Отак прожив собі, дивись, немов одне лиш тільки знав я: о півдошостій народивсь – о півдопершій поховають. Звідкільсь прийшов, ішов […]

Юзь невеличкий і сивий що в довгого хвоста із дітьми грається і зеленить коліна падаючи в траву для їхньої потіхи […]

Хтось з дитям удвох Бродить різдвяним садком, Каже дитятко: я – Бог, Трусить сніжком. Кутає їх благодать У найтихішім з […]

Воли співають на рудих машинах… А камінь сумніву – щоразу котить інший (хоча ім’я у всіх одне: Сізіф), і в […]

Все ясне, і тонке, й незабутнє, як листячко шкіри на скронях твоїх; хоч під листям – ти вже, як дитина, […]

я ще один із тих що обманулись і відізвавшись із копальні хромосомів піддався легкодухо на життя покинув рай імлавої копальні […]

Тут іще не вивітрився дух кіммерійських срібел і куниць, ще тягучий спокій не ущух в цих струнких, величних молодиць. Хіть […]

як я мала п’ять років у нашій комірчині поселився маленький чорт я носила йому їсти говорила з ним бувало коли […]

Стоїть при дорозі хлопчатко в сорочці рваній: – Я – подорожник, прикладайте мене до рани. Ідуть подорожні – ніхто з […]

В з’ясуванні колін і племен кров пустив я собі, й під лупою проступили в літописах вен Херсонес і вітри за […]

В жіночому єстві то зрине, то потоне сріблястий острів Лесбос: мов корал, він світиться, заманює і стогне, аж поки в […]

Якийсь вітер низький жене стебла соломи понад глибокі стежки, повні утоми. Повз ріку з кучерявим склом, повз човенці червоні, де […]

Над зелен-рікою, на деревці скраю, на третім листочку – там коник пасеться: з черешні сідельце і чала сорочка; там коник […]

Це край, де мовкне спів флояр під жонови[1] жертовний стукіт, де так подібні до хлоп’ят худі баранчики і буки. ___________________________ […]

Я хочу плакати, бо туск, бо довгов’язий дощ і скелі, – тебе втрачаю і не склею нічого вже. Не златоусть […]