ПРОМОВКА ПРО ВОВКА (З циклу “Вертепчик”)

Люди:
Горіхові свої мовчазні двори
обгородили ми білим залізом,
бо вже наш Іван їде з гордої війни –
в листочок грає за лісом.
Цісарська бричка, перстені коліс,
бричка скоренька – о шести конях
(жовта яблінка вийшла за ліс –
яблучко жовте зродила Йванкови)…
Вовк (у лісі):
Більше не хочу бути вовком з вовками –
хочу веселим Іваном стати:
мати білі руки з синенькими жилочками –
на зелену війну йти, шаблею махати…
Іван (за лісом):
Вертаю з брехливої війни; боже! – глянь карим оком –
вже мене як героя підносять…
Шерстю обріс би і став би вовком –
вовк хоч шаблі не носить.
Зірву та й обчищу яблуко – і як
шкуринка й раз не перерветься – значить,
вернусь додому, а ні – випробую коня –
чи дном Дунаю не заголосно скаче?..
Люди:
За злотним лісом не сонце згасло –
шкірка на Йвановім яблуні перервалася, певне:
тепер з гордої війни до свого одвірка
Іван попід Дунай хіба верне…

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

ІВАН І ЩЕЗНИК (З циклу “Вертепчик”) Іван: М’якого зеленого пісочку хотів я для вежі, та вже майже не хочу, бо чорне перо впало на довгу річку […]...

МІСЯЧНИЙ КАНТ (З циклу “Вертепчик”) Іван: Коли гадина й мені шию перев’яже і рушу я за найдальшу зірницю, нагадаєш, щоб глини за пазуху взяв я […]...

ІЗ ЦИКЛУ “МАТЕРИНСЬКІ ПІСНІ” 4. віють вітри: розхлюпують дівоче волосся дунаями по наших степах віють вітри: видувають усе земляне із лісів, із дощів і […]...

Із циклу “Моя анкета” …я не молюся жодному божку, я викинув із хати всі ікони. Любов мою – велику і тяжку – не звіть: […]...

З ЦИКЛУ “ТОБІ, КОХАНА” 1 Скільки я разів стрічав світання, Скільки вечорів таких шукав… От і знову вечір. Зірка рання Золотом розшила твій рукав. […]...

КРЕДО Не хочу аби Замість мене думали Не хочу аби Замість мене вирішували Не хочу аби Замість мене голосували (Проти мене) […]...

ОСТАННЯ ЗУСТРІЧ Якось зустрілися вовк з бараном. Вовк – зоотехнік. Баран – агроном. Вовкові довго доводив баран, Як лободою засіяти лан. Вовк […]...

“Ой, була собі Оксана…” Ой, була собі Оксана, та як був собі Іван… Та схопилась шура-бура, ще й любовний той роман. Ах! ах! Темні […]...

З КРИМСЬКОГО ЦИКЛУ М. Рильському П Р О Р И В Дельфін не гравсь у морі, не був і сонцехмар – не давню […]...

ВОВКИ “Чого, брате, так збілів? Що з тобою сталось?” – Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось! “Бог з […]...

ІЗ ЦИКЛУ ДАВНІ КРИПТОГРАМИ 12. Чую знову: в кожній з речей – то тут, то там – починається тиха Таємна Вечеря. 17. Ч у […]...

БІЛІ НОЧІ (з Ленінградського циклу) До мене сон ніяк іти не хоче – Усе перемінили білі ночі, Змішали ночі й дні, мов розвели Емаллю білою […]...

Із циклу “Заповнюю анкету” …Моя Вкраїна в мене у крові! Вона живе у смутку і надії, вона ридає в кожній удові, вона у кожній […]...

ШАЛАПУТНИЙ ІВАН Як у друга у Данила були іменини, На них Іван не прогавив жодної чарчини. Довелося ночувати сердезі в Данила. Данилиха […]...

ІЗ ЦИКЛУ “МОЛОДА ВЕСНА” Одцвітають півонії! Кров’ю Забагрилась навколо земля, – То владичиця-смерть над любов’ю, Над красою тріумф свій справля. Переможная, спис твій і […]...

ВОВК ТА ЯГНЯ На світі вже давно ведеться, Що нижчий перед вищим гнеться, А більший меншого кусає та ще й б’є – Затим […]...

Їхав козак за Дунай (народний варіант) Їхав козак за Дунай, Сказав: – Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси та гуляй! – Постій, постій, козаче, Твоя дівчина […]...

