“Жовтий лист із клена падає…”

Related posts:

1. “Осінній день у золотій печалі…” Осінній день у золотій печалі, І жовтий лист зворушує до сліз, Довкола ліс і жовтий шум беріз, І лісниківна грає […]...
2. Не повертайся в жовтий ліс не повертайся в жовтий ліс не повертайся по розпорошених слідах неандертальця поміж рухомих ефемер не загубися чигає місяць з-за куща […]...
3. “Жовтий шелест жовтневих луків…” Жовтий шелест жовтневих луків І туманна осіння мла. І бабуся веде онука Жовтим берегом до села. Йдуть повільно, немов у […]...
4. “На черный бархат лист кленовый…” На черный бархат лист кленовый я, как святыню, положил: лист золотой с пыльцой пунцовой между лиловых тонких жил. И с […]...
5. “Жахливий жах – жіноча самота…” Жахливий жах – жіноча самота! Коли надходить осінь золота І, гнаний вітром, жовтий лист вирує, Де часу коні, помарніла збруя? […]...
6. ЛИСТ На одному з малих полустанків я чекаю поїзда зранку. Влаштувалась в кутку на лаві, щоб мене не знайшли цікаві. Протяг […]...
7. “О жовтий квіт мелодії розстань…” О жовтий квіт мелодії розстань Над строгими квадратами перонів… І тихий сум. І подано состав. І ти пливеш од мене […]...
8. “Восково-жовтий затеплів листок…” Восково-жовтий затеплів листок, Як вогник золотавий спалахнув В зеленій лампі крони. У разки Вже ластівки всідаються на дроті, І кружеляють […]...
9. ЛИСТ Знов листа мені прислала мати, Невеличкий лист – на кілька слів. Пише рідна, що навколо хати Наш садок вишневий забілів. […]...
10. “Прощалось літо. Тьмянів лист…” Прощалось літо. Тьмянів лист, І лев лежав під кленом. В прощанні літа син дививсь На лева і на мене. Тремтіли […]...
11. ЛИСТ НА БАРВІНКОВОМУ СУВОЇ Я пишу тобі раннього рана. Перше слово виводжу – Оксана. Друге слово виводжу – Оксана. Третє слово виводжу – Оксана. […]...
12. “Тисячолітній дуб в Холодному Яру…” Тисячолітній дуб в Холодному Яру, Воскреслий з небуття маленький хутір Буда. Як мало важить те, що я колись умру, Як […]...
13. “Час пливе, а я живу, як тінь…” Час пливе, а я живу, як тінь. Мертво в душах, порожньо і глухо. Жду не лицарів, але прозрінь – Пломінкого […]...
14. ГАЗЕЛА Чого душа моя тремтить, вібрує, як лист тополі? Тільки до сонця, а не до мене, – як лист тополі? Мене […]...
15. “Хто де живе, а я – у неба дзвоні…” Хто де живе, а я – у неба дзвоні, мій. дім – це є вселенський неба дзвін! Я народивсь у […]...
16. УКРАЇНСЬКИМ ГЕРОЯМ Ці слова не звучать голосніше, Лиш уява на мить ожива. І для мене таки найстрашніше – Скам’яніла від болю трава. […]...
17. ПАДАЄ СНІГ І Падає, падає сніг, Сковує душу мороз. Вітер лягає до ніг Білою млою погроз. Плачуть берези в гаю, Сосни ячать […]...
18. “Щороку вмирає трава…” Щороку вмирає трава І листя з дерев облітає. І час прибирає права На все, що квітує-буяє. І наше життя – […]...
19. СОСНА З вітром весняним сосна розмовляла, Вічно зелена сосна. Там я ходила і все вислухала, Що говорила вона. Ой, не “зеленого […]...
20. ЗЕЛЕН КЛЕН ОБНОВИВСЯ Зелен клен обновився Молодою корою. Ой упився я, впився Хмільною порою Чорнобривим сміхом, Серденьку на втіху. І твоїм диханням, І […]...
21. “На лист, на сніг, на квіт, на тіні…” На лист, на сніг, на квіт, на тіні, У шелест і нешелестінь Стелить в душевному тремтінні Солодку, юну вашу тінь. […]...
22. Пурпурный лист на дне бассейна Пурпурный лист на дне бассейна Сквозит в воде, и день погас… Я полюбил благоговейно Текучий мрак печальных глаз. Твоя душа […]...
