ЗУСТРІЧ В МОНТРЕ
Були в робітничім районі – Монтре,
Де мером – Лену Даніель, комуніст,
Тут влада – трудящих! І радість бере…
Людина тут ходить на повний свій зріст!
В саду – дитмайданчик. Між кленів густих –
Русяві голівки, блакитні берети…
Це – діти робочих! Майданчик – для них!
Безплатно: на кошт муніципалітету.
Таких у робочого грошей нема,
Щоб їздили діти на літо до Ніцци,
Та мер – комуніст! Влада дбає сама
Про юних оцих парижан, – подивіться!
На грудях – емблема Монтре у хлоп’ят,
Мов сяйво незгасного стяга того,
Що маяв з паризьких колись барикад,
Що сяє у променях Жовтня мого!
В саду невеличкий будинок – музей
Історії революційного руху,
Борців за свободу, за щастя людей…
Усе тут близьке нам і рідне по духу!
Портрет Робесп’єра… Марата… Самі ж
Робочі збирали оці експонати…
Історія тут твоя справжня, Париж,
Не в Карневале її треба шукати!
Париж – це не тільки Монмартр і Нотр-Дам,
Веселі бульвари, замріяна Сена, –
Париж комунарів зустрівся тут нам,
Днів Опору, днів юнака Фабієна!
Ось – дошки шматок. Кров на нім ще жива.
Це – Опору славні герої-солдати
Гарячою кров’ю писали слова
В фашистській тюрмі:
“Волю – з Сходу чекати!
Хай здрастує – віва! – Радянський Союз!..” –
І йшли умирати. На страту йшли в тузі…
Зі Сходу зустрів день свободи француз!
За мир підняли гордий стяг їхні друзі –
Жоліо-Кюрі, Дьєн Раймонда…
Ідем,
І люди нам шлють свій братерський салют…
В Монтре ми зустрілися з завтрашнім днем,
Майбутню ми Францію бачили тут!
Монтре (Департамент Сени), 1956
(1 votes, average: 5,00 out of 5)