КУЛІШ
Давно в труні Тарас і Костомара,
Грабовський чемний, лагідний Плетньов…
Сивіє розум і холоне кров;
Літа минулі – мов бліда примара.
Та він працює. Феніксом з пожару
Мотронівка народжується знов;
Завзяттям віє від його промов,
І в очах – відблиск молодого жару.
Він боре тупість і муругу лінь,
В Європі хоче “ставляти курінь”,
Над творами культурників п’яніє;
І днів старечих тягота легка,
І навіть в смертних муках агонії
В повітрі пише ще його рука.
11.05.1926
(3 votes, average: 2,67 out of 5)Related posts:
- КУЛІШ У ВЕНЕЦІЇ “Споконвіків було предвічне слово І слово – Бог. Яке значне життя! Через епохи, здвиги, смерть, життя Воно пройшло і сяє […]...
- РОЗМОВА НА ПАРОПЛАВІ Дніпро заскливсь. По горах тепла тінь; Ритмічно допотопні б’ють колеса. “Звернись лицем до низового плеса І хоч в думках зазивний […]...
- СОН Вона живе і досі невже і я живу Я бачив її коси фіалки рву. Десь у рові зеленім і її […]...
- ТУТ ЛЕНІН ЖИВ (З дорожнього блокнота) За Ленінградом, знана змалу, Є станція Разлів. Сюди Щодня з Фінляндського вокзалу Робочі ходять поїзди. Північний край! Такі не скрізь […]...
- “Cкільки перемито різних днів” Cкільки перемито різних днів, Як надовго затяглось шукання! Вже переступив за межі слів, Де почавсь майдан мовчання. Істино, єдина, озов […]...
- ДО ШЕКСПІРА Шекспіре, батьку наш, усім народам рідний! Чи чуєш, як зове тебе народ незгідний, Приблуда степовий, наслідник розбишацький, Шо й досі […]...
- ДОКИ? Минає час, минають люди; Ми всі ждемо того, що буде, І кажем всі: давно вже час, Щоб воля та прийшла […]...
- “У неділеньку та ранесенько…” У неділеньку та ранесенько, Ще сонечко не зіходило, А я, молоденька, На шлях, на дорогу Невеселая виходила. Я виходила за […]...
- “Коли згасає вересневий жеврій…” Коли згасає вересневий жеврій І на гаряче золото дерев Дряпіжно падає, мов хитрий лев, Біловолосий завирюхи мервій, Куди подінеться плакучих […]...
- “Тут літо ходило, а нині – осінь…” Тут літо ходило, а нині – осінь. Покошено трави. Засіяно лан. Малу павутиночку вітер відносить, За неї чіпляється сивий бур’ян. […]...
- “Не додому вночі йдучи…” Не додому вночі йдучи З куминої хати І не спати лягаючи, Згадай мене, брате. А як прийде нудьга в гості […]...
- ГАРАЛЬДІВ ПЛАЧ О горе! Ставна і рослава, З обличчям, як сонце ясне, Киянка, дочка Ярослава, Не хоче за мужа мене. Я з […]...
- СТАРІСТЬ Сидить у кріслі старий чоловік, а його шкіра, як соняшник, слідує за сонцем, що постійно втікає, як кіт, який не […]...
- СОРОКАЛІТНІ Повиростали наші діти, А ми й не встигли постаріти. І тільки перша сивина Нагадує, що вже весна Давно-давно одголубіла І […]...
- “Струнка, повітряно-легка…” Струнка, повітряно-легка, Немовби зіткана з блакиті, – Мені ти стрілася така В далекім світі, юнім літі. Таку тебе запам’ятав, Таку […]...
- ГУЦУЛКА Сонічко-писанко, Гори тризубаті, Боре-колисанко В зорянім багатті, Каменю Писаний, Скрипко Черемошу! – Тугу неописану Збавити не можу....
- ТОЙ САМИЙ Жив чоловік на цих зелених горах, На звозах кращого із давніх міст, Писав і мислив, мав химерний хист Його столітній […]...
- ДЖМЕЛИК Прийшов з війни сусід, мій старший друг. Як зиму зимувалось, небораче? Ходімо, каже, на весняний луг, Бо я його давно-давно […]...
