РОЗКІШ-ДОЛЯ
Палке небо, жовтувата
Недвижима пилюга,
Млява, спека й тьманувата,
Де не глянеш, скрізь юга.
Жайворінка десь високо,
По обніжках ховрашки,
Дрік та муха, а ізбоку –
Гук незримої мошки.
Вбога царина змарніла,
Сіножаті – пожари,
Череда он зачуміла
Бреде безбаш по горі.
По підгор’ю ж геть – он пишно
Скрізь біліє солонець…
Ех, життя твоє розкішне,
Мирозданія вінець!
(1889)
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Десь згасла зірка. Десь погасла доля…” Десь згасла зірка. Десь погасла доля. Десь синя хвиля хвилю доганя… А десь прадавній хрест сіріє в полі І хтось […]...
- Осіннє надвечір’я Осінь бреде золотими садами, Гронами грає рясний виноград. Схоже майбутнє на чашу з плодами, А пережите – на стишений сад. […]...
- Гасне день Гасне день, Туман долину слонить, В садах біліє цвіт вишень, Між листям вітер дзвонить. Прийде ніч, Така багата в чари, […]...
- ДОЛЯ – А спиш ти, сину? – Нє вже, нене! – Може, водиці би подать? – Не хочу, – а зголов’є […]...
- “Медова розкіш тих чекань…” Медова розкіш тих чекань, як суцвіть заіскриться, як сніжна бджілка з трепетань злама прозорі крильця. Уже розквітини пахкі вляглися в […]...
- “Оце нам на розкіш і луг, при лузі вільшина…” Оце нам на розкіш і луг, при лузі вільшина, і голка води, і тепла горошина. Оце нам на наше обшир’я […]...
- “Втомилась доля й хоче відпочити…” Втомилась доля й хоче відпочити, на тінь мою лягла утоми тінь. Кресала камінь зволожнів… То чим би я міг спинити […]...
- “Ця розкіш мисливства, ця кров на очах…” Ця розкіш мисливства, ця кров на очах, (Ті панські розваги, що дані народу), Підламані крила… І заєць скричав, Як мерзла […]...
- ПРОТУБЕРАНС У ліжку білому страшний протуберанс І на багато миль як вибухне він кине Палких скалок що душу зранять І в […]...
- ДОЧАСНА ДОЛЯ І Враз веселка з усміхів бровою склала в тучі семицвітник… Так: само кохання молодою вірністю з недолі втішить. В серці […]...
- РОЖА (З чеського) Ой ти, рожо червоненька, Зацвіла собі раненько: Зацвіла та, бідна, змерзла, Як ізмерзла – поблідніла, Поблідніла, та й змарніла, А […]...
- НА ЧУЖИНІ Не вірив я в життя по смерті, Тепер я вірю в диво з див. Було для мене страшно вмерти, Умер […]...
- Доля Ти не лукавила зо мною, Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене, маленького, за руку І в […]...
- ДОЛЯ Наснився мені чудернацький базар: під небом, у чистому полі, для різних людей, для щедрих і скнар, продавалися різні Долі. Одні […]...
- ДОЛЯ Доле моя, тернями вкрита, Серед зрад несамовита, Дай мені вогню! Дай пожити ще в любові, Дай правдиво в гіднім слові […]...
- МОЯ ДОЛЯ Ти зі мною, моя доле, в радості й журбі. Не кляну тебе ніколи, а клянусь тобі. Доле, ненько моя сива, […]...
- ДОЛЯ Як з амфори зійшла – така, мов за туманами калина, – скіф’янка горда і п’янка з прадавнім іменем: Ярина. Я […]...
- ДОЛЯ Вічно дихає море. Чую бризки на лицях, – Вітер їх стер. Коли переллєш свою синь, Згасиш страсну жагу В криниці […]...
- ДОЛЯ Конвою крик, виття вівчарок, Услід колоні – темний пил… І гасить ген, мов недогарок, Твій день холодний небосхил. Хіба ж […]...
