“Римо, ти – жито. Мир…”
Римо, ти – жито. Мир
Тримала, вишивала мирт.
Ти ж у вiкiв, у жит –
Що дощ.
Рима – що дощ, а мир –
Римами, рима мир –
Ударами рим, а раду
Трима мирт.
О, ти – жито,
Римо мир.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)
Related posts:
- “Достигло жито, споловіло жито…” Достигло жито, споловіло жито, Вогнем червоним палахкочуть маки. А там, де в полі козаченька вбито, Стоїть береза, сива, наче мати....
- “Косивши дядько на узліссі жито…” Косивши дядько на узліссі жито, Об жовтий череп косу зазубив… Кого й за віщо тут було убито, Хто і для […]...
- “Серед поля попід небом жито жала…” Серед поля попід небом жито жала, Попід небом жито жала серед поля. Вітер віяв, сонце гріло. Дожинала. Дожинала. Сонце гріло, […]...
- СОНЕТ А коло тiнi – толока. У тон шипшин бубниш пишноту… А крок осох осокорка, А тонко римами рок-нота Меча гукала […]...
- ВИШИВАНКА (“З вечора пригожого аж до ранку…”) З вечора пригожого аж до ранку Вишивала дівчина вишиванку. Вишивала, дівчина, вишивала, Чорну і червону нитку брала. А що чорна […]...
- “Вір мені, і не мрів…” – Вір мені, і не мрів Вірами-римами римарів. В Ірпені* не прів. У фрак – арфу, У вал – славу, […]...
- СИЛА-БО ТО – НІКА жінку з кобіт чоловік мужчинка пальчиком рима дверима дверима рима пальчиком паличкою...
- МОТИВ СТАФФА – 1 В зміні змін минає час неспішно, Смертні всі, кому судилось жити. Тож могилам на планеті тісно, Скільки їх – несила […]...
- ДЕ ТОПОЛЯ РОСТЕ Де тополя росте, Серед поля стою. І шумить, і співа Жито думку свою. Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, […]...
- Вишивала мати вишивала мати долю хрестиками дитині залишилась мережана думка кольору блакиті неба й листка осіннього...
- ПЕРЕСПІВ З НАРОДНОЇ Гей, у лузі та й не перше літо Виляга некошена трава. Гей, у полі та й не перше жито, Та […]...
- ДО МАР’Ї ПОТОЦЬКІЙ Віри божої наруга – Хрест під місяцем стоїть! Українко нещаслива, Він говорить про тебе! На твоїй могилі, Мар’є, Вічнозелен мирт […]...
- “Когда удар с ударами встречается…” Когда удар с ударами встречается И надо мною роковой, Неутомимый маятник качается И хочет быть моей судьбой, Торопится, и грубо […]...
- “Поле широке…” Поле широке – У два крила. Жито високе – У погляд орла. Житом Іде Дівчина Біла-біла, Як мати породила, І […]...
- “Яка різниця – хто куди пішов…” Яка різниця – хто куди пішов? Хто що сказав, і рима вже готова. Поезія – це свято, як любов. О, […]...
- СІЙСЯ-РОДИСЯ Сійся-родися, жито, пшениця!.. Перемішалися зерна, слова. Сіється інеєм, снігом яскриться дзівнь вітрова. Бризкає долу, дзвонить у скроні, в серце росою […]...
- КОРНЕЛІЯ я тримала колись на колінах клейноди вітчизни заплітала потік волосся у вузол цнотливий котра з жон не бажала би стати […]...
- “Знайшли в пісках мандрівника…” (Із Сааді) Знайшли в пісках мандрівника, Що заблудивсь, подобу мумій. Тримала золото рука – Від сонця висохла в самумі. І на затвердлому […]...
- ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ 1 Тяжкий він, ханом виданий ярлик. Та мусить лицар дипломатом стати, Щоб русичі окріпли, наросли – Не власну честь – […]...
