СТЕП

Їдемо з батьком степом серед ночі;
То як мій коник заграє, заскаче,
Зараз чогось мому батькові в очі
Сльози навернуться, мов він заплаче…
“Чи не спитав,
Чого плаче
Він, козаче?”

“Ох, чи знаєш, – каже, – хлопче,
Який степ твій коник топче?” –
“Що ж він каже,
Коли зна вже?”

“Хто тут бився, в степу мчався?
Хто втікав, кого лякався?” –
“От же й чули,
Та забули…”

“Чув, чиї отсе могили,
Чув, чого тут вовки вили?..” –
“Бач, від чого
Він, небого…”

“Колись, мій синку, ми тії могили
Трупом та трупом начиняли;
Колись, мій синку, ми в тії могили
Злих ворогів, було, спати клали…” –
“Бач, од чого
Край могили
Вовки вили!”

(3 votes, average: 3,67 out of 5)

“Розмоклий степ хапав мене за ноги…” Розмоклий степ хапав мене за ноги І ридма плакав, і волав: “Не йди! Не покидай херсонський край розлогий, Спинися, хлопче! […]...

СТЕП Степ оторочений клинцятими вовками. Хто їх тут сірими нитками вишив, загривки посріблив і нанизав по колу на чорну заполоч хижих […]...

СТЕП Скільки днів та безсонних світань Ти в мені хазяйнуєш, степе! Підступи до очей, устань, Дай мені надивитись на тебе. Говори, […]...

“Зелений коник…” Зелений коник Залетів у дім, Зелений коник На четвертий поверх. Зелений коник Проти мене сів – Такий смішний, Такий химерний […]...

У ЛЕГІНЯ У легіня ворон коник. Коникові гриву чешуть, А самому молодому Товариші трунву тешуть. Утесали, змалювали, Барвінками устелили, Забираним коверчиком Домовину […]...

КОЗАЧАЯ СМЕРТЬ Присвячено Петру Петровичу Артемовському-Гулаку Де недавно козак гомонів, Його кінь тупотів, Як на ляха козак налітав, В нього спис запускав, […]...

СТЕП СТЕП Гей ти, степ широколаний, Мій килиме сріблотканий! Розпростерся ти широко, Що не скине й орле око Твоє займище безкрає! […]...

ЛІТО. СТЕП І – А вам тілько та при городі жить, А вам тілько на асфальті служить… – Співанка дивна, співанка ловка, […]...

КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ. БАЙКA У степу, в траві пахучій, Коник, вдатний молодець, І веселий, і співучий, І проворний стрибунець, Чи в пшениченьку, чи в […]...

КРІЛЬ І ЕРОЛЬ. За Гете Через ліси, через гори – Недоле моя! – Їде батько з своїм сином В неділю до дня. – Чого ж […]...

“Над зелен-рікою, на деревці скраю…” Над зелен-рікою, на деревці скраю, на третім листочку – там коник пасеться: з черешні сідельце і чала сорочка; там коник […]...

ТАЄМНИЦЯ МОЗКУ Кличе хлопець: – Чуєш, татку! – Чого тобі, синку? – Я знайшов у себе в книжці цікаву картинку. На картинці […]...

“Засумуй, трембіто…” Засумуй, трембіто, Та (й) по всему світу, Що зів’яло галичанам Сорок тисяч цвіту. Засумуй, трембіто, Та (й) на всі Карпати, […]...

СТЕП Іду шляхом; сонце сяє, Вітер з травами говоре; Перед мною і за мною Степ колишеться, як море; А затихне вітер […]...

СТЕП Ходе Степ. Замислений Степ. А на ньому синій, синій жупан. За туманом – туман і татарські загони… Розсипається Степ синім […]...

СТЕП Суша й суша брала все на витрим – Завмирало в дзеркалі зіниць. Ковила як бігла, гнана вітром, Так і впала […]...

СТЕП Від полудня теплий вітер Стиха повіває, Під живущою росою Степ наш оживає. За могилою могила Зеленіє-мріє, І далеко проміж ними […]...

ОСІНЬ. СТЕП Теплінь. І сніг ще поля не замів. Стояли ми над килимом озимим З товаришем моїх дитячих днів, Що й чуб […]...