СПІЛКУЙТЕСЬ, ЛЮДИ! Я ще не весь об’їздив світ! Не був у Римі, в Сан-Франціско, Не бачив нив індійських цвіт, Не був у […]...

ЛАЙДАКА – Куда збираєшся, єдиний? – Насилу мати говорила. – Куда ти хочеш мандрувати, На кого хату понехати, Батьківський хутір і […]...

Я год хочу прожить Я год хочу прожить. Как миг. Хочу я время Превратить в минуту. Хочу, хочу, хочу! Но почему я вижу В […]...

6. ЗМАГАННЯ АТЛЕТІВ Пухке лице судді, неначе в бонза, та свиставки пронизливий сигнал, захоплення в очах довкола пал. і плескіт рук, і мого […]...

ЗАБУТИЙ Тин із пожеж на захід упав, сонце вдавив у степи… там під житами козак умирав, кров його в землю текла […]...

ХОТІВ БУТИ ЛЮДИНОЮ Щоб не крокувати – відтяв собі ногу (перестав і ходити до друзів) Щоб не вертіти непристойних фігур – відкусив пальці […]...

БУЛО, БУЛО “…червоні барони” Л. Кучма …У мене сад, ще й з пасікою сад, У мене став – зітхають, що краса… Я […]...

“Вимите тіло – з води…” Вимите тіло – з води – рипить під руками, мов яблуко… І солодка вода стікає на брови, у напіввідкриті вуста, […]...

ЗВИЧАЙНІ МОНОЛОГИ Я хочу задзвонити вам в серця, я молодий! А дівчина моя, немов забризкана в очах блакиттю а я стара, стара, […]...

“Упало яблуко в саду…” Упало яблуко в саду, Затрепетала гілка. Отак і я колись впаду Безпомічно і гірко. І коли вістка долетить До батьківської […]...

АСТРАЛЬНИЙ ЗОЙК Добридень, люди! Вбитий на снігу, я спам’ятався в зоряній пустелі. І все, що має на землі вагу, осипалось, як мертві […]...

ПОДЕРТІ ПІСНІ 1. спомини розлуки розписані на голоси самотніх тіл пісня про любов – безслівна спомини розлуки поділені на образи повзучих мрій […]...

Я РОЗМОВЛЯЮ, ЯК СОЛДАТ З СОЛДАТОМ (Лист до американського друга) У дні війни, коли на шию світу Хотів фашизм одіть своє ярмо, – Ти теж шинелю, кулями пробиту, Носив, бо […]...

“Коли ти йдеш крізь ліс…” Коли ти йдеш крізь ліс, Я хочу стати лісом, Щоб доторкнутись кіс Темно-зеленим листом. Коли ти йдеш крізь сад І […]...

“За що ти в мене стріляв…” – За що ти в мене стріляв? Вовк мене запитав. – Рана у горлі ятрилась, По морді сльоза котилась. – […]...

ЗОНЬКА В. Ц. Маленький хлопчик пас верблюда. То був життя його прелюд. Верблюд довірливий, як люди. І терпеливий – як верблюд. […]...

ГОЛОД Нагодуйте мене, зогрійте!.. Підійміть з очей моїх перевесла побряклих вій!.. Ви налякаєте мене крихтою хліба, а я вас бліддю своїх […]...

ЕПІТАФІОН ГЕТЬМАНОВІ ІВАНУ БРЮХОВЕЦЬКОМУ Нема в світі статку – з мого знай випадку! Я був і гетьманом, мене звано паном. Приходить година, а з […]...

Смерть Ігоря Квітне Київська держава І могутня, і страшна. Майже всі вона з’єднала Українські племена. Не могла лише скорити Напівдиких деревлян, Що […]...

“І я не я, і ти мені не ти…” І я не я, і ти мені не ти. Скриплять садів напнуті сухожилля. Десь грає ніч на скринці самоти. Десь […]...

“Так мені, бува, не вистачає…” Так мені, бува, не вистачає гордої тієї прямоти, що стрясає скелі глухоти і гримить у безвісті мовчання. Падають на мене […]...

(ДУХ) Дозволь мені кружляти над тобою. Я знав Йосифу Кун 1, я знав ще кількох жінок. Песій Ринок вітав мене песім […]...

Із циклу “ВЕСЕЛКА” ОСТАННЯ ПІСЕНЬКА – Веселко, Веселко, чи маєш свою Вкраїну? – А моя Вкраїна – то небо синє після чорного. – […]...

Related posts: