ШТУРМ ВЕЛИКИХ ЛУК
Три дні метелиця мела,
Заносила путі,
Три дні не виїхать з села,
Ні пішки не пройти.
Буксують “емки” у снігу,
Буксують грузові.
Збивають зайця на бігу
Бурани снігові.
Зими такої, поки й світ,
Не знали старики.
Зривалась шкіра із руки,
Як брались за курки.
В таку югу ми йшли на штурм,
На штурм Великих Лук.
Вітри нам грали замість сурм,
Знамена рвали з рук.
Несли гармати по снігах,
Котили їх вручну…
По нас вивчатимуть в віках
Вітчизняну війну!
Ішли і падали в метіль,
І кожен злість беріг.
І – що нам втома, що нам біль?
Ішли в замети, в сніг…
Грудьми, кривавицею рук
Ми брали кожну п’ядь.
До перемоги нам, до Лук,
Рукою вже подать!
Ми бились вдень і уночі,
І гнів кипів в очах,
Ввірвались в місто, як мечі, –
В фашистів на плечах!
Рубали їх і брали в бран
У зиму цю страшну…
Мела метіль, ішов буран,
А ми – несли весну!
1942
Related posts:
- ВОДА Впотужнилась вода – уже й не перейнять, припала до землі її важка печать. І змила кущ лози з мурахом на […]...
- “Красне Сонце” Тихо-мирно Володимир, Свого віку доживав, Піклувавсь своїм народом, Вдів, убогих годував. Всі вдоволені, щасливі. А багатство і добро Все несе […]...
- ІІ. “Вороногривий кінь…” Вороногривий кінь Махнув розхристаним хвостом. На землю впала чорна тінь, Лежить земля хрестом. Хрестом – З опльованим Христом. Зареготався день, […]...
- “І вигорне хмурий обірй…” І вигорне хмурий обрій Не храми – гори костей, І буде в господі добрій Братання лютих людей. Розкриються нагло очі, […]...
- СТОЯВ ШЕВЧЕНКО НАД НЕВОЮ Мела зима над Петербургом. З Адміралтейського шпиля Зривалась буря, і земля Гула, як дзвін… З постійним другом, З своєю думою-журбою, […]...
- “Сніг падав безшелесно й рівно…” Сніг падав безшелесно й рівно, Туманно танули огні, І дальній дзвін стояв так дивно В незрозумілій тишині. Ми вдвох ішли […]...
- СІЛЬ ЗЕМЛІ Як чумаки колись по сіль ішли від рідних хат і піль, хоч в серці туга, жаль і біль, – ішли […]...
- “Критики…” Критики брали мене, чистили, м’яли, на всі боки вибивали метелочками з осоту, – оце тобі за роботу! Щоб уперед не […]...
- 01. ОЖЕРЕДИ І шепотом по полі рознеслося: на обрій, мов на терези ваги, хтось в огрядні, пузаті клав стоги набрякле борошном, товсте […]...
- МОСКВА 1 Москва. Сніги. Затемнені будинки. Затемнені вночі зірки Кремля. На площі Ногіна й біля Ординки – Сліди домів розбитих: відтіля […]...
- “Поля навкруг мене. Жита попід руки…” Поля навкруг мене. Жита попід руки. Забуду про війни, забуду про муки, Про дим у воронках, нудоту від крові, Смерть […]...
- ГОВОРИТЬ МОСКВА! Живу я на вулиці Леніна, Весь світ мені видно з вікна! Шинель моя тричі прострелена, В почесній відставці вона. Будуємо, […]...
- Ошибка Это было в провинции, в страшной глуши. Я имел для души Дантистку с телом белее известки и мела, А для […]...
- Паде додолу листя з деревини Паде додолу листя з деревини, Паде невпинно, чутно, сумовито, Мов сльози мами, що на гріб дитини Прийшла і плаче, шепчучи […]...
- “… І не дивуй, що я прийду зненацька” … І не дивуй, що я прийду зненацька. Мені ще ж побороти переляк. На штурм Бастилій – просто. На Сенатську. […]...
- “Світ наш, Друже, вживає…” Світ наш, Друже, вживає Чоловічу мораль: Що для чоловіка вигідне – Пристойне. Проблема: тіло мужчини, Що ж там жіноча душа! […]...
- 30. ЄЖЕ ЗА ВИ ЛОМИМОЄ Ти тіло своє зломив на хресті, щоб роздерлося небо і нас освітило надією. Ти кров свою відділив від плоті, щоб […]...
- “Виносили Ольжича з камери…” Виносили Ольжича з камери І з камери Стуса несли… Та за усесвітнім гамором Не чувсь, Україно, твій схлип. І на […]...
