“Зелені милі явори…”

Related posts:

1. “Споминайте, браття милі…” Споминайте, браття милі, Славнії часи старі!.. Ніби Прута бистрі хвилі, Плили руські лицарі. Блискали шеломи в сонці, Червонилися щити, – […]...
2. “Ой полиньте, мої думи, на зелені гори…” Ой полиньте, мої думи, на зелені гори! Задзвоніть, тремтючі струни, зашуміть, як море! Розлетіться по Бескиді на шовкові квіти, Покотіться […]...
3. “Гей, піду я в ті зелені гори…” Гей, піду я в ті зелені гори, Де смереки гомонять високі, Понесу я жалі одинокі Та й пущу їх у […]...
4. “За стінами хати шумлять явори…” За стінами хати шумлять явори, У грубі жаріють вуглини. Під вікнами скиглять осінні вітри, Гойдаються перші сніжини. Надходить зима. І […]...
5. “Дерева ще стоять зелені…” Дерева ще стоять зелені, А дні погожі і ясні. Та не такі уже натхненні Пташині щебети-пісні. Притишились у ріках води, […]...
6. “Вечір приліг на зелені отави…” Вечір приліг на зелені отави, Руки в траві розметав. Згасли на заході пізні заграви, Місяць на сході устав. Пошуки істини, […]...
7. ЗЕЛЕНІ РУНА І І знов, і знову цей мотив упертий – Старий, як світ, і вічно юний спів: Прийшла весна, і білий […]...
8. “Зелені руїни зозулі…” зелені руїни зозулі барвистою прірвою одяг сади забіліли рогами бджола виростає тарілкою сонця бджола розкрутила долину напружена спина тече бугай […]...
9. “За Ріпками – схили зелені…” За Ріпками – схили зелені… І поїзд зелений весни Стрімкіш все відходить від мене – Крізь ночі, безсоння і сни. […]...
10. “Зелені тіні по душі майнули…” Зелені тіні по душі майнули – М’якого моху свіжо-чистий тон, Безжурності глибокої затон, Одбите у прийдешньому минуле. Блаженні будьте, уші, […]...
11. “Тут храм природи, зелені й повітря…” Тут храм природи, зелені й повітря, Лежить на всьому спокою печать. Правічні гори натягнули митри На голови камінні і мовчать. […]...
12. ЗЕЛЕНІ СНИ Над моєю осінню пливе білий смуток бабиного літа. Посивіло небо світове, а мені не хочеться сивіти. Листопадом стеляться літа, але […]...
13. З КРИМСЬКОГО ЦИКЛУ М. Рильському П Р О Р И В Дельфін не гравсь у морі, не був і сонцехмар – не давню […]...
14. ЗЕЛЕНІ МІРАЖІ Ні, непросто жити в цьому світі. Тужить вік за чимось дорогим. Он ставок поміж димами світить, сріблом тиші повнить береги. […]...
15. “Гей, дуби мої – зелені хмарочоси…” Гей, дуби мої – зелені хмарочоси… А мені уже дорога на похил. Карі очі? Гойні брови? Чорні коси?.. Де ж […]...
16. ТЕРНОПІЛЬСЬКА ВЕСНА У Тернополі тане зима, розмовляє з вітрами гілля. Видно, чайки здалля прилітають сюди недарма. Зацвітає Тернопіль навесні, навесні. І лоза […]...
17. ЗЕЛЕНІ СВЯТА “вставайте рано, татку, треба майити хатку, то-то ваша робота, бо днесь цвітна субота”. лепеха долівки чадить русалчиним волоссям подовженим місячним […]...
18. ІНША ЗИМА Склистий сніг, так схожий на сіль, І не сіється він, а січе, Інших зим незагоєний біль Не зникає з моїх […]...
19. ПАПОРОТЬ Птиці зелені у пізню пору спати злетілись на свійжий поруб. Тихо спустились на жовту глицю птиці зелені, зелені птиці. Крилами […]...
20. “Тут літо ходило, а нині – осінь…” Тут літо ходило, а нині – осінь. Покошено трави. Засіяно лан. Малу павутиночку вітер відносить, За неї чіпляється сивий бур’ян. […]...