23. ЖОВТНЕВИЙ ТРАКТАТ Жовтень, наче хмурий гусит, – зіллям пахне вицвілий плащ. Крок його по бруках хрустить, вітром рветься пола. Він, пустельник і […]...
24. “Падає листя в жовту траву…” Леонідові Закордонцю Падає листя в жовту траву, Днина ясна і погожа на диво. Скільки я років іще проживу – Це […]...
25. “ОБСИПА КЛЕНА ЗЕЛЕНКАВИЙ ІНІЙ…” Обсипав клена зеленкавий іній, Пелюсток паморозь на вишеньки лягла І неба скіс вже не зимово-синій, Весняна, мов димок прозора, мла […]...
26. “ЩОДНЯ БАРВИСТІШИМ СТАЄ ОСІННІЙ ЛИСТ…” Щодня барвистішим стає осінній лист. Яка мозаїка порослих лісом схилів! – На них з небес маляр-абстракціоніст Гарячих барв палітру вилляв: […]...
27. ЛИСТ Л. Мосендзові Ти б дивувався: дощ і пізня ніч, А в мене світло і вікно наростіж. І знов думки, і […]...
28. ЛИСТ МИКОЛИ ГОГОЛЯ БОГДАНОВІ ЗЕЛЕВСЬКОМУ Чернечий хліб, земля козацька, Привіт полякам – все там є, І лисий дідько, що зненацька Показує лице своє. Згадав Микола […]...
29. ЛИСТ МИКОЛИ ГОГОЛЯ БОГДАНОВІ ЗЕЛЕВСЬКОМУ Черничий хліб, земля козацька, Привіт полякам – все там є, І лисий дідько, що зненацька Показує лице своє. Згадав Микола […]...
30. Лист у 2076 рік Невже? Ви ще слухаєте Мендельсона? Збираєте стокротки? Святкуєте народження дітей? Називаєте вулиці іменами поетів? А мене сто років тому переконували, […]...
31. СТИХАЄ ВЕЧІР Стихає вечір. Над горою Червоний місяць устає. Я так стужився за тобою, Любов моя, життя моє. Вслухаюся у шум прибою, […]...
32. ГРАЮТЬ В ДРИМБИ ВІТРИ Грають в дримби вітри, Грають в довгі ночі теменні, Грають в дримби майстри Безіменні. Грають в дримби, добре грають, І […]...
33. ЛИСТ Забутий друг давно минулих літ Прислав листа, запрошує у гості. І враз війнуло зболено і гостро Солодким вітром проминулих літ. […]...
34. БАЛКАРСЬКИЙ МАЛЮНОК Трав оксамит. Наче велети, буйволи. Соняшник жовтий. Міжгір’я. Ріка. Камінь стрімкий над святами й над буднями Чимось нагадує трохи бика. […]...
35. ІРПІНЬ На балконі Довженка сидять голуби, Про Малишка нагадує кожна стежина. І пливе, наче спомин, туман голубий Над гаями, які обезсмертив […]...
36. ЛИСТ МАГИСТРА ГЕОРГІУСА ЗІ ЛЬВОВА З РУСІ ДО МАГІСТРА МИКОЛИ ЧЕПІЛЯ З ПОЗНАНІ, ЯКИЙ МЕШКАЄ У РИМІ ЛИСТ МАГИСТРА ГЕОРГІУСА ЗІ ЛЬВОВА З РУСІ ДО МАГІСТРА МИКОЛИ ЧЕПІЛЯ З ПОЗНАНІ, ЯКИЙ МЕШКАЄ У РИМІ (від 6 лютого […]...
37. ЛИСТ ДО ПАВЛА РАМУЗІЯ ЛИСТ ДО ПАВЛА РАМУЗІЯ 15 серпня 1549 р., Перемишль. Станіслав Оріховський шле вітання Павлові Рамузію ‘! Гадаю, Павле Рамузіє, що […]...
38. ОСТАННІЙ ЛИСТ Ти шукала людини міцної як криця, – Ти не знала, мила, що криця завше лежить на землі, Ти не знала, […]...
39. МОНТЕНЬ ЧИ СВІФТ Монтень чи Свіфт хто відав про час Про те життя в якому прожив А хто із горопашних нас Над сьогоденням […]...
40. НА ГРАНИЦІ На границі Буття й небуття, Життя й забуття Стоїть “Я”, Моє “Я”, Мов Розп’яття. Цупко в землю вп’ялось, стрімко вгору […]...