Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



НА ДУНАЇ

В той вечір були ми щасливі,
Бо вранці кінчилась війна.
Там вілли мали красиві
Людські імена.

Не питав, не бажаючи знати,
Була ти до мене чия.
Бо зроджені вперше сонати
Гойдала внизу течія.

Чи ти з Відня, може, повія,
Чи твій батько угорський граф.
Ти сміялась, як вічна мрія,
Врятована від катастроф.

Як арфа, ріка бриніла.
Ні зойків, ні диму, ні куль.
У щасті земля заніміла,
Вийшов місяць-патруль.

Ти дивилась на білі руїни,
На уламки своєї краси.
Впала ти, сміючись, на коліна
І молилась мені:
Воскреси!

1945


НА ДУНАЇ - ГОНЧАР ОЛЕСЬ