“Рвемося у юності з дому…”

Related posts:

1. Наука – Повідай, вояко, не парубок – порох, Чого це ти сяєш, як сонце на шпорах? Чого веселишся, смієшся потішно? Назавтра […]...
2. ВІНОК НА БЕРЕЗІ ЮНОСТІ 1 Твій берег я пройшов, моя ріка!.. Вже згадки дихають в обличчя, наче коні… Вони біжать, ночами-днями повні, Мені легка […]...
3. КОМІСАР ІСТОРІЇ МеЖAМИ століть поділене поле епохи, плугом років пооране, 3ерном життя засіяне, Бopoнами днів заскороджене. У кожного свій клаптик, У кожного […]...
4. СТЕЖКАМИ ЮНОСТІ Я на оцій землі зростав, Тут сили набирався, Отут під спалахи заграв З тобою попрощався. Тоді я думав: на літа, […]...
5. ВІДЛУННЯ ГОРОБИНОЇ НОЧІ Задихалося літо жнивами І просило вологої ласки… Я ж тобі молодими словами Тої ночі розказував казку. Серед хмар заметались жар-птиці, […]...
6. УКРАЇНІ ІІ II Поки душею я не втонув іще В нірвану й тіло ще не розпалося, Я можу ще тебе, Вкраїно, Серцем […]...
7. “Мабуть, судилось мені так до смерті самої…” Мабуть, судилось мені так до смерті самої Йти все за вами лісами, повитими в мряку, Класти вогонь свій по другому […]...
8. ПЛАНЕТА КОХАННЯ Молодь п’яніє з любові в княжому городі Львові, будить зі сну юну весну в жилах розспівана кров. Молодь кохає в […]...
9. БАЛАДА ПРО РОЗУМ Кажуть, що на дорозі не валяється розум… І ось на дорозі – розум! Ходить поміж людей сила живих ідей, роздумів […]...
10. “Я юності не знав. Нудотно і похмуро…” Я юності не знав. Нудотно і похмуро Пройшли мої, можливо, кращі дні У тісноті і сутінках конури З думками власними […]...
11. ПУШКИНСКОМУ ДОМУ Имя Пушкинского Дома В Академии наук! Звук понятный и знакомый, Не пустой для сердца звук! Это – звоны ледохода На […]...
12. БІЛЯ МИСЛИВСЬКОГО ДОМУ Стою бентежний на високій кручі, Де Хорті збудував Мисливський дім. І чую звуки ловів, рев могучий, І голоси, котрі лунали […]...
13. “Похмуре небо під горою…” Похмуре небо під горою У сірі скелі глухо б’є. Колись ми тут удвох з тобою Про щастя мріяли своє. Які […]...
14. СЕМУ-ТОМУ, ХТО ЦУРАЄСЬ СВОГО ДОМУ Та чого ж ти так раненько Коника сідлаєш? Вже ж не інак, пане-брате, – Їхати гадаєш… Їдь си, брате, їдь […]...
15. КРУТІ СХОДИ РОБІТНИЧОГО ДОМУ НА 4-Й ВУЛИЦІ В НЬЮ-ЙОРКУ Такий народився, такий удавсь, Душа плазувати не звикла. Він ще недавно на линві гойдавсь, Мив хмарочосам вікна. Обертом йшла йому […]...
16. “Для чого в світі живемо…” Для чого в світі живемо, Народжені для чого? Важке історії ярмо, Всі впряжені у нього. За днями дні – роки […]...
17. ДИТИНСТВО Де ви, дні матусиної ласки, Де ви, білі лебеді із казки? Як вас повернути, наздогнати, У яких світах вас одпитати? […]...
18. “Ніщо, на жаль, не вічне під зорею…” Ніщо, на жаль, не вічне під зорею: Змагання душ і торжество сердець, і запах матіоли, й дух елею початок мають. […]...
19. ПРЯДКА Котилася прядка в темні ночі З трудних бабусиних розпук. І голос випряла, і очі, І жили із старечих рук. Котилась […]...