ЗАПОВІДНИЙ СТЕП Ген-ген Асканія зелена Фата-морганою встає І голос трубний подає… То кличе степова сирена Жадання трепетне моє. А над безхмар’ям та […]...

СТЕП ОПІВДНІ Блакитне небо, мов дугасте море, Безоднею самітною стоїть, Під сонцем степ, козацьке Дике поле, Огнем переливається-жахтить. Гарячий вітер хилить-нахиляє Траву […]...

“Знову степ встає із глибини…” Знову степ встає із глибини, Із душі, з очей, з моєї мови. Ось дожив уже до сивини, А не знаю […]...

ОДНОКАШНИК – Хто там, синку, в двері стукав? – Та якийсь дідок, Зовсім лисий, у куфайці, у руках ціпок. Він говорить, […]...

ТРИ СИНИ Приїхало до матері да три сини, три сини вояки, да не ‘днакі. Що ‘дин за бідних, другий за багатих. а […]...

ОЙ НІЧКА ТО ТИХА. Думка Ой нічка то тиха, ой нічка то мила!.. Зорниця в зорницю по небі світила, А я си при мурі на […]...

ДОПИТЛИВИЙ СИН – Чуєш, тату, – син питає, – що таке хамелеон? – Відчепися, я не знаю, – каже Филимон. – Чуєш, […]...

МАЛЕНЬКИЙ ДАЧНИК Разом з мамою і татком на канікули в село Невеличке хлопченятко до бабусі прибуло. І до чого ж здивувалось городське […]...

ШАЛАПУТНИЙ ІВАН Як у друга у Данила були іменини, На них Іван не прогавив жодної чарчини. Довелося ночувати сердезі в Данила. Данилиха […]...

“Поміняємо на весну…” Поміняємо на весну Шапку на картузика… Лиш галузочка воскресла, А він каже: “Му-зи-ка!” Можна луснути зі сміху! Ви бачили дивака? […]...

ГРІШНИЙ ПІП Дяк попові молодому заявив: – Панотче, Грішні ви, бо дуже кодло любите жіноче. – Піп надуся: – Що за гріх […]...

ГАЙДАМАКИ (Панове субскрибенти! ) “Бачимо, бачимо, що одурив, та ще хоче і одбрехаться!” Отак ви вслух подумаєте, як прочитаєте мої “Гайдамаки”. Панове громадо! далебі, […]...

УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКИЙ РОЗМОВНИК Німець каже: Ви слов’яне? – Слов’яне! Слов’яне! Наше слово полум’яне Повік не зов’яне! Німець каже: Ви моголи? – Моголи! Моголи! […]...

ЗАЖУРИЛАСЯ БАБУСЯ – Ти чого так зажурилась? – Запитав старий стару. – Ох, узнати б, де те місце, На якому я умру… […]...

“Он чого ти почорніло…” “Он чого ти почорніло, Зеленеє поле?” “Почорніло я од крові За вольную волю. Круг містечка Берестечка На чотири милі Мене […]...

Н. Маркевичу Бандуристе, орле сизий! Добре тобі, брате: Маєш крила, маєш силу, Є коли літати. Тепер летиш в Україну – Тебе виглядають. […]...

ЩО МІСЯЦЮ ЗІРОНЬКИ КАЖУТЬ Що місяцю зіроньки кажуть ясненькі? Що шепчуть квітки уночі над рікою? Про що зітха вітер? Що чують тумани, Коли гай […]...

ТАБЕЛЬ Питається сина батько Опанас: – Ну так де ж твій табель за дев’ятий клас? – На деньок у мене попросив […]...

“Я не вмирав ніколи – я живу…” Я не вмирав ніколи – я живу З тих пір, як води землю оросили, Ні, я не вірю в темряву […]...

Іван Підкова I Було колись – в Україні Ревіли гармати; Було колись – запорожці Вміли панувати. Панували, добували І славу, і волю; […]...

“Ти зовсім мене не кохала…” Ти зовсім мене не кохала, А я був повинен забуть… Чого ж ти так тяжко зітхала В той час, як […]...

ВЕЧІРНЄ Мить по заході сонця. Монотонно шумить очерет, І трава, мов сонна, Хилиться, клониться… Спить степ. Зеленою лінню, Розтопленим оловом Пливе […]...

Related posts: