ВИШИВКИ
І скопала грядочку
завбільшки із латочку.
Посадила квіточку –
червоненьку цяточку.
Рости, рости, квіточко,
під вікном все літечко.
Квітонька не виросла –
до коріння вигасла.
Так і моя долечка…
Як в соломі голочка.
Квітко моя, рутонько,
замість тебе скрутонька
в три листочки виросла,
у три біди склалася.
А що перша бідонька,
що минули літонька,
а що друга бідонька –
одна я – удівонька…
А що третя бідонька –
бідная голівонька.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)
Related posts:
- Любов – кошмар, любов – наруга Любов – кошмар, любов – наруга, Любов – насмішка над собою… Як день і ніч – одна і друга, Як […]...
- ЛЮДИ, МАШИНИ, БДЖОЛИ Це в Ялті було. Раннє таке тепло. Випустили бджіл на Теплого Олекси. Аж раптом вдарили сніги. Гроза гуляла, кипариси била. […]...
- “Сто років як сконала Січ…” Сто років як сконала Січ. Сибір. І соловецькі келії. І глупа облягає ніч пекельний край і крик пекельний. Сто років […]...
- “Коли починається ніч…” Коли починається ніч Все починається спочатку На чорному полі Витворений з криги та снігу З’являється білий рояль Висотою до неба […]...
- “Може, справді аж дві душі…” Може, справді аж дві душі Пробуває в грудях у мене. Одна – в золотій іржі, А друга – руно зелене. […]...
- Одной тебе, тебе одной A la tres-chere, a la tres-belle.. Baudelaire* Одной тебе, тебе одной, Любви и счастия царице, Тебе прекрасной, молодой Все жизни […]...
- КОПИЦЯ Скиртували слова У копицю – Сіли відпочити. Рости, копичко, Рости – Вистачить На довгу зиму....
- “Породила мене мати…” Породила мене мати У високих у палатах, Шовком повила. У золоті, в оксамиті, Мов та квіточка укрита, Росла я, росла. […]...
- “Не плач, малий. – Жалію і картаю…” – Не плач, малий. – Жалію і картаю. Розбитий ніс і порвані штанці… Собі на думці іншу гадку маю: Високий […]...
- СВОБОДА Як ми ждали її, віковічні раби, Як бажали, знесилені в час боротьби, Щоб хоч промінь один серед темної ночі Засвітив […]...
- “Без тебе світ – це тьмавий морок…” Без тебе світ – це тьмавий морок. Без тебе не біжить вода. Без тебе кожен камінь – ворог, Подушка каменем […]...
- “Роси, роси, дощику, ярину…” Роси, роси, дощику, ярину, Рости, рости, житечко на лану, На крилечках, вітрику, полети, Колосочки золотом обмети. Як достигне житечко на […]...
- “Дві душі: одна шукає бурі…” Дві душі: одна шукає бурі, струн шалених на бандурі, срібнодзвонну, блискавок, поезій, братніх марсельєзів. А друга… друга – блакитний спокій […]...
- “Рости, мій сину…” Рости, мій сину, я тебе навчу стару косу мантачити і вдосвіта з росою зорі класти у покіс. Мій сину, знай […]...
- ПРИСВЯТА Д. Чередниченкові – редактору моєї першої збірки з нагоди 30-ліття невиходу в світ Не вийшла в нас збірка ні перша, […]...
- КРЕДО Не хочу аби Замість мене думали Не хочу аби Замість мене вирішували Не хочу аби Замість мене голосували (Проти мене) […]...
- “Стільки в тебе очей…” Стільки в тебе очей, Стільки рук і мозолів, Скільки крапель в Дніпрі І у небі зірок. Ти не падав од […]...
- “Не так тії вороги…” Не так тії вороги, Як добрії люди – І окрадуть жалкуючи, Плачучи осудять, І попросять тебе в хату. І будуть […]...
- Оповідач легенд а ще я міг би розповісти вам легенду про колір чи легенду про запах але я забув як закінчується перша […]...
- ОДМІНИ Сніг згинув так, як і прийшов – ніхто за ним не біг, не плакав. Одна осталася ознака: блакить збігала з […]...
