“В саду засніжене гілля…”
В саду засніжене гілля,
І світло у вікні.
За садом – стежка у поля
По білій цілині.
І тільки віти розведеш,
Окинеш небеса –
Війне така лунка безмеж,
Аж забринить сльоза.
Змахнеш її, поглянеш вдаль:
Туман, вогні, зірки.
Хмаринка, світла, мов печаль,
Спливає у віки.
Куди вона, звідкіль вона,
З яких земель і літ?..
І світло синього вікна
Летить за нею вслід.
(3 votes, average: 3,33 out of 5)
Related posts:
- “Половина саду квітне…” Половина саду квітне, Половина в’яне. Серед яблунь стану квітнем, Огорни, тумане. Може, вийде опівночі, Де колись ходила, – Чорні брови, […]...
- “Зацвіли жоржини у саду…” Зацвіли жоржини у саду, Зорепади відцвіли серпневі. Доцвітає літо день по дневі, Наближає осінь молоду. З чим же я у […]...
- “Тиха осіння пора…” Тиха осіння пора, Лагідна, сонячна днина. Чайка над плесом Дніпра, В небі печаль журавлина. В мирній задумі гора, Далі імлою […]...
- БІЛІ КАШТАНИ Білі каштани, світлі вогні, Де б не бував я – любі мені. Київські ночі, зустрічі в саду – В серці, […]...
- ПІСНЯ ПРО КИЇВ (Лірична) Білі каштани, Світлі огні, Де б не бував я, – Любі мені. Київські ночі, Зустрічі в саду – В […]...
- “Літає риба в саду…” Літає риба в саду, Горобці з неї сміються. Хто вона, звідки вона? Літає в садку. А в криниці відро снує […]...
- Самоспалення саду, і ця нетривка погода З циклу “Нотатки фенолога” Самоспалення саду, і ця нетривка погода, і розмита в деталях телевежі тупа стріла… Повз ряди манекенів, […]...
- У МАМИНІМ САДУ У маминім саду вітрець гілки колише, Гілок не дістю, бо я іще мала, Та знаю, що ніде нема землі рідніше, […]...
- “Суцільні хмари обрій заступили…” Суцільні хмари обрій заступили, Лягла на землю безпросвітна мла. Здається, сонце вже не має сили І годі ждати світла і […]...
- “Зацвіла черемха у саду…” Зацвіла черемха у саду, На вітрах травневих закипіла. Я грудьми до неї припаду: Як її сестра моя любила! Струсять віти […]...
- “Сестри біля яблуні в саду…” Сестри біля яблуні в саду. Мати білять хату та у хаті. Біля хати білий батько на канапі Вигріває війни та […]...
- XI Grave. Остання пісня зимового саду Голоси із того світа Перейшли у білий крик… І прийшла зима без літа. А здалося – льодовик. Відболіли і відбігли […]...
- “Ми збирали яблука в саду…” Ми збирали яблука в саду, Дні стояли, скупані в блакиті. І сказав я, що у цілім світі Кращої за тебе […]...
- ГОНТА Плаче ліліня горизонту Закривавлена в далині, І стоїть неприкаяний Гонта У пекельному тому вогні. Галаготять: герой… убивця… Хто звідкіль – […]...
- “Останнє яблуко в саду…” Останнє яблуко в саду В осінній заметілі Чи на добро, чи на біду Лишилося на гіллі. Дощем на нього сипоне, […]...
- “Упало яблуко в саду…” Упало яблуко в саду, Затрепетала гілка. Отак і я колись впаду Безпомічно і гірко. І коли вістка долетить До батьківської […]...
- “Рожева пелюстка з далекого саду…” Рожева пелюстка з далекого саду, Завіяна вітром на людний перон. Назустріч тобі стрепенувся вагон, Та з місця не зрушив собі […]...
- “Весна. Квітують вишні у саду…” Весна. Квітують вишні у саду. Прийшла пора свята, благословенна. Люблю тебе, красиву, молоду. Кохана, Наречена. Спливли вінки Купала по річках, […]...
