РОЗПУКА

Серед гір і заметів Колимського краю,
Де морози у зашпори й душу беруть,
Вже сім літ я задарма в неволі караюсь,
Вісімнадцять попереду ждуть.

Та неволя, мов п’явка, припала до серця,
День і ніч по краплині висмоктує кров,-
Не діждуся, коли вона врешті нап’ється
І хоч мертвого звільнить з оков.

Не діждуся, коли вже для певності в тому,
Що помер я, навиліт прохромлять мій труп
І бездушно у горах зариють потому,
Не прикривши й розтулених губ.

Це, звичайно, розпука, та все ж я свідомий,
Що від смерті мене тут ніхто не спасе,-
Як помру – на могилі поставлять мій номер:
“О – один – дев’ятсот тридцять вісім” –
і все.

1955-1988

(3 votes, average: 2,00 out of 5)

РОЗПУКА Поза тихими водами Сумно та й смеркалося; О, як голос меж горами, Щастя розбилося! Летить ворон чорнокрилий – За ним […]...

СРЕДИ МИРОВ Среди миров, в мерцании светил Одной Звезды я повторяю имя… Не потому, чтоб я Ее любил, А потому, что я […]...

ЦВЕТЫ … И потому, что я постиг, Что мир мне не монашья схима, Я ласково влагаю в стих, Что все на […]...

Банда грала навиліт і росяні коси губила банда грала навиліт і росяні коси губила на колосся падучі викапував пристріт гіркий що сьогодні чекає товаришу степ чи могила […]...

“У неї помер чоловік…” У неї помер чоловік Через два місяці буде весна Вона мені віддалась По вашому це так? Ах чоловік помер місяць […]...

МОЯ РЕЛІКВІЯ Я приміряю предка шолом, порубаний мечами, гостроверхий, і чую: зорі над моїм чолом черкають крицю вічності і мерхнуть… Я приміряю […]...

СВЕРКАНИЕ Если любишь – гори! Если знаешь – забудь! Заметает снегами мой путь. Буду день до зари Меж волнистых полян От […]...

“Мабуть, я їду вмирати…” Мабуть, я їду вмирати На Україну додому. Знімуть патрони й гранати, Передадуть другому, Мене ж поволочать за ноги, В окопі […]...

В САМБОРІ Ой упала зоря на голубі гори На самбір-тернину серденько вколола. “Гой, стій, самборе, не коли! Як же в мені серце […]...

“банда грала навиліт і росяні коси губила…” Марині Брацило Марині Брацило банда грала навиліт і росяні коси губила на колосся падучі викапував пристріт гіркий що сьогодні чекає […]...

“Вже стільки років…” Вже стільки років не діждуся рання! Пітьма, пітьма, і сон тікає пріч. Одної ночі ти сказала: “На добраніч!” й від […]...

УСТИЛУГ Тремтять вогні удалині, Туман клубочиться над Бугом, Бринить росиста сива ніч Над потемнілим Устилугом. Мовчать обидва береги – Дрімає тиша […]...

“Приїжджайте частіше додому…” Приїжджайте частіше додому, Щоб не мучила совість потому. Ні грошей не привозьте, ні слави, – Будьте з рідними ніжні й […]...

“В горах є ще дві гражди…” В горах є ще дві гражди. Хлопці, знімайте кіно. Там, як треба, до шлюбу співають, як треба, ховають українських акторів, […]...

“Поки ніч промине у краплях…” Поки ніч промине у краплях, ти до ранку забудеш мене. Але довго потому в часі дощ на шибах листи писатиме. […]...

“Быстро дни недели пролетели…” Быстро дни недели пролетели, Протекли меж пальцев, как вода, Потому что есть среди недели Хитрое колесико – Среда. Понедельник, Вторник […]...

ТРИНАДЦАТЬ СТРОК Я хотел бы любить облака На заре… Но мне горек их дым: Так неволя тогда мне тяжка, Так я помню, […]...

НА БОЛОТІ Хто розцвів, хто розцвів – запитало. Я розцвів, я розцвів – відказало. Хто помер, хто помер – запитало. Я помер, […]...

