“Тільки тепер, коли посивіли скроні…”
Тільки тепер, коли посивіли скроні
і даленіють голоси весільних скрипок,
коли страшуся останнього хоралу,
я зрозумів:
той поет, хто кожного разу
вміє все починати спочатку.
(3 votes, average: 1,67 out of 5)
Related posts:
- “Тепер дивлюсь, що молодість пройшла…” Тепер дивлюсь, що молодість пройшла, Хоч спресувала в слово час і силу… І тільки згадка, тільки згадка мила Розтала в […]...
- “Уже на скроні висне сивина…” Уже на скроні висне сивина, Вагітний мозок покликає Бога. Вже зріле серце стріла не одна Хитка поразка й певна перемога. […]...
- “Тільки двічі живемо…” Тільки двічі живемо. Раз – у світі білім-білім. Тож сумуємо і квилим, Як до іншого йдемо. А тоді ще в […]...
- “Спадає тривога не тільки свинцем…” Спадає тривога не тільки свинцем – Спадає тривога дощами в лице, Спадає тривога сльозиною з вій – Її ти, поете, […]...
- “Прилетіли коні – ударили в скроні…” Павлові Загребельному Прилетіли коні – ударили в скроні. Прилетіли в серпні – ударили в серце. Ударили в долю, захмеліли з […]...
- “Чим зайнятий тепер твій меткий розум? ..” Чим зайнятий тепер твій меткий розум? Де він тепер у тебе блукає? Чого він бажає, чого уникає? Чи діє він […]...
- Зі збірки “В СВІЧАДІ ПЛЕСА””Пізнав я той смуток, що скроні не клонить…” Пізнав я той смуток, що скроні не клонить, І сльози, що в серці на дні леденіють, А сліз тих зіниця […]...
- ТОДІ І ТЕПЕР В дитинстві я появся попа. Церкви в нашому селі не було – її зруйнували в далеких тридцятих. Я не бачив […]...
- “Ти все збагнув лише тепер…” Ти все збагнув лише тепер, Коли з’явилися сивини: Народження, життя і смерть Найголовніші для людини. А ще буття і небуття, […]...
- “То так і я тепер пишу…” Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. То так і я тепер пишу: Папір тілько, чорнило […]...
- “За рікою тільки вишні…” За рікою тільки вишні… тільки вишні… тільки вишні Та дорога за тумани утіка. І ніхто мене не чує, і ніхто […]...
- “Так пахне спека на стерні…” Так пахне спека на стерні Достиглим літом і здоров’ям, Так переповнюються дні І сподіванням, і любов’ю. Але у тихі вечори […]...
- “Коли моя рука, то тиха, то лукава…” Коли моя рука, то тиха, то лукава, В промінні сну торкнеться губ твоїх І попливе по шиї і небавом З […]...
- “Коли моя мати заходить до церкви…” Коли моя мати заходить до церкви, вона нікого не помічає, доки іде на своє місце. Вона зупиняється маленькою дівчинкою, майже […]...
- “Коли вже люди обляглися спати…” Коли вже люди обляглися спати, коли вже місяць вилузнувся з хмар, коли спартанка Києва, не Спарти, лиш я світила вікнами […]...
- “Яких тільки в лісі нема кольорів…” Яких тільки в лісі нема кольорів: Розкрила палітру художниця осінь… Дуби ще зелені, А клен вже горів, Зухвало підпалював полум’я […]...
- КОЛИ? Коли зійде нарешті благодать На ці священні пагорби і кручі, Коли боги народ благословлять Рамена розпросторити могучі? Коли святі апостольські […]...
- “Тільки далеко від тебе…” Тільки далеко від тебе Я твою близькість відчув, Тільки в журбі за тобою Я своє щастя знайшов. Чом не родився […]...
- Коли потяг у даль загуркоче Коли потяг у даль загуркоче, пригадаються знову мені дзвін гітари у місячні ночі, поцілунки й жоржини сумні… Шум акацій… Посьолок […]...
- КОЛИ Я ХМЕЛЕМ ПОВІТРЯ ВПИВАЮСЬ Задоволений життям, я щойно сміявся, радів, як дитина. Та пронизав мене смертельний холод. Саме тепер, коли я хмелем повітря впиваюсь, […]...
