Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ЗУСТРІЧ З БАТЬКОМ

Не судіте, люди, мене строго,
Й ти, гаряче поле, не суди.
За міською працею дорога
Рідко випада мені сюди.

Жайворон у висі трусить хмари,
І ведуть розмову хліб і сталь.
Недалеко й батькові гектари –
Труд його, і радість, і печаль…

Самохід, немов чекав спочину,
Перестав згинати колоски…
Упізнав старий.
Назустріч сину
Вже несе в мазуті дві руки.

Того дня до самого смеркання
Батько ще загінку дожинав.
То була загінка не остання:
Лан під вітром спину вигинав.

Я ж ішов і полю по секрету
Повідав, що гордісно мені.
А на плечах ніс, як еполети,
Батькові дві чорні п’ятірні.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ЗУСТРІЧ З БАТЬКОМ - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР