“якщо дерево…”
якщо дерево яке дасть мені останній рятунок вже ось-ось догризатимуть баби-яги і отруйні змії – чи хоч одне-єдине літаченя на […]
якщо дерево яке дасть мені останній рятунок вже ось-ось догризатимуть баби-яги і отруйні змії – чи хоч одне-єдине літаченя на […]
Сторукі, триставухі, напівмізкні, невидимі, зариті в листя. В листі все щось відшукують. І знайдуть. Діло звісне. (У листя завжди щось […]
ці беззвучні слова що нашіптую їх десь-таки западають згодом певно наткнувшись на них ти пронизливо їх зрозумієш і подумаєш – […]
Хор – то класична виставка горлянок на тлі у фраки схованих мужчин, що нарізно – абсурдні. Їхній чин – пліч-О-плічність, […]
Це не вірш і не опис, немов у Боплана, а просто місто гречності і сентиментів, в якому хтось за курку […]
О. Лишезі Іній, вже й очерети змерзли: навіть кінь – і той губами не відігріє (він був колись конем і […]
На ніжці маку, у колінці, влаштовано суфлерську будку: підказуючи всім по слівцю, я там сиджу, мов незабудка. Я ніби зітканий […]
Господи, літа стебельце всели до самітніх душ, дай кожному звити кубельце, і не поруш. Хай кожен в цім світі спасеться, […]
Горіла сОсна… Із пісні Лисиці – в решеті вода – сосна за муром росте – на зимному піску немає тіні […]
Все ясне, і тонке, й незабутнє, як листячко шкіри на скронях твоїх; хоч під листям – ти вже, як дитина, […]
стиха темінь снує усе глибшу і глибшу докопує вечір криницю ось і гуси вертають з левади: їхня крізь вечір вервечка […]
Грудень – довгий тунель: задихаюсь, мовчу, відчуваю: колись я таки пропаду в цім тунелі; упереміш з болотом сніги, і дорога […]
Ніколи більше, зриваючи квітки болиголова, не затру собі ними очі; знаю: після цих дощів виростуть великі жовті безсмертники, що нас […]
Дитячих замків рицарська сорочка. Посеред замку в пишній ваготі висиджує дарунки золоті ялинка – чарівна різдвяна квочка. Орхестра шурхотливо просякає […]
Купи рум’янку – рум’янися, знайди львів’янку – оженися, сиди врочисто у партері – лиш не схиляйся при папері. Ходи на […]