- СТЕЖКИ Спускалося сонечко на зелену гору, Протягнувся туман по синьому морю; А по зеленій луці молодець блукає, Смутний походжає, пісеньку співає: […]...
- БАЛЯДА ПРО ТРИ ДОЛІ Т. Б. Молода сиділа ошатна, ніби ікона. Скрипнула хвіртка, ввійшли три дівчини: Біла Доля, сіра Доля, чорна Доля. “Ми несемо […]...
- “Заквітчали дівчатоньки…” Заквітчали дівчатоньки стрільцеві(1) могилу, Замість мали заквітчати стрілецькую(2) милу. Невисокий хрест берези заплели віночком, Замість мали заплітати косу барвіночком. Ще […]...
- Маленькій Мар’яні Рости, рости, моя пташко, Мій маковий цвіте, Розвивайся, поки твоє Серце не розбите, Поки люди не дознали Тихої долини, Дознаються […]...
- “Олю мила, хоч сьогодні…” Олю мила, хоч сьогодні Не столоч моїх порад ти: Цінні будуть, як ні одні, Їх я важу на карати, Їх […]...
- ВЕСНЯНІ ЕЛЕГІЇ III. СОНЦЕ ЗАХОДИТЬ Сонце заходить, цілуючи гай, Квіти кивають йому на добраніч, Шепчуть, листочки зриваючи на ніч: – Не покидай, не покидай… В […]...
- ПРИТЧА ПРО СЛЬОЗИ Плакало дві дівчини у горі, Дві сльози зустрілися у морі. Перша – в глибину морську потала І перлиною на дно […]...
- ОСІННЯ ЛЮБОВ Осіння синь в свічадах вікон і перша паморозь хмарин… Весняну блаж із серця викинь Про сонцепад і сельний крин, Про […]...
- І ТЕБЕ МЕНІ ЖАЛЬ І ТЕБЕ МЕНІ ЖАЛЬ… І тебе мені жаль, сірий сину півночі, Що ідеш день чи ніч – і не знаєш […]...
- ПАМ’ЯТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ТА ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ Дві білі птиці у високім небі Так радісно, так ніжно обнялися. Злітає перша – на Карпатський гребінь, А друга над […]...
- ЄДИНЕ Єдиний простір, що на все життя, єдиний світ, який ти іменуєш; збігається в єдине почуття любов і зненавидь, що у […]...
- Любовь – одна Единый раз вскипает пеной И рассыпается волна. Не может сердце жить изменой, Измены нет: любовь – одна. Мы негодуем иль […]...
- “Тебе з корінням вириваю…” Тебе з корінням вириваю, Топчу ногами стовбур твій. Пустий, гірчавий молочаю, На цій землі рости не смій. Покутуй, вороже врожаю! […]...
- “ламких, немов полин, дорослих, ніби дощ…” ламких, немов полин, дорослих, ніби дощ, ти просто вибирав у приписі нічному, щоб, кришталевий крик зібгавши на солому, означити хрустке […]...
- ПОЛИН Матусю, десь ти за імлою в життя вслухаєшся моє. І сивий докір наді мною тремтячу ниточку снує. Мій вік уже […]...
- “З журбою радість обнялась…” З журбою радість обнялась… В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені […]...
- ТРЕТЯ КОЛІЯ Цей київський потяг на колії третій притих. Відходять, відходять супутники літ молодих. Уламок імперій, невже я минулим живу? Тут колія […]...
- ДИТИНКА Темної ночі коло воріт Хтось стукотить; Панська служанка вийшла у сіни: Коло порога мізильна дитина В золотім кріслі сидить. – […]...
- “Зозуля подавилася мандриком…” Зозуля подавилася мандриком, І солов’ї замовкли у гаю… Зажуреним перепелиним криком Випроводжаю молодість свою. Передранкова в полі прохолода, І перекотиполе […]...
- СТЕЖКАМИ ЮНОСТІ Я на оцій землі зростав, Тут сили набирався, Отут під спалахи заграв З тобою попрощався. Тоді я думав: на літа, […]...