21. ОСІННІЙ ВІТЕР Не так уже сонце світить, Не так воно й гріє; І вітерок не тепленький, Холодний вже віє. Не весняний, що […]...
22. “Дзвіночок сміху – мій син – прокидається вранці…” Дзвіночок сміху – мій син – прокидається вранці. Будить сонце – хай світить. Будить трави – нехай ростуть. Будить пташок […]...
23. ДОЧЕКАЛАСЬ МАТИ СИНА Дочекалась мати сина, Повернувся з війська: Гімнастерка, шинелина, Виправка армійська. Зустрічала вся родина, Щедро частувала. Голуба і мирна днина За […]...
24. “Подивіться, мамо, як сади цвітуть…” – Подивіться, мамо, як сади цвітуть. – Ніколи, дитино, в полі справи ждуть. Жаль бодай хвилинку змарнувати всує, День весняний, […]...
25. ЗИМА Зима навкруг… Давно вже час Весні веселій розцвітати, А все мороз ще давить нас І не пуска з сумної хати. […]...
26. У ВИСОТУ ДЕРЕВ зелені сховища письмен зелена зваба пам’яті зелені обшири відсутности зелені риби смерку Січень-червень 1997...
27. “Вечеряють…” Вечеряють… Відчинене вікно. Вологий вітер Ворухнув фіранку. Рука здригнулась. Пролилось вино. – Поглянь-но, мати, Хто це там на ганку. – […]...
28. БЕРЕЗНЕВИЙ КАЛАМУТ Розірвала краля-мавка льняно шитий гомін-жгут; плине зграйно, плине плавко березневий каламут. В перебіжнім шумовинні ланки-бризки марсельєз: хай загине, хай загине […]...
29. “Іще одна сумна калина…” Іще одна сумна калина На кладовищі зацвіла. Під нею ще одна людина Спочинок вічний віднайшла. Дощами обрій просльозився – І […]...
30. “Даленіє вечір в бабиному літі…” Даленіє вечір в бабиному літі, І поміж тополі з поля до села Гусеня хмарини плутається в житі, Малинові пера губить […]...
31. НАД РАЙНОМ Птахи лісами пісні розносять, Де синька афин лягла рядном. На землю впали гарячі роси; Сідає сонце у Райн на дно. […]...
32. “Із ким такого не було…” Із ким такого не було, У кого не траплялось? Кому стебло чи джерело Ріднею не здавалось? Є час такий і […]...
33. “І знову гуляють сніги…” І знову гуляють сніги, І знову морози тріскучі, І схилені верби плакучі Стоять наче срібні стоги. Зрівняла зима береги, Ріку […]...
34. ЕКСПРОМТ Ох і сталось! – вночі кордон перейшла невідома корова, Дядько комісію (як в ООН!) зве терміново. …З боку сусідового і […]...
35. ДРУЖИНІ Таким весняним все було колись і ми такі обоє молодії! Та наші весни в вирій подались – Всевладна осінь нами […]...
36. У ЛУЗІ В усі дзвіночки Вітер дзвонив В лузі, в гаю, в просторі. Дівчина йшла, Дзвеніла вся Лугом, гаєм, простором. Вітер затих, […]...
37. Метелики літають на квітках З кадильниць срібних дим снується І гине в облаках склепінь. В монастирі вечірній спів кінчиться, Гасять свічки, ідуть. Якась черниця […]...
38. ЗГАДАЙ МЕНЕ Коли за дальнім небосхилом Червона птаха промайне Та вистелить зірчатий килим, – Згадай мене, згадай мене. Згадай, коли огорне туга […]...
39. ЗАХІД Над лугом хмари кучеряві, як вівці, що пасе їх місяць. Ростуть дівчата, наче трави, на втіху хлопцям і гульвісам. Воли […]...
40. 9 ТРАВНЯ Поема (тільки почата) Лунко асфальт лопоче, Мов дощ об зелений лист. Зненацька, як ласка дівоча, Крізь вітру блакитний свист. Ранок […]...