“Двадцять років тому…” Двадцять років тому, Тридцять років потому… І не знаю, чому Я приїхав додому. І тебе не зустрів – Де мої […]...

“Вмирають вдови…” вмирають вдови це епоха йде прикривши за собою тихо двері і тиша і луна не сколихне вод забуття віддалених плес […]...

10. ДВА ЛИСТИ Пам’яті Степана Петрова, командира і друга. За Віслою крутило і мело, Котило полем снігу білі хвилі, Коли тривожний голос донесло: […]...

РОССИЯ НАЧИНАЛАСЬ НЕ С МЕЧА! Россия начиналась не с меча, Она с косы и плуга начиналась. Не потому, что кровь не горяча, А потому, что […]...

“Не видивлено зелених світлячків листя…” Не видивлено зелених світлячків листя, Не випито неба криницю до дна. Вулиця чиста, мов на свято врочисте Виметена вітру мітлою […]...

ТЫ НЕ СОМНЕВАЙСЯ Кружит ветер звездную порошу, В переулки загоняя тьму. Ты не сомневайся: я хороший. Быть плохим мне просто ни к чему! […]...

ОЗЕРО ЧАД На таинственном озере Чад Посреди вековых баобабов Вырезные фелуки стремят На заре величавых арабов. По лесистым его берегам И в […]...

“Коли помер кривавий Торквемада…” Коли помер кривавий Торквемада, Пішли по всій Іспанії ченці, Зодягнені в лахміття, як старці, Підступні пастухи людського стада. О, як […]...

ХАЙ СЛАВИТЬСЯ ЛЕНІН НАВІКИ-ВІКІВ! Запало мені ще з дитячих літ: …Село. Січень двадцять четвертого року… Гули паровози на станції в світ… І плакали люди… […]...

“Ущелинами вулиць…” Ущелинами вулиць серед кам’яних багатоповерхових нагромаджень, як в горах, – гуцулка принаджує ходою сарни і вабить нерозгаданою таємницею, що і […]...

“Чи бачив хто слов’янську дівчину…” Чи бачив хто слов’янську дівчину? Чи чув коли, як річ вона веде, Жартуючи в веселую годину? Або тоді, як сонечко […]...

НА БАЛАТОНІ 1 На Балатоні осінь золота, Пливе в повітрі сива павутина. Пишу тобі до Києва листа, Слова мені нашіптує калина. Вона […]...

“Там, де мені добре…” Там де мені добре – довкола гори – невисокі переважно і я дуже тяжко прийшов до розуміння що невисокі вони […]...

ПОМІЖ ЗУСТРІЧЧЮ І РОЗЛУКОЮ Вже і серця свого не слухаю, І розлуки витримую піст, Поміж зустріччю і розлукою Календарний будую міст. Спершу тижні лічу, […]...

САМООБСЛУГОВУВАННЯ Дивовижний народ! Найбільші його вороги Сконали своєю смертю. Не кажу вже про Сталіна і про Гітлера. Лазар Каганович, один з […]...

СОН ЛІСІВ Мохнаті зітхання дерев – Шелест, шурхіт, шум… А десь недалеко машини рев, Що розриває цей сум. У вершках кучерявого листя […]...

АВТОБІОГРАФІЯ В горах де ближче сонця, перший раз приглянувся небу, тоді щось дивне й незнане пробудилося у мені, і піднеслася голова, […]...

“Коли в космічний темряві погасне…” Коли в космічній темряві погасне Бодай одна замріяна зоря, Згадаймо знов, чого вона згоря, Чи хтось помер у зморище дочасне. […]...

“Ты такая ж простая, как все…” Ты такая ж простая, как все, Как сто тысяч других в России. Знаешь ты одинокий рассвет, Знаешь холод осени синий. […]...

“Я пригадав собі один стіжок у горах…” Я пригадав собі один стіжок у горах. З молодика сідав на нього срібний порох, А я лежав на нім тихенько, […]...

ДИДАКТИЧНИЙ ЕТЮД I Коли в тобі зрубали щось високе і горде, і воно впало на душу, мов колода, і не анабш, куди її […]...

ПОТІК Чуєте, як реве потік? Сивогриво рветься з гір І вічно живе у горах. За віки він уже натік Ціле море, […]...

Related posts: