З-за високої стодоли дрібен дощик дрівці коле, бо всі з дому пішли вчора зажуритись в чорні гори: дідо чверточку колоди […]

1. Іде з хоругвою колядки і прославляє урочисто ровесника, що шоколадки скидає із небес пречистих. Солодка, мов кутя, колядка сніги […]

Ой із-за гори, за зеленої, Виходит же нам чорна хмаронька, Але не є ж то чорна хмаронька, Але но є […]

“Най би хоч баранчики ніколи не виростали” – отак гадав я собі під вечір у Березові тримаючи в колінах те […]

Цей мак для себе відсудили дванадцять шершнів. Справа темна. Та десь там в когось крововилив,- і ось тепер у маці […]

Консерваторія – то ксилофон костей, вібрація хребтів в музичних чорториях: в дівчат-скрипальок на тоненьких шиях містичний знак опівнічних гостей. Мов […]

Я додому поїду, В ШтенЕвім млині, де стіни можна їсти, ніби хліб, наймуся мельником і стану заробляти цеберчик кукурудзи день […]

Як з амфори зійшла – така, мов за туманами калина, – скіф’янка горда і п’янка з прадавнім іменем: Ярина. Я […]

Рутка в зеленім, хата в покрівлі, в синім – ожина, ива-маржина стоїть в надвечірнім, ива-маржина. Хату в покрівлі дощик покриє, […]

кожний день до мене навідуються кораблі вони усідаються під смереками і важко дихають зябрами тоді я нанизую їх на вербову […]

Не хочу в мотилі себе я впізнавати, що б’юсь і я в вікно – це надто очевидно: гербарійний Геракл… Ох, […]

Заповийся в дощі, як у дим, і не жди, і як хлопчик не сплакуй – виводи, наче коней з байраку, […]

При цих деревах, в цім ладу, в поривах духу, руху впертих десь притулитися в саду і хоч би трішечки померти. […]

Цієї ночі зеленим потягом ти наближаєшся до Києва, але потяга нема а чи просто не видно, і я бачу над […]

– Ох, покину, покину я колись цей театр, марлі всякої накуплю – і буду шити сарафани. Нехай же просвічується крізь […]