Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






КАВКАЗ

Кавказ, Кавказ! Стрімачсті скелі,
Бунтливий Терек, хмари вплав…
Все так, як бачив Руставелі,
Як Лермонтов у вічність взяв.

Люблю, Кавказ, твою суворість,
Хребтів безладдя кам’яне,
Твоє здоров’я, твою добрість,
І звичай твій, що вчить мене:
– Зумій піднятись і не впасти! –
І скелі, й норови – круті ж…
Тут все: і вікна, й душі – настіж!
Вино – для друзів, звіру – ніж!

Мов на банкет, зібрались гори,
Піднявсь Ельбрус, як тамада:
– Удар, грузине, обзем горе,
Танцюй, грузинко молода!

Люблю твоє, Кавказ, кипіння!
Як усміх – день… І враз – гроза,
Вчепившись в гір стрімких склепіння,
Зубами хмари прогриза,
З корінням вивертає корчі,
Ламає скелі пополам…
Які простори животворчі!
Який розгін моїм думкам!

Люблю розін, щоб – крила зразу,
З громами й сонцем щоб на “ти”!
Благослови ж мене, Кавказе,
В ділах, у думах досягти
Твого кипіння й висоти!

С. Сагурамі, 3.VІІІ.1945

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,67 out of 5)

КАВКАЗ - НЕХОДА ІВАН ІВАНОВИЧ