При заході сонця

Related posts:

1. МАЛЕНЬКІ СОНЦЯ Минула ніч, і сонце білогриве Несе на тросі огненному день, І блискітки, швидкі та метушливі, Стрибають на асфальті де-не-де. Мовчать […]...
2. ПРИ ЗАХОДІ На синій шибі сонних хвиль Стелився сонця срібний луч, Ліг фіолет на зелень гіль, І кров багрила стіни круч… А […]...
3. ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ сонце, сонце, поцілуй наші руки, засвіти наші очі, загрій наші тіла, бо наші матері сплять в брудних ліжках, як повії […]...
4. НА ЦВИНТАРІ Сколихнув темні шпали “Братіслава-Москва”… Й тільки листя опале, тільки зжовкла трава. Тут – розорані схили, вороння на ріллі. Там – […]...
5. “Мій дід умер, коли жита у полі…” Мій дід умер, коли жита у полі Вже наливали туго колоски. Ще хоч би місяць!.. Але згас поволі, Стискаючи судомно […]...
6. ЛЕБЕДІ У ПОЛІ Знову ледве мріють лебеді у полі, а навколо білий холод і зима, і, як мати, стала за селом тополя, що […]...
7. “На захід сонця моляться тополі…” На захід сонця моляться тополі, Вертають люди з поля до села. Яри й долини залива імла, І встали зорі, несміливі […]...
8. ДНІ НЕЗРИМОГО СОНЦЯ Володимирові Забаштанському Кажеш:”Бачу”, – і жмуряться очі незрячі, і проходить видіть нескінченний парад. Знаєш, пишуть серйозні газети, неначе є в […]...
9. ТОПОЛІ У полі на волі Дві сиві тополі, Дві долі, що стали Одною поволі. І сонце їм світить, І вітер їм […]...
10. “Всього було: і долі, і недолі…” Всього було: і долі, і недолі, І ноженята босі по стерні, І сизий суп з пісної бараболі, І перший хліб […]...
11. 03. КОПАННЯ КАРТОПЕЛЬ Поволі, поволі по синім полі дими кружляють на вільній волі. Короткими днями цвітуть вогнями на краю плаю, немов квітками. Багато […]...
12. КАНАДСЬКИЙ СЛАВЕНЬ (Український різновид) Канадо, ти – наш дім, твоя земля До всіх синів, як мати, промовля. Палкі серця тобі несуть Любов і славну […]...
13. “Я знаю, навіщо… навіщо нам зими судились…” Я знаю, навіщо… навіщо нам зими судились, аби до зникання поволі усе призвичаїть: стоїть серед снігу будяк почорнілий, на ньому […]...
14. “Який глибокий ти даруєш спокій…” Який глибокий ти даруєш спокій, Моя далека вечорова зоре! Я бранець твій, як серп оцей широкий, Що стелиться за обрій, […]...
15. ДО СХІД СОНЦЯ Якби я повірив, що в нашій країні Тепер сходить сонце, та вже не криваве – Росли б мені в грудях […]...
16. СХІД СОНЦЯ ЗАХІД СОНЦЯ весна літо осінь зима ти знаєш усі пори але з кожним сонцем мов народжуєшся знову з кожним заходом відходиш трошки...
17. ВЕЧІР Непевне сонце бабиного літа сіда рішуче за червоний пруг – і поночіє враз… Уже й з яруг солодка тиша крадеться… […]...
18. “На захід сонця гнесь кедрина…” На захід сонця гнесь кедрина, Шумить зі скель в вечірню даль, На берег моря хуртовина Викочує кораль… І чують кедри […]...
19. Скосив мене милий до світ сонця Скосив мене милий до світ сонця, І стала я сіном запашним, А він і не знає – на сіні дрімає, […]...
20. ЖНЕЦЬ Весняними ясними вітрами Наші перші овіяно драми, Наші перші щасливі незгоди, Наші чисті закохані гніви. Які в них були насолоди, […]...
21. СХІД СОНЦЯ Страшне вино ночей доспілих по вінця в черепі хлюпоче. Буджуся сонний, неспокійний, і місяць чавить мої очі. Та раптом чую: […]...
22. ПЕРЕД СХОДОМ СОНЦЯ – Мамо! Ти мовиш, що в день, В якому я народився, В білих коронах вишень Весняний чар золотився, Дзвінко лящів […]...
23. “Я стільки сонця в очі взяв…” Я стільки сонця в очі взяв, Що навіть, як зніму повіки, Мені для мрій І для уяв Його вже вистачить […]...
24. “Світає…” Світає… Так тихо, так любо, так ніжно у полі. Мов свічі погаслі в клубках фіміаму, В тумані загорнувшись, далекі тополі […]...
25. “Ні жінки, ні хати тієї нема…” Ні жінки, ні хати тієї нема, Старі лиш валяються капці, Та вітер зі степу несе у лиман Осіннє насіння акацій. […]...
26. СЕЛО (“Корови моляться до сонця…”) Корови моляться до сонця, що полум’яним сходить маком. Струнка тополя тонша й тонша, мов дерево ставало б птахом, Від воза […]...
27. ЛІТНІЙ ВЕЧІР Від спеки місто важко дише, й чоло його шорстке й червоне під віялом нічної тиші поволі стигне і холоне. Тремке […]...
28. З книги “ДЕРЗАННЯ” (1914)СОНЦЕКРОВ Без сонця жити я не хочу Стерпіть не можу я холодних ліхтарів Я сонцекров люблю і в крові сонце І […]...
29. “В день молодого сонця, коли в росі трава…” В день молодого сонця, коли в росі трава й під голову лежачу вода не підплива, коли очима в’яжеш повітря у […]...
30. “А було то ранньою весною…” Світлій пам’яті М. Т. Рильського А було то ранньою весною На високій повені-воді. На човні за жовтим верболозом Все чекав […]...
31. КУЛІШ Давно в труні Тарас і Костомара, Грабовський чемний, лагідний Плетньов… Сивіє розум і холоне кров; Літа минулі – мов бліда […]...
32. “ЩЕ ПОВНІ СОНЦЯ ЛИНУТЬ НАД МАЙДАНОМ…” Ще повні сонця линуть над майданом Високі вікна велетнів стрімких. Здається, й ми здіймемось і розтанем Ген там, де місяця […]...
33. “Немає діда, третій рік нема…” Немає діда, третій рік нема, Берізка хилить віти до могили. А був покійний – доброта сама, Хоча не всі старого […]...
34. ЧОЛОВІКОВІ Не цвітуть на вікнах герані – Сонний символ спокійних буднів. Ми ввесь час стоїмо на грані Невідомих шляхів майбутніх. І […]...
35. СПІВАЄ СЛІЧЕНКО Ех, цигани! Солодка воля, Золотий перелив гітари. Кочувала світами доля, Як підхоплені вітром хмари. Доле, доле – степи та ватра. […]...
36. Думка (“Нащо мені чорні брови…”) Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні […]...
37. СОРОКАЛІТНІ Повиростали наші діти, А ми й не встигли постаріти. І тільки перша сивина Нагадує, що вже весна Давно-давно одголубіла І […]...
38. ЧИСТА КРИНИЦЯ Довго шукаю – вірю – знайду, Там, де стоять на сторожі тополі Чисту криницю у чистому полі, Чисту криницю у […]...
39. “Така шалена стужа…” Така шалена стужа, Така крута зима. У хаті хлопчик тужить За тим, чого нема. До вікон припадає, Щебече, мов пташа. […]...
40. “Рожева квітка сонця…” Рожева квітка сонця Над морем голубим. І прибережні сосни, І хмарка-пілігрим. Оглянешся довкола – Намети, люди, пляж. Спокійні виднокола, Курортний […]...