- Ночью в саду Ночью в саду у меня Плачет плакучая ива, И безутешна она Ивушка, Грустная ива. Раннее утро блеснет, Нежная девушка Зорька […]...
- В САДУ ІМЕНІ ПЕРШОГО ТРАВНЯ На схилах сивого Дніпра В обручик грає дітвора. Гуляй, Тамарочко, і ти, Забилась трішки – то нічого. Гуляй, дитя моє, […]...
- ТУМАН Щоб оцей туман та сніги поїв. Цей важкий туман, нерозгаданий. Впав на груди піль, на печаль гаїв, Впав на тихий […]...
- УСТИЛУГ Тремтять вогні удалині, Туман клубочиться над Бугом, Бринить росиста сива ніч Над потемнілим Устилугом. Мовчать обидва береги – Дрімає тиша […]...
- VI Risoluto. Собор Саду У притворі собору крипти спалених стін. Заспіває соборна свіча, І навіки: Білі стіни біліють прабілістю тіл, І співають осанну невисохлі […]...
- “Хочу я троянди, що цвіте в саду… “ Хочу я троянди, що цвіте в саду… Скільки я для неї дивних слів знайду! Хочу я купави. Їй я розкажу, […]...
- Сотворіння саду …ми сад в якому виросли дерева уста в уста мов білий подих саду де слива ледь волога і рожева цвіте […]...
- “Береза в моем стародавнем саду…” Береза в моем стародавнем саду Зеленые ветви склоняла к пруду. Свежо с переливчатой зыби пруда На старые корни плескала вода. […]...
- “Інеєм вкрито гілля…” Інеєм вкрито гілля. На шиї слизька петля. Не бийсь, не пручайся дарма. Тих, кого любиш, нема… Мерзла, як кістка, земля. […]...
- ЧАРИ ОСІННЬОГО САДУ А під грушею дівчата ловлять падалиці в сіть. Важко гілочку дістати. – Дядьку, дядьку, потрусіть! – Світять зірочки пристиглі в […]...
- VII Grave. Сцена весілля в саду Над сади і сліди мої сад-пантеон. І ромашки гадають – півспалах, півтон: – Любить… не любить… Лю… Над сади і […]...
- “Сходить місяць за вікнами хати…” Сходить місяць за вікнами хати, Ллється світло з небесних узвиш… Ех, коли доведеться вмирати, Я хотів би умерти раніш. Плинуть […]...
- БІЛЛ За тридев’ять земель і тридесять морів, Де гори й океан, туман і кипариси, Де щогли кораблів і брязкіт якорів, Де […]...
- ХЛІБ Є відкриття, яких не вкриє мла… Нехай минуть віки, тисячоліття, А жінка та, що вперше хліб спекла, Залишиться безсмертною у […]...
- (ЗАБУТТЯ) Гак, наче брама – то вхід. Є міста, до яких неможливо зайти через браму. Є міста, до яких неможливо зайти. […]...
- ПРОЩАННЯ З ІНСТИТУТСЬКИМ ПАРКОМ В цім саду я останнє побачення Із собою призначив собі… В цім саду мов слова необачні я Розгубив між тополь […]...
- Вишнева віоля вишнева віоля бринить крізь вікно бджолою наливає весь простір медом і давня туга спливає зі струн під склепіння синього вечора […]...
- “Нарощування світла…” Нарощування світла. Накладання на чорне й тьмяне храмових тканин. Росте душа в розповні добування такого ж світла з глибу холодин. […]...
- БЕЗСМЕРТНЕ Упало світло лихтарів На день конаючий і тихий, Та перед смертю він зустрів Посмертні свічі дивним сміхом. І мабуть кожен […]...
- ЕПІЛОГ Така муза хуторна незнанна, Во ім’я бога всеблагого, І до ляха озвалась пана, І до слуги його лихого, І до […]...
- СНІЖКА Та се ж грудка з небесних зірок! І насправді образилась ти? Се просохне… І се ж – серебро! Дай я […]...
- СТАРІ ЛИСТИ Старі листи – як вигасла зола, Не жди від них ні світла, ні тепла. Перегоріла, перетліла ватра, І ворушити попелу […]...