- ДЕ ЙШЛИ НА ПРИСТУП Далеко за хатами Посеред моря трав, Порослий шуварами, Дрімав півдикий став. Заріс, зчорнів, запався, Змережив зіллям дно, Хіба лиш місяць […]...
- ЛІЮ-ЧІ-МІНГ З країни усмішки, мій брате! Пригадуєш, як ми утрьох ішли Весну вітати? Стукав дятел І повня золотила нам сліди. Твої […]...
- ДАР ПАЭМЫ Нябесаў нэйлен і аблокаў бавоўна, вышэй – біжутэрыя зор. Ня вельмі каштоўна – звычайны рымовы узор. Далекі подых слоўнай завірухі, […]...
- УСТИЛУГ Тремтять вогні удалині, Туман клубочиться над Бугом, Бринить росиста сива ніч Над потемнілим Устилугом. Мовчать обидва береги – Дрімає тиша […]...
- “Розшарпані, давильні, повстяні…” Розшарпані, давильні, повстяні, на схід вони зсувались день при дні, чіпляючи за крівлі свої кошла, і відбивались образи сумні в […]...
- “Ти не прийшла, бо трапляється дощ…” Ти не прийшла, бо трапляється дощ. Ти завагалася, бо надходить осінь. Ти запізнилась, бо річки течуть. Ти не злякалась, бо […]...
- “Із буйнесеньким вітром в погоні…” Із буйнесеньким вітром в погоні Я до милої ввечері біг, – Мов несли мене бистрії коні, Під собою не чуючи […]...
- НА ПЕРЕХРЕСТІ ТРЬОХ ДОРІГ На перехресті трьох доріг, Що кожна з них веде в барліг, У лігво звіра – до Беліна, – Стояв солдат. […]...
- В ЗИМОВУ НІЧ Ніч холоднюча надворі. В тиші дерева тріщать. В небі по-зимньому зорі, Мов перемерзлі, тремтять. Вийду і враз пригадаю: Був ще […]...
- АТАКА Красивые, во всем красивом, Они несли свои тела, И, дыбя пенистые гривы, Кусали кони удила. Еще заря не шла на […]...
- ПОШУК А скрипачку підносили білі вітрила і несли в забуття, колисали так ніжно. Може, зараз вона нездоганно полине на вершину, якої […]...
- “Десь тут ішли солдати…” Десь тут ішли солдати в літню пекучу днину… Десь не діждала мати з бою додому сина… В’яне холодна рута, паморозь […]...
- МІСТ Труд його за належне усякий приймав, І ціни йому справжньої доти не знали, Поки вільно по ньому ішли й проїжджали, […]...
- ІЗ “CREDO” Ми помремо, вітри скелети наші Поточать, пилом над лісами рознесуть. Уже стискає груди тяжко кашель, І не промовлю з уст […]...
- ПОСТМІЛЕНІУМ МІЛЕНІУМ УРОЧО ПОЧИНАВСЯ, ПІД ГАСЛОМ – “УКРАЇНА БЕЗ КУЧМИ!” Без Кучми в Іордані вже скупався Месія, за яким ішли і […]...
- ЯК ГРИЦЬ ГРИНЧИШИН СВОЄ ЩАСТЯ ШУКАВ 1 Опадає цвіт із вишень Білим інеєм на шлях… Розкажи нам, Гриць Гринчшин, Як ти їздив по світах, В дальні […]...
- МАТИ МАРІЯ Пам’яті тещі Ой, мамо Маріє, та як же це сталось, Що горе шулікою в хату ввірвалось. Старенька, змарніла лежиш на […]...
- МУЗИКИ Ішли музики із весілля. Цимбали, бубон і скрипаль. Місток вузенький над потічком! З якої тут ступить ноги? Тут як не […]...
- “Ми – покоління, кручене брехнею…” Ми – покоління, кручене брехнею, Ми – пагони витоптуваних душ. Духовний гніт, що формував пігмеїв, – І дерево деформував у […]...
- В РАЙОНІ КОСМОДРОМУ Допоки сплять кібернетичні дива, А може, удають, що сплять, Ген за бетоном, в трав’янистих гривах, Сигнально маки пломенять. І хлопці, […]...
- ЗИМА Мете зима! Сніжком тривалим Поля засипала, степи, Укрила землю білим покривалом, – Спи, земле, люлі-люлі, спи! І сплять в пухкім […]...
- ПРОЦЕСІЯ Ю. Соловієві Повільно пропихалися крізь ніч, підносячи скелет над головами. А темрява текла з очиць, і терпли суголовні ями. Вилазили […]...