Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



МОСКВА

1
Москва. Сніги. Затемнені будинки.
Затемнені вночі зірки Кремля.
На площі Ногіна й біля Ординки –
Сліди домів розбитих: відтіля
Вивозять речі, їх сніжок вкрива…
Такою я зустрів тебе, Москва,
В ту осінь, в той у сорок перший рік…
Хіба тебе такою бачить звик?
Вже чітко чувсь гарматний гул вночі,
Вже ополчались дружно москвичі –
Професор і маляр, учитель і поет
Злізали на дахи, ішли в нічний пікет.
Підперезавшись ременем тугим,
Москва йшла в ополченці – рядовим.
Фашистські танки рвались на Можайськ,
Але сказали ми собі: “Мужайсь!”
Зенітки уночі на шмаття небо рвали,
Й, здавалось, небо падало на брук,
І плакали жінки, й дітей несли в підвали…
О скільки бомб, цих огненних гадюк,
Скидали ми з дахів не раз, не два,
Тебе в ті дні рятуючи, Москва!

2
В театрах – “Фронт”, “Суворов”, “Руські люди” –
Не до розваг тепер і не до Скріба.
Аеростати в скверах, в парках – всюди,
Немов на берег викинута риба,
Блищать, ворушать срібною лускою…
Ось жінка біля вулиці Тверської
Стоїть у шляпці і кресалом креше –
Вогонь для папіроски добува.
– Допомогти вам?
– Дякую, не вперше!.. –
Така ти року сорок другого, Москва.
Такій Москві я шлю привіт прощальний,
Таку я йду захищать на фронт Центральний.

В Охотному ряду, де Дім Союзів,
Стоїть пресимпатичнеє дівча
У формі міліцейській, синій блузі
І рухом рук порядок відміча.
Це – учні, що прийшли з дестятилітки,
Вони – в ППХО й біля зенітки,
В лісах Калінінських, де, може, й ви
Заготовляли дрова для Москви…

Стоїть величний Кремль. Озброєні квартали
Вартують над Москвою небо голубе.
Москва, Москва! Тебе ми врятували,
Це значить – врятували ми себе!

1942

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

МОСКВА - НЕХОДА ІВАН ІВАНОВИЧ