Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ЛИТВА

Литва – порога камінь сталий,
У хмарі крапля дощова.
Вогонь, який самі розклали,
В якім згораємо – Литва.
Литва – вона й з поганським міфом,
Литва – з наругою панів.
Литва – й нещадність динаміту,
Що на повстанському вогні.
Оплакано всі луки й ріки
В литовських жалібних плачах.
Революційний дух покликав –
І в підземеллях не прочах.
Ми всі там – углибу – родились
Під жалом буйної коси.
І нас усіх Литва зростила,
Мов жито лан заколосив.
О жито, вітром опалиме,
Шляхи поміж горби й траву…
Хоч будь-коли з Литви пішли ми,
Ми знов повернемось в Литву.
І там, де опочинуть ноги,
Моя де зляже голова,
Там не пишіть ім’я мойого,
Там, люди, напишіть: Литва.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ЛИТВА - ЧЕРЕДНИЧЕНКО ДМИТРО