- ФАСТІВСЬКА НІЧ Готична ніч. На небі, як у книзі, Механіка виконує закон. Холодний місяць – лисий метафізик – Обчислює народження і скон. […]...
- Я вся – тона жемчужной акварели Я вся – тона жемчужной акварели, Я бледный стебель ландыша лесного, Я легкость стройная обвисшей мягкой ели, Я изморозь зари, […]...
- НАД СЛОВНИКОМ РИМ Хіба їх мало, тих рим до любові? Горобчики пурхають… знов… із дібров… Кажу їм: – Скакунчики, будьте здорові, Моя не […]...
- ТЕРНОВА ХУСТКА Бачу я знову і знову: жито шумує густе, мамина хустка тернова над колосками цвіте. Хустка схиляється долу, згадує грізні бої. […]...
- НАД БУГОМ Сядем тут, відпочинемо, друже, Розіславши на камінь шинель. Ой широко розлився ти, Буже, Ой далеко плисти до тих скель! Кожен […]...
- “На Великдень, на соломі…” На Великдень, на соломі Против сонця, діти Грались собі крашанками Та й стали хвалитись Обновами. Тому к святкам З лиштвою […]...
- ЛИТВА Литва – порога камінь сталий, У хмарі крапля дощова. Вогонь, який самі розклали, В якім згораємо – Литва. Литва – […]...
- КОСИ І МЕЧІ Мовчать віки нужди і горя, і на музейнім кумачі з дідизни зблискують суворо сталеві коси і мечі. Вони схрестилися навіки, […]...
- “Люди – прекрасні…” Люди – прекрасні. Земля – мов казка. Кращого сонця ніде нема. Загруз я по серце У землю в’язко. Вона мене […]...
- ТОВАРООБМІН Сидить жінка за столом, Їсть ковбаси з пиріжком. Мама з нею торг держить, За півхунта дорожить. Мабуть, масла нас не […]...
- КАПИТАНЫ На полярных морях и на южных, По изгибам зеленых зыбей, Меж базальтовых скал и жемчужных Шелестят паруса кораблей. Быстрокрылых ведут […]...
- ДИСКУСІЯ З ПОЕТОМ як передати запах в поезії… це мабуть надто складно але для того щоб вірш справді пахнув і рима і ритм […]...
- ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА НА МАЙДАНІ ЛОГАНА* Розпечене повітря Даунтауну** брижиться над Логана майданом, а він собі прохолоду уявну під охлялим шукає каштаном. Вона опахалом листя принадна, […]...
- ПОЕТ Усе – і небо, і трава святі для нього, пілігрима, а ще як в Спілці є права – хоч в […]...
- ПЛУГ Вітер. Не вітер – буря! Трощить, ламає, з землі вириває… За чорними хмарами (з блисками! ударами!), за чорними хмарами мільйон […]...
- “І дощ, і сніг, і віхола, і вітер…” І дощ, і сніг, і віхола, і вітер. Високовольтна лінія Голгоф. На біле поле гайвороння літер впаде як хмари, цілі […]...
- СТАРЕНЬКА РИМА Старенька рима у паркані вірша Прибита, мов штахетина гнила, Займає місце. Як байдужим оком Сковзнеш по ній, то. скажеш: “Все […]...
- “У неділю не гуляла…” У неділю не гуляла, Та на шовки заробляла, Та хустину вишивала, Вишиваочи, співала: “Хустиночко мережана, Вишиваная, Вигаптую, подарую, А він […]...
- РОЗМОВА З ЛИСТКОМ Діткнулась ставу осені рука, Паде на хвилі журавлине: кру, І поширяється далеч укруг, Друкує в хмарах зорями друкар. В руці […]...
- МИНА Я знаю край! там негой дышит лес, Златой лимон горит во мгле древес, И ветерок жар неба холодит, И тихо […]...
- “Немов Афродіта із піни морської…” Немов Афродіта із піни морської, Ти вийшла на берег ріки. Ти знову привітно махаєш рукою Вертаєш далекі роки. Горнулись до […]...