Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ВИСТУП У ПОЛІ

Слухають поезію колгоспниці,
Молоді й немолоді жінки.
Полишивши норми й буряки,
Слухають поезію колгоспниці.

Очі в них довірою горять,
На обличчях – тихе сподівання.
І цвіте плакат про соцзмагання,
Й очі їх довірою горять.

А поет в естраднім піджачку –
Вітер рвучко розвіває поли –
Пробує читати їм про поле,
Запальний, в естраднім піджачку.

Ритми в нього впевнені й чіткі,
Повні сили і завзяття рухи.
А жінки сидять, поклавши руки
На коліна, – втомлені й важкі.

Їм невсидно, їм додому час,
Їх чекають і город, і діти.
І попрати треба, й наварити, –
Їм невсидно, їм додому час.

За плечима кожної – життя.
І поля у надвечірній тиші.
І які ж то недоречні вірші,
Де одна бравада – не життя.

Та сидять, і слухають жінки,
І невміло плещуть у долоні.
На слова химерні й велемовні
Аплодують з чемності жінки.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,00 out of 5)

ВИСТУП У ПОЛІ - ЛУКІВ МИКОЛА