“Стоять ліси, неначе срібні зали…”

Related posts:

1. “Дерева в заметах по крони…” Дерева в заметах по крони, Безмовна лежить далина, Лише галасливі ворони Над лісом кричать дотемна. А степ, скільки видно довкола, […]...
2. ЛІСИ БІЛОРУСІ Ліси Білорусі – суворі ліси. Дерева – мов лицарі честі. Негусто у них показної краси, А ран – як на […]...
3. ЛІСИ, ЯКИХ НЕМАЄ Зимові витівки на склі – Для мене був єдиний ліс, Бо там. на батьківській землі, Лиш терен по яругах ріс. […]...
4. ЛІСИ ШУМЛЯТЬ Ліси шумлять, так шумлять ліси – день і ніч… день і ніч… Я глибоко в домі, в незнайомому домі роками […]...
5. ЛІСИ Ліси, мої ліси, далекі й продорожні, Зайшли ви в смітники, в липку, отруйну гниль. Під кожним кущиком – лайно й […]...
6. “Стоять сухі кукурудзи…” Стоять сухі кукурудзи, Й сухе волоття суше просо. Лелека, мов старий грузин, По жовтім полю ходить босо. Лисиця їла – […]...
7. “Стоять дерева золоті…” Стоять дерева золоті, Покупані в блакиті. І я пишу тобі в листі, Що ти найкраща в світі. Усе мініється в […]...
8. ШУМСЬКІ ЛІСИ Зелена повінь. Глухомань і шум Століть зелених, пралісу густого, Тече ріка невиснажена з нього, Немов потік одвічних наших дум. Зелена […]...
9. “Двори стоять у хуртовині айстр…” Двори стоять у хуртовині айстр. Яка рожева й синя хуртовина! Але чому я думаю про Вас? Я Вас давно забути […]...
10. В ПОРТІ СТОЯТЬ КОРАБЛІ В порті стоять кораблі, і поснули над щоглами стяги, штормом потріпані трохи, ну та нічого, веселі ходять матроси, їм у […]...
11. “Ліси мої смутні і великі…” Ліси мої смутні і великі, залишайтесь зі мною! – Я знаю, як вам невимовно страшно перед навалою ночі : я […]...
12. “Дерева ще стоять зелені…” Дерева ще стоять зелені, А дні погожі і ясні. Та не такі уже натхненні Пташині щебети-пісні. Притишились у ріках води, […]...
13. “Вечеряють…” Вечеряють… Відчинене вікно. Вологий вітер Ворухнув фіранку. Рука здригнулась. Пролилось вино. – Поглянь-но, мати, Хто це там на ганку. – […]...
14. “Угамуйтесь, ліси, заспокойтесь, засніть…” Угамуйтесь, ліси, заспокойтесь, засніть. Посиджу над рікою, помовчу і подумаю. Буде тиха вода піді мною шуміть, Буде небо світитись небесною […]...
15. “Ніде нікого. Тиша золота…” Ніде нікого. Тиша золота. Осіннє поле спорожніле й голе. Недавно тут гойдалися жита, Тепер стерня лелеці ноги коле. Холодний день. […]...
16. “Ліси у ряст убралися барвисто…” Ліси у ряст убралися барвисто, Дощами квітень рясно відшумів. Під молоді перегуки громів Зійшов на землю травень урочисто. Зело відчуло […]...
17. “Неначе степом чумаки…” Неначе степом чумаки Уосени верству проходять, Так і мене минають годи, А я й байдуже. Книжечки Мережаю та начиняю Таки […]...
18. “Ліси ловитв! Опійні ночі!” Ліси ловитв! Опійні ночі! Звір затремтить, птах затріпоче. Непевен час ані барліг, ані відбочини доріг. Вогні запалять хтиво очі. Хижак […]...
19. “Верхи й ліси вже хтось нашепотів…” Верхи й ліси вже хтось нашепотів своїми віршами… Не шумом вічним я сповнений, а спійманий на відчай незнаним гулом і […]...
20. “Вчора лишилась за нами у мряці ліси…” Вчора лишились за нами у мряці ліси, Вчора одкрились рожева умита долина. Хлипає тихо розбита рука. – О, як пси, […]...