- “Ох, коли б хто знав, як тяжко…” Ох, коли б хто знав, як тяжко Так на світі жити, Як мені тепер прийшлося, Бозна-що й робити. Полюбив я […]...
- ДО ЗВЯГІЛЯ ТІЛЬКИ До Звагіля тільки, до Звягіля… Далі – чужий Новоград-Волинський, Бердичівсько-Дніпропетровсько-Донбасівскьий простір Під кованими чобітьми бронзових ідолів лисих… Ніяк не осиплеться […]...
- “Тепер для мене там нічого…” Тепер для мене там нічого Не залишилося… крім тебе. …Не принишкла, втомлена дорога, Глибока ніч і тихе небо Над літнім […]...
- “І як тепер тебе забути…” І як тепер тебе забути? Душа до краю добрела. Такої дивної отрути я ще ніколи не пила. Такої чистої печалі, […]...
- “Садиба Рузвельта тепер музеєм стала…” Садиба Рузвельта тепер музеєм стала: Галяви, парк, приземлистий будинок, Могилу, на якій лише барвінок, Усе юрба досліджує чимала. І я […]...
- “Це тільки мовчання…” Це тільки мовчання це тільки ранок поніс мене в коло розмов слова виростали струшувалися з газет відбивалися від стелі на […]...
- “Тепер на півночі горять сніги…” Тепер на півночі горять сніги… Стрункі на півночі біжать олені… І, знак північної снаги, Високі заграви студені Сліпучо міняться… Повій […]...
- “Коли ти їхала до мене…” Коли ти їхала до мене, Коли до тебе я спішив, І шум гаїв, і шелест нив – Усе було благословенне. […]...
- Показувати можна тільки зрячим Показувати можна тільки зрячим. Співати пісню – тільки тим, хто чує. Даруй себе тому, хто буде вдячним, Хто розуміє, любить […]...
- “Мій дід умер, коли жита у полі…” Мій дід умер, коли жита у полі Вже наливали туго колоски. Ще хоч би місяць!.. Але згас поволі, Стискаючи судомно […]...
- КОЛИ Б Я Коли б я, коли б я Була головиха, Тоді б я, тоді б я Та й не знала лиха. В […]...
- “Коли планету брали ми на руки…” Я люблю, когда в доме есть дети И когда по ночам они плачут… Ин. Аннеский Коли планету брали ми на […]...
- “Коли з Британського музею…” Коли з Британського музею Моя душа перелетить У Баальбек чи в Арамею, Не плач, поезіє, в ту мить. Віддавна пильний […]...
- В МИЛОГО СОРОЧКА БІЛА В милого сорочка біла, Личку смаглому у тон… Я сама сорочку шила, Я сама ростила льон! Зацвітай, мій льон-льонок, Синьою […]...
- “Буває мить, коли душа натхненна…” Буває мить, коли душа натхненна зриває з Часу завій незнання: усе, чого шукаєш навмання, з’являється, як візія священна… Лови цю […]...
- КОЛИ УВІРВЕТЬСЯ ТЕРПІННЯ Коли увірветься терпіння І душу розпанаха злість, Піду, де хмари білопінні Крутий за містом зводять міст. Щоб через ту дугасту […]...
- “ВІДГРИМІЛО. ТІЛЬКИ ВАГОВИТО…” Відгриміло. Тільки ваговито Та старанно в шиби стука дощ, І зелено-серпанкові віти Розгойдались над асфальтом площ. Тільки, бач, не мерехтливим […]...
- “Тільки верхня частина блискуча…” Тільки верхня частина блискуча – Наші зустрічі, наші свята – Всім видніє… Провалля і кручі – Наші будні, що смог […]...
- “Коли збираються в дорогу…” Коли збираються в дорогу З негарантованим вертанням, У Бога просять допомогу, Молитви сповнивши благанням. Коли вертаються з дороги, Долаючи Харібду […]...
- “Що з нами діється, коли трава…” Що з нами діється, коли трава У стрілку випинається з коріння І оживають квіткові дива – Сонцепоклонники від сотворіння? Я […]...