- ДОЛЯ І ПЕРО Перстом не осінив ще патріарх, Але в житті чогось я, мабуть, варт… Сади, онуки… І чимало справ – Все, чим […]...
- ЛЕБЕДИНА ДОЛЯ З берега синього плеса, з клітки обрубаних віт дивиться лебідь небесно в синій високий зеніт. Небо яскраве і чисте очі […]...
- ДОЛЯ СУФЛЕРА Карає доля сивого суфлера, на вічні муки він себе прирік: щодня талантами відчиняє двері, а сам не може стати на […]...
- ДОЛЯ ПОЕТА І Пісня в повітрі крильми тріпоче, В звуках роїться, В небо блакитне кинутись хоче, Наче орлиця. Чуються звуки сталі і […]...
- СПІВАЦЬКА ДОЛЯ В місті Гумані на золотій бані Сидить сокіл сивесенький: “Куди ж ти їдеш, поручнику-пане, Федьковичу молоденький?” “Їду я, їду з […]...
- “Повітряним містком нас доля сполучила…” Повітряним містком нас доля сполучила, розпеченим гвіздком єднала руки нам, та простір розхитавсь, і в глибину провалів то розум западавсь, […]...
- “Нас жорстока доля розлучила…” Нас жорстока доля розлучила… На землі ж мені лишився слід – Чорнобривців карими очима Дивиться душа твоя у світ....
- “Доля – як вирва на площі…” Доля – як вирва на площі! Зграя залізних птахів Хижо скалками полоще Безмір шляхів. О благодатний спокою, Де твоя правда […]...
- “Видно, судилася доля така мені…” Видно, судилася доля така мені: Сіяти жито в степу і на камені. Через негоди, погорди і моди Хлібом для рідного […]...
- “Пізній вечір…” Пізній вечір. Затіяна гра у слова. Білий аркуш біліє біліш, ніж спочатку. Рідна мова жива! Рідна мова жива! А мовчання […]...
- РОНДЕЛІ І Іду з роботи я, з завода маніфестацію стрічать. В квітках всі улиці кричать: нехай, нехай живе свобода! Сміється сонце […]...
- ДІМ НА ГОРІ В тім домі на горі З сімнадцятьми кімнатами, В тім домі серед жоржин і далій, Вікна вдихали вісті сузір, А […]...
- ГЕТЬ НЕНАВИСНУ СОРОЧКУ Геть ненависну сорочку! Шовк – тут грубе полотнище! До грудей хай ближче груди І до серця – серця ближче! Геть […]...
- КОЗАЦЬКИЙ ЖАЛЬ Мої поля, мої луги ви й луки! Моя ви батьківщино й материзно! Позасідали вас лукаві дуки, Пішло моє святе насліддя […]...
- “Відмерехтіла далеч біла…” Відмерехтіла далеч біла, Сніги розтали – і нема. І жінка, що мене любила, Живе розлучена, сама. Вона не дзвонить і […]...
- Grave У ліхтарні всесвітнього міста ростуть голоси золоті й злотогорлі а далеко отам на горі соло вечора наших літ – голос […]...
- “Колишеться човен…” Колишеться човен. На землю вечір пада Біліє поплавець на синяві води. В душі знов образи взискуємого грала, І руки тягнуться […]...
- ВЕСНА Весна, весна, година мила, Як гарно ти, як пишно ти Долини, гори звеселила, Скрізь-скрізь розкинула квіти: Усе кругом зазеленіло! Чого […]...
- “Десь завмирає в ліщині…” десь завмирає в ліщині голубий зозулі голос скільки літ накувала? відгоріли пожари осені відпливли всі потоки у вічність блукає зима […]...
- СХІДНИЙ МОТИВ Як пишно квітка лотоса цвіте. Яка жагуча врода у тюльпана, Яке в ромашки серце золоте, Яка троянда горда і духмяна! […]...
- МОГИЛА КІТСА Від болю звільнений і від наруг, Лежить під синім покривалом Бога. Життя й любов минули, як тривога, – Так рано […]...