ДУМКА ЧЕРВОНОРУСЦЯ
Все ся втихомирило… либонь заснуло!..
Вже по вимощених улицях не грякотить,
Не лящить і голосний москаль: кипить, кипить!..
Деколи гукне по башті, й понесеться
Гук по городові, і мале жахнеться…
А ніхто не вештається і не гомонить,
Тільки з криш залізних дощ то капа, то дзюрчить…
Все ся втихомирило, либонь, заснуло!
Край в сю пору згадує мі ся частенько,
Де густі луги, садочки зелененькі,
Й хаточка з-між них біліє ся панянкою…
І в садках, в гречках, в лісах пасіки і бджілки;
Де святки з колядкою, весна з веснянкою,
І такі чудні казки, кумедні загадки;
Де дівчина із піснями, з чорними бровами…
Де жила старовина, поки жили батьки!
Хто тя, краю милий, хто поволі кине?
Хто к ті із чужини, краю, не полине,
Із-за моря думкою, з-за гір голубкою?
В безрідного душа в’яне, серце стине;
Политу ж к ті хоча думкою-голубкою!
Тяжко-важко, тяжко-важко на чужині:
Чужина мя не родила і не колихала,
Мя не годувала, може, й не бажала!
Related posts:
- Думка (“Тяжко-важко в світі жити…”) Тяжко-важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться,- Хоч з гори та в воду! Утопився б молоденький, Щоб […]...
- “I все-таки до тебе думка лине…” I все-таки до тебе думка лине, Мiй занапащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з […]...
- “Тяжко-важко вік свій коротати…” Тяжко-важко вік свій коротати У незнання сумерці німім, І хилитись, і в ярмі стогнати, До могили простогнати в нім. Тяжко-важко […]...
- Думка (“Тече вода в синє море…”) Тече вода в синє море, Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Пішов козак світ за очі; […]...
- Думка (“Нащо мені чорні брови…”) Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні […]...
- ДУМКА (На смерть Трохима Зіньківського) О, бідний, бідний краю мій! Як мало маєш ти надій; Але й вони одна по одній […]...
- “Два вже літа скоро пройде…” Два вже літа скоро пройде, Як я закохався; Якби знав я своє горе, Лучче б був не знався Я з […]...
- “На полустанку вікна світяться…” На полустанку вікна світяться, Сміються, плачуть солов’ї. А навкруги, бліді від місяця, Лежать поля, стоять гаї. Безлюддя. Спокій. Аж не […]...
- ШЕКСПІР До нього завжди! Він – верхів’я гір. В його ногах – заквітчана галява. Звитяга світу, вік кипить – як лава, […]...
- НУРТУЄ ПІДЗЕМНЕ Нуртує підземне джерело (а докопатися важко) уста горять спрагою (а докопатися важко) безодня страшить пусткою (а докопатися важко) очі палають […]...
- ДРУГА ДУМКА МАЛОГО Одяг Олекса семи клинку-свиту… Зігнали нас до нього на “освіту”. Господарям то, видно, справа звична: Запроданців робить з десятирічних… Олексо, […]...
- “Цитьте, вітри! Цитьте, буйні!..” Цитьте, вітри! Цитьте, буйні! В лузі не гудіте! Моє горе лягло спати, Так не побудіте. Ох, заснуло воно в серці, […]...
- “От і празника діждались…” От і празника діждались, Веселяться люди! А мені, мабуть, ніколи Радощей не буде. Дивлюсь на все, як без очей, Бо […]...
- “Туди мої очі, туди моя думка…” Туди мої очі, туди моя думка, Де ти живеш, Галю, сердешна голубка; Од раннього ранку до пізньої ночі Я плачу […]...
- ДУМКА Ой лишіть мня, най думаю, Доки світла, доки маю, Бо як зложуть в домовину, Там думати вже покину. А хоть […]...
- ДУМКА Як за лісом, за пролісом Ясне сонце сходить, Як за морем за далеким Десь воно заходить, – Я згадую інший […]...
- ВЕРХОВИНО Верховино, світку ти наш! Гей, як у тебе тут мило! Як ігри вод, плине ту час, Свобідно, шумно, весело. Ой […]...
- ДУМКА Як ранок осипле квіточки росою, А між очеретом вітрець подихає, Прислухайся тільки, чуєш: над водою Мов щось потаємне голосно співає. […]...
