Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






БОЛЬШАК

В дощах, у хмарах горизонт, –
Усі дороги дощ розквасив.
Невже залишимо свій фронт
Без хліба і боєприпасів?

Сидять машини – хоч тип плач!
По самі вуха в бездоріжжі.
Копає грунт шофер-вусач:
– Що – ворог? Тьху. Дорога ріже!

Усі дороги розвезло –
Росія! Лісова Росія!
А зверху дощик, як на зло,
Сьогодні, вчора – сіє, сіє…

Сидять машини, день сидять,
І другий день, і третій зряду.
Без хліба проживе солдат,
А от коли нема снаряду…

Ми перейшли на півпайка,
Розмови йдуть про рідне, кревне, –
Про другий фронт… Вже й строк стіка,
А Черчіль мимрить щось непевне…

Дорожники рубають хмиз,
Дорогу мостять, риють гору.
Ще зранку дим стелився вниз,
А це – дивись – пішов угору!

Шофер перебирає трос:
– По всіх ознаках – зайвий вроді…
Високе небо – на мороз!
(Така прикмета у народі).

І от мороз скував тили.
Й пішли машини, і пішли…
Й сказав дорожник-синьоблузник:
– Мороз – це да! Оце союзник!

С. Башмаково, 30.ХІ.1943

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 1,67 out of 5)

БОЛЬШАК - НЕХОДА ІВАН ІВАНОВИЧ