20. “Чи відійшло, чи захололо…” Чи відійшло, чи захололо, чи проминуло? Ні, ніколи!.. Якийсь рубець, якась там згадка, що від випадку без порядку в тобі, […]...
21. “Не прошу любові ані ласки…” Не прошу любові ані ласки, Бо любові випрохать не мож – Будь мені як королева з казки, Що заснула серед […]...
22. ДУНАЙ Я чув пісні про голубий Дунай… Не знаю – де, але у Братіславі Не голубий він, А рудий, вважай, Не […]...
23. Є сфера iнтелекту i краси Є сфера iнтелекту i краси. Є своєрiдне емоцiйне поле, В якому споконвiчно рiвнi всi. Всi раси й нацiї. Там душi […]...
24. “Уймають болі єдині сни…” Уймають болі єдині сни, У сні лише мій біль стихає, – Ні зір, ні сонця, ні весни Без краю рідного […]...
25. ШУКАЧАМ ЩАСТЯ Ви, що шукаєте щастя І ви, що вбачаєте у ньому привид. Справа в тому, що вам важко розібраться І тому […]...
26. “В гіпс відлилося, захололо…” В гіпс відлилося, захололо минуле, що було – ніколи!.. Якийсь рубець, якась там згадка, що від випадку без порядку в […]...
27. “Вас так ніхто не любить. Я один…” Вас так ніхто не любить. Я один. Я вас люблю, як проклятий. До смерті. Земля на небі, вечір, щастя, дим, […]...
28. “Так пахне спека на стерні…” Так пахне спека на стерні Достиглим літом і здоров’ям, Так переповнюються дні І сподіванням, і любов’ю. Але у тихі вечори […]...
29. ПАВЗИ Після кількох днів щастя Якому не міг дати назви – Знов почуваю радість муки радість злощастя. Трамвай досяг мене ніби […]...
30. НА ДОБРАНІЧ! НА ДОБРАНІЧ! Добра ніч натомленим усім! Тихим сном спочинуть хай таким, Щоб забути втому і турботу! Хто свій піт щодня […]...
31. “Чи бачив хто слов’янську дівчину…” Чи бачив хто слов’янську дівчину? Чи чув коли, як річ вона веде, Жартуючи в веселую годину? Або тоді, як сонечко […]...
32. ЩАСТЯ Росинка дніпрового неба і коси твої вдалині… А більше нічого не треба для повного щастя мені. Усе відлетіло в минуле, […]...
33. МОТИВ КРАКАРА Колумб відпливає все далі, все грізніші його накази: Забороняю оплакувати мертві кораблі, їх буде все більше. Забороняю думати про жінок. […]...
34. “Чого являєшся мені у сні?..” Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому […]...
35. “Весна зіткала вчора гобелен…” Весна зіткала вчора гобелен у лузі – з трав, із квітів, з верболозів. Зіткала вітер і зіткала клен, грози зіткала […]...
36. Вірність безжальна предвічного голосу Faithfully tinying at twilight voice… вірність безжальна предвічного голосу з тліну безмірного крекче судьба: знову (у кожнім найменшому волосі) безповоротність […]...
37. РОЗПУКА Серед гір і заметів Колимського краю, Де морози у зашпори й душу беруть, Вже сім літ я задарма в неволі […]...
38. СТРІЛА. Цикл 1 Пущені пруживим, тугим луком, в чорну пітьму дзвінко полетіли ковані огнистим Локі стріли. Чорну ніч розколивали звуком. Горда дума […]...
39. “Читаю Леніна – і радісно стає…” Читаю Леніна – і радісно стає, І щось мене на крилах підіймає: Як мужньо він усе негідне – б’є! Як […]...
40. “Пісні не списані…” Пісні не списані, Сни заколисані, Лийтесь рядком на папір! Думи весняні, Мрії кохані, Нумо, летімо до зір! Найдемо доленьку, Найдемо […]...