Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ЕЙФЕЛЕВА БАШТА

– Ви не були на Ейфелевій башті?
О! – цмокає француз. – Це – дивовижа…
Що – не були? Не бачили? Завважте:
Ви, значить, ще не бачили Парижа!

Емблема міста – Ейфелева вежа!
В путівниках вона, на книгах, картах,
На запальничках, навіть на одежі…
Туристові її побачить варто!

Дивлюсь на зріст її трьохсометровий,
На чудо-юдо – плетиво зі сталі.
На ній хмарки сидять і хмурять брови,
Перепочинуть – і рушають далі…

Тут сонце косу свою русу чеше,
Проміння золоте іде від неї…
На вежі я! Париж відкрився вперше –
Живий, якого не вмістить в музеї!

Побачив не Пігаль, де місяць сходив
Над “Мулен-Ружем”, інші краєвиди:
Дими, дими над трубами заводів, –
Париж, який від нас ховали гіди!

Париж, де Маркс із Енгельсом зустрілись,
Париж, в якому жив наш рідний Ленін,
Де вперше стяги Травня загорілись –
Червоні стяги
В дні весни зелені!

Париж – лежить під нами! Ми – на небі!
Згори Париж, немов поштова марка.
Пізнаємо з приємністю для себе:
Он – Лувр, Нотр-Дам,
Ось – Тріумфальна арка!

І Сена, Сена, що, мов срібний пояс,
Обперезала стан Парижа…
Сена!
Мости на ній…
Подався в далеч поїзд…
Булонський Ліс підняв свої знамена…

Й на небі сувеніри є, завважте!
Є кока-кола.
Є питво і їжа…
Ви не були на Ейфелевій башті?
Так, значить, ви не бачили Парижа!

Париж, 1956


ЕЙФЕЛЕВА БАШТА - НЕХОДА ІВАН ІВАНОВИЧ

ЕЙФЕЛЕВА БАШТА - НЕХОДА ІВАН ІВАНОВИЧ