- СВОЯ ДУМКА – Для чого ліс оберігати? – Спитли друзі якось Гната. Задумавсь Гнат. Нахмурив брови. А в мене думка власна є. […]...
- ДУМКА НОРІЛЬСЬКА Понаді мною все реве Кошлатий привид хуртовини… А де він нині, як живе Той чоловік із України, Що бив одвічну […]...
- ДУМКА ХАТИ Скільки я душ в собі відколихала, Від стужі укривала і дощів! Під стріхою моєю ластівки Домів очки весною мурували І […]...
- ДУМКА НА ЯКОРІ Думка на якорі В пристані дійсності Пахне солоно Водою глибин, Сонно хитається Приспана втомою, Шумом невтишним Портових мілин. Рушити б […]...
- ДУМКА СТАРОЇ ВЕРБИ На Івана на Купала Свої віти я купала У тихій воді. Піді мною, під старою, Розвеселою юрбою – Роки молоді. […]...
- “Зненацька думка чайкою майне…” Зненацька думка чайкою майне У ті роки, де любиш ти мене, Де ще нема ні докорів, ні сліз, А є […]...
- ОЙ ВИЙДУ Я З ХАТИ. Думка Ой вийду я з хати та й стану гадати: Коби то не зброя, не білі кабати, Ой то ж би-м […]...
- ЯК Я, БРАТТЯ, РАЗ СКОНАЮ. Думка Як я, браття, раз сконаю, Занесіть мня, де я знаю, Та й просіть там трошки глини, Як для мене, сиротини. […]...
- ОЙ НІЧКА ТО ТИХА. Думка Ой нічка то тиха, ой нічка то мила!.. Зорниця в зорницю по небі світила, А я си при мурі на […]...
- “Завагітніла думка на світанні…” Завагітніла думка на світанні І б’ються слів блакитні голуби. Якому хистові в якім скитанні Схопити суть померклої доби? Так зловороже, […]...
- ДУМКА-БАЛАДА ПРО СОПІЛКАРЯ Фашисти утікали манівцями Від праведної помсти і розплати. І білий птах зими над ними каркав, І біла смерть над ними […]...
- ГЕРЦЬ. Думка Семенової смерті Всевладна, неминуча я, нівроку. І невмолима. Чують мої кроки Здорові й хворі, кучеряві й лисі. Чого ж, дурна, плелася стільки […]...
- “Похвальна думка, мій Друже…” Похвальна думка, мій Друже, За взором садиби Данте Закласти бібліотеку Й закупити рукописи: Це стиль фльорентійський! Але скільки книжок, Шкідливих […]...
- ДУМКА ПІСНІ-ПОЛОНЯНКИ Бувала я усякою – Від Марії, від Якова, Із сльозою, із притопом, То кригою, то окропом… Тепер же я полонянка […]...
- ДУМКА КОБЗАРЕВОГО ПОВОДИРЯ. (З давнини) Ходім, батьку, на базари, Де витрішки горять, Де твоєї пісні чари Усім верховодять. Потанцюють, хто завзятий, Коли тремтять жижки, А […]...
- ДУМКА ВЕЛИКОГО СТЕПУ Хто скаже нині, скільки літ мені, З яких то пір мене прозвали Степом І скільки ще лежать мені під небом […]...
- ПЕРША ДУМКА МАЛОГО А він писав, що прилетить до неї З блакитного далекого Даля, Хоч прошумить над отчою землею, Хоч над городом отчим […]...
- УЗОРОМ ГАЙКУ І Стертий ступнею, Посохлий п’янить полин – Доля поета. ІІ Мандрівний ворон, Ширяючи з краю в край – Не маю […]...
- “Прийшов май до нас у гості…” Прийшов май до нас у гості, Трави цвітом заблищали, І по небу голубому Плавють рози, рози-хмари. Заспівали соловейки, Круг ставка, […]...
- СТАРІСТЬ Так мало споминів, замало, щоб забути… так тяжко бачити в пустій кімнаті, так тяжко йти крізь двері, що ведуть в […]...
- ЛИСТОПАДОВЕ Бог та Білий і Чорний. Серед столу – вага. Білий – світлеє горне, Чорний – темне верга. Твого духу вага […]...
- “Цвіте барвінок, ряст цвіте…” Цвіте барвінок, ряст цвіте, І терен зацвітає. І соловей співа про те, Про що віки співає. Вслухаюсь у його пісні, […]...