерело внизу, а вишина з-між верхніх віт лякала […]...

“Українське військо, мов з могили встало…” Українське військо, мов з могили встало, Загриміло в бубни, в сурмоньки заграло, Розгорнуло прапор сонячно-блакитний… Прапор України! Рідний, заповітний! Вільну […]...

“Гей, вдарте в струни, кобзарі…” Гей, вдарте в струни, кобзарі, Натхніть серця піснями! Вкраїнські прапори вгорі – Мов сонце над степами… Гей, рясно всипте цвітом […]...

Кожум’яка Убивши князя Святослава. Печеніги раз у раз Йдуть ордою на Вкраїну, Раз у раз грабують нас. І тепер їх шатра […]...

“Ми з ним лежали в одній палаті…” Ми з ним лежали в одній палаті. Він скубав пейсики рудуваті і скаржився нудно й довго, що все в магазинах […]...

НІ, НЕ ВМЕРЛА УКРАЇНА! Я зустрічався з вами в дні суворі, Коли вогнів червоні язики Сягали від землі під самі зорі І роздирали небо […]...

“Не чути в степу ні розмов, ані в небі вірлиного клику…” Не чути в степу ні розмов, ані в небі вірлиного клику, Німує полягла дружина на зморених сном косогорах, А сонце […]...

“Ох! бажаю сліз любові…” Ох! бажаю сліз любові – І солодких і гірких, І бажаю, і боюся, Що дознаю ще раз їх. Знов-бо та […]...

УПЕРЕД Уперед за край рідний та волю, За окутий, пригноблений люд, Хоч нічого не знайдеш, крім болю, Хоч нас жде невіддячений […]...

СНИ Літа. Безвихідь. Колима. І погляд голоду тяжкого… Усе забулося – нема У мене гніву ні на кого. Забув і кривду […]...

ТУТ СЕЛИЩЕ БУЛО Воронки від снарядів, бомб і мін, Рови, окопи і руїни всюди, І печі обгорілі між руїн… Тут селище було! Жили […]...

РАЙ І ПЕКЛО І рай і пекло є тут на Землі, Існують рядом з нами по-сусідстві, Заховані в уяві нашій, як в імлі, […]...

СТЕНЛІ КЮНІЦУ ЗА ЧАРКОЮ Пиймо наші роки, пиймо за наші роки! Бо торкати поезію, це торкати поезію, це торкати нерви часу. Бо торкати – […]...

“Тільки верхня частина блискуча…” Тільки верхня частина блискуча – Наші зустрічі, наші свята – Всім видніє… Провалля і кручі – Наші будні, що смог […]...

БІЛОЗІРОВІ РИТМИ Знов над Львовом – туман, знов над Львовом – печаль, І спускає на очі радість чорну вуаль. Де на ритми […]...

ПРИТЧА ПРО РІКУ Давно колись була ріка Діала. І цар персидський на імення Кір. І лотоси біліли, мов піали. І берег грав вогнями, […]...

Related posts: