ВОГНІ НЕОНОВИХ РЕКЛАМ
Як прийде вечір, тут і там
Зеленим, білим сяйвом, рижим
Огні неонових реклам
Кричать заклично над Парижем:
“Зайдіть, мосьє! Зайдіть, мосьє!
Вітрини – повні. Крам – хороший…”
В мосьє зайти бажання є,
Але в мосьє немає грошей!
“У “Лафайєтт” зайдіть, мадам,
Все знайде тут мадам для дами…
Купіть!
Купіть!” –
Огні реклам
Над Єлисейськими Полями.
Немає франків! Геть назад!
В Парижі люблять франки,
Франки!
За франки – і мандат в сенат,
Й любов красуні парижанки…
З вітрин кричать до вас авто
В реклам неоновім промінні:
“Купіть!
Купіть!”
Але ніхто
Не купить їх в ці дні осінні.
В вельможі є авто свої,
А рядовий, простий робочий
Не прогодує і сім’ї,
Хоч він авто б купив охоче!
Машини, одяг робить – він,
А гроші, франки – у заможних…
Париж – це виставка вітрин,
Вкрай повних,
І кишень порожніх!
Все рекламуєть – гляди –
Від назв кіно до кока-коли.
Мовляв, десертної води
Такої ти не пив ніколи!
Покуштував її я теж,
Звичайна суміш морсу з квасом…
Огні реклам, як блиск пожеж,
Вас приголомшують тим часом.
…Все є в Парижі… Так чого ж
Ви не купуєте, нужденні?
Смаку нема, як у вельмож?
Немає франків у кишені!
Сліпуча розкіш Ріволі…
А в підворітті, в темнім місці,
Спить безробітний на землі:
Дружина з ним.
Дитя в колисці.
Бездомний він! Є дві руки,
Та руки ці в Парижі – зайві…
Іду, стискаю кулаки
В реклам неоновому сяйві.
Бульвари, вулиці усі
Осяюють огні лукаві:
“Зайдіть, мосьє!..”
“Зайдіть? Мерсі…”
Що може взять він? Чашку кави.
Такий бюджет, чорт забери!
В Парижі люблять франки,
Франки…
Не всім веселі вечори,
Не всім несуть надії ранки.
Багач і франки має, й фрак,
В багатія – і влада, й вілли…
Чому це так?
Чому це так?
Віки від дум цих посивіли!
Іду Парижем в повний зріст.
Туман.
Передранковий холод…
Як добре це, що я – турист,
Що паспорт в мене – Серп і Молот!
Світає вже. І тут, і там
Зеленим, білим сяйвом, рижим
Огні неонових реклам
Поволі гаснуть над Парижем…
Париж, 1956
(2 votes, average: 4,00 out of 5)