- “Із-за гаю сонце сходить…” Із-за гаю сонце сходить, За гай і заходить. По долині увечері Козак смутний ходить. Ходить він годину, Ходить він і […]...
- БУРЛАКА Ой бурлака молоденький На чужу чужину Вийшов слави залучати, А ліг в домовину… Він з надіями святими Вийшов рано з […]...
- КИЇВ З ЛІВОГО БЕРЕГА Вітай, замріяний, золотоглавий На синіх горах… Загадався, спить, І не тобі, молодшому, горить Червллних наших днів ясна заграва. Давно в […]...
- КАВУНИ За кукурудзою, де пару спокій, Де проса й гречки запашні клини, Під сонцем спіють темні тумани Й манастирі, важкі, зеленобокі. […]...
- ГОЛОС Ти надто любиш спів дзвінкоголосий Минулих днів і показних епох, Слід половецький, що давно заглох, Книжок старинних пертлілі стоси. Невже […]...
- ГОЛОВА І ШИЯ Чоловік говорить жінці: – Пам’ятай мої слова, Що в розумному сімействі чоловік – то голова. – Ну, а я, виходить, […]...
- ТЕКСТ ДЛЯ ANDREA LOUX кацапи, акы збїди. ачей не діждуться причинної облави. ще путь безбрежна до косих очей не достосує дотику, ні слави, ні […]...
- ПРИКАЗКИ. “ВАРЕНИКИ-ВАРЕНИКИ!” Сидить москаль на прилавку, Прищурює очі… Так і знати: москалина Вареників хоче. Хоче бідний вареників, То й ніщо питати! Та […]...
- ЖИТТЯ /Василеві Куриленкові/ Зловіщий брязкіт днів, що б’ються на кавалки, І жах ночей, що затискають плач. Ти, зраджений життям, яке любив […]...
- “а я тебе уже давно забув” а я тебе давно уже забув чому ж тепер ти знову прилітаєш у літаках пребілих снів на засмучені аеродроми моїх […]...
- НА ОЗЕРІ ПІДЗЕМНІМ Ту стань! Підземне море В Гадес ввійти боронить, Бач, хвиля берег боре І в камінь глухо дзвонить. Без вітру плещуть […]...
- ФРАНКО Не легко відійти в країну вічності німу, хоча яка була б дорога днів трудна і сіра. На сто вузлів сплелись […]...
- “Берізка похилилась до дуба…” Берізка похилилась до дуба, А дуб її не хоче помічати. До сосни тягне богатирські шати І шепче ніжно і жагуче: […]...
- ПАБЛО ПІКАССО Білий голуб – голуб миру, Він – емблема, прапор тих, Хто планеті хоче щиро Щастя, Долі, Днів ясних! Голуб миру […]...
- ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ Мури якісь, хтось ридає на мурах, А перед мурами степ… Де б це, скажи мені, вірний мій джуро, Ми опинилися, […]...
- “Ти в руки не береш…” Ти в руки не береш сокиру або кріс, але й тобі кортить у зрубі весняному, як предку, що рубав по […]...
- “Любов на вигадки тямуща…” Любов на вигадки тямуща, Бо їй чужа душевна лінь, – Це не брехня, а правда суща, Як свідчить досвід поколінь. […]...
- СПОГАД Виблискує в сонці ріка, Біліє хмарина легка, І ти мені мила така, Що годі вмістити у слові Безмежжя моєї любові. […]...
- ПІСНЯ Спадає листя яворове, За обрієм зима гуде… Озвись, прийди, моя любове, Моє кохання молоде. Озвись, як день, як півні треті, […]...
- “Ти йшла гірською стежкою. Між скал…” Ти йшла гірською стежкою. Між скал, Мов птах підбитий, бивсь крилом Байкал. Ти кинула камінчик. Він упав, Скотивсь безшумно з […]...
- “О сік берези у весняну пору!..” О сік берези у весняну пору! Як хмільно і пахуче він стіка: Із щедрою рішучістю струмка, Котрий ніколи не впаде […]...
- “Зламаймо свого спокою канони” Зламаймо свого спокою канони, Спалім до свого спокою мости. Візьмім на плечі небо, що дано нам, Щоби його по світу […]...