21. ДВІ БЕРЕЗИ Ліси, поля, Ліси, поляни, Ромашки – сонця бризки… Стоять у полі, хто не гляне, Самотні дві берізки. Чого вони не […]...
22. “Зеленими листками шумлять старі ліси…” Зеленими листками шумлять старі ліси, Десь линуть над вершками таємні голоси. Вітри лісам шепочуть казки зелених гір, Тихесенько бренькочуть на […]...
23. НІЧ НА ПЛОЩІ ЮРА Північ чорна, наче вугіль, ходить тінь по площі Юра, в’ються обручами смуги на блискучих сірих мурах. Місяць – таємничий перстень, […]...
24. БУЗИНА Бузина – Моя чорна Калина. На дні серця лежить, Спопеліла. Тільки білий цвіт, Мов шумовиння – Не тоне....
25. “Стоять жоржини мокрі-мокрі…” Стоять жоржини мокрі-мокрі. Сплять діамантові жуки. Під грушею у дикій моркві до ранку ходять їжаки. А в сні далекому, туманному, […]...
26. НА ЛІСОВОМУ КОРДОНІ Шумлять на вітрі сосни вікові, Ані на мить не замовкають птиці. Вузенька стежка в’ється у траві, Протоптана в долину до […]...
27. “Сосновий ліс, сніги і тиша…” Сосновий ліс, сніги і тиша, Клюють калину снігурі. І тінь від тіні голубіша, І синь, і сонце угорі. Куди не […]...
28. “Про що мені шумлять ліси…” Про що мені шумлять ліси, Про що видзвонюють діброви? Погідну днину принеси, Мій світе ясний, чорнобровий. Затихни й вітром оновись […]...
29. “Ми підійшли до скирти, і впізнала…” Ми підійшли до скирти, і впізнала Мене відразу скирта молода, І вже на груди кинулася скирта, Солом’яними стиглими руками Мене […]...
30. СРІБНІ САНИ Не мусили писати віршів, спокійний мати день, спокійну ніч. Віднині смак вина мені погіршав, світ помутнів довкола віч. Не знаєте […]...
31. НА ВОЛИНІ Весела повінь луків, Струмків, гаїв, лісів, І злива перегуків Пташиних голосів. Озера срібні й сині Серед квіток і трав. Ніде […]...
32. ОСІНЬ 1 Густі тумани землю облягли, І голубі простори посивіли. Сади й ліси до решти облетіли Хтозна-коли. Ще вчора в пишних […]...
33. “Кущ осінньої калини…” Кущ осінньої калини Паленіє у вікні. Біла нитка павутини Пропливає вдалині. А під нею сині-сині Ріки, наче неземні. У ясному […]...
34. В оправі озера неначе в оправі озера неначе в чужій державі риби й риби з обвалу піняться гарячі нічних істот підшкірні глиби і тінь […]...
35. “Неначе бронтозаврове яйце…” Неначе бронтозаврове яйце, Віднайдено в Драмгеллерській долині, По небу важко, втомлено пливе Грудневе сонце. Черевом угнутим Воно торкається гілля дерев, […]...
36. “Як заблисли срібні зорі в розцвіті весни…” Як заблисли срібні зорі в розцвіті весни, Загоріли, полетіли, впали в бур’яни. Гасли зорі, попеліли сльози в бур’янах – З […]...
37. ЛЕЖАТЬ, ЛЕЖАТЬ СНІГИ І Лежать, лежать сніги, пливуть ліси у крайню Раїну, де над вітром – дальня путь. І гаснуть голоси граків, і […]...
38. СОН Здригнулася од поштовху земля, Вжахнулися дерева, трави, люди, Міста і села – на камінні груди, І тільки сивий попіл кружеля. […]...
39. “Замело, засипало, завіяло…” Замело, засипало, завіяло, Лиш дими снуються над селом. Від дубів з нахмуреними віями Густо віє богатирським сном. І ніде нікого, […]...
40. ВІКНО ЗИМОВОГО ВАГОНУ Лежать, лежать сніги, пливуть ліси у крайню Раїну, де над вітром – дальня путь. І гаснуть голоси граків і вечір […]...