СТЕПОВА МОГИЛА

Related posts:

1. В’ЯЗОНЬКО (пісня) “Ой в’язоньку молоденький, Чому рано опадає, Чому по полю літає Твій листонько зелененький? Та чи вже ж то роса з […]...
2. Розрита могила Світе тихий, краю милий, Моя Україно, За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш? Чи ти рано до схід сонця […]...
3. МОГИЛА Що то за могила: Вітер сніг розміта; Крізь сніг почорніла Трава вигляда? Далекії роки далеко вплили, Як води весною. Густою […]...
4. СТЕПОВА СІНОЖАТЬ Ой по Дону, по Дону, По крутому бережку, Там село поуз село Мов квітками процвіло. Без границі й без конця, […]...
5. КОЗАЦЬКА ХАТА Хто святі церкви мурує, Пнеться з них до раю, – Я гуляю по Дунаю, Стиха в кобзу граю. Хто людські […]...
6. СТЕП Від полудня теплий вітер Стиха повіває, Під живущою росою Степ наш оживає. За могилою могила Зеленіє-мріє, І далеко проміж ними […]...
7. СТЕПОВА ЕЛЛАДАПІД ЧУЖИМ НЕБОМ 1. Не треба ні паризьких бруків, Ні Праги вулиць прастарих: Все сняться матернії руки, Стара солома рідних стріх. Все сниться […]...
8. ОСІННІЙ ВІТЕР Не так уже сонце світить, Не так воно й гріє; І вітерок не тепленький, Холодний вже віє. Не весняний, що […]...
9. СТЕПОВА ЕЛЛАДА 1. Повіє вітер з Понту. Скитський степ Прокинеться, зітхне, і буйна тирса Зеленим морем знов на нім зросте, І побіжать […]...
10. ПІСНЯ ТРЕТЯ. Дума перва Над степами сонце сяє, Вітер подихає, Подихає, мов у кобзу Тихострунну грає. Поначіплювано густо Струни золотії На степи, балки з […]...
11. “Розвивається і зеленіє…” Розвивається і зеленіє, І сумує, мов дівча, дуброва; А над нею сонечко сміється: Весно молода! бувай здорова! Соловейку! я тебе […]...
12. ПОЛТАВСЬКА МОГИЛА Над городом Полтавою туман виходжає; У тумані вечірнє сонечко сідає. Туман зимній та холодний оддався снігами; Позаносило ізгарбом стежки між […]...
13. Дума шоста Дивна чутка по Стамбулу, Дивна вість літає: Кантемир галеру в море Сам випроводжає! Тріумфову проводжає Пинду правовірних, І на ній […]...
14. НАГЛИЙ СНІГ Зненацька, враз на щемну зелень, на пізні трави сніг упав, Закрупотіли білі зерна, закружеляла невесело крупа солона, як ропа. Вдягнувся […]...
15. ДИТИНА-СИРОТИНА Як тільки гульк на світ свята неділя, То й стане зараз веселіший світ, І вийде сонечко, мов на весілля, Червоне […]...
16. “В отчій ласкавості…” В отчій ласкавості сонечко гріє, просто з цікавості хмарка синіє. Теслі завзяті лаштують дорогу – дні непочаті видно з порогу. […]...
17. СТЕПОВА КРИНИЦЯ Під сонцем південним Гілеї столиця, Степів неоглядна могуть. Загублене в травах джерельце іскриться, Прозоре, тремке, наче ртуть. Навколо хвилюється жито-пшениця […]...
18. ПІСНЯ ВОСЬМА. Дума перва І Горить лампада ярко, аж палає, Неугасима жертва, дар любові, Що й турчинові душу просвіщає. Дає високі мислі й козакові… […]...
19. “Тим від тебе утікаю…” Тим від тебе утікаю, Що тебе кохаю. Позирни сама на себе, Мій квітчастий раю! Чи моє ж худе обличчє Із […]...
20. “Ізнов сміється степова дорога…” Ізнов сміється степова дорога, Немовби їй і горя не було, Під той байрак, де стрів я вовка злого, У встерпляче […]...
21. ДО КОБЗИ Кобзо, моя непорочна утіхо! Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха, Голосом правди святої дзвони, Нашу тісноту гірку спом’яни. Може, чиє […]...
22. “У світі злому і холодному…” У світі злому і холодному, де щастя зіткане з прощань, чи ми пробачим одне одному цю несподівану печаль? Чи будем […]...
23. СОЛОВЕЙКО І Його ніколи на полі не чути, А сад щодня мов чарами сповняє. Про те одно й живе, щоб бути […]...
24. МОГИЛА Десь далеко в чистім полі Могила стоїть, Округ неї на роздоллі Та тирса шумить; Степ широкий розіслався, Небо та земля; […]...
25. ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ Тихесенький вечір На землю спадає, І сонце сідає В темнесенький гай. Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? […]...
26. МОГИЛА Там, де виснуть, як мокрі мішки, небосхили І, задумавшись, гори стоять навкруги, Ледь видніє чиясь безпритульна могила, Мов сирітка, загублена […]...
27. БАТЬКІВСЬКА МОГИЛА Покинув нас і нашу матір; Скажи, нащо в далекій стороні, Без рідних сліз, в чужій землі, Ти ліг, мій милий […]...
28. МОГИЛА МАТЕРИ Ни креста, ни камня даже на могиле этой нет, и никто мне не укажет никаких ее примет. Бугорок, с другими […]...
29. МОГИЛА СВЯТОСЛАВА Над річкою над Опором Долина зацвіла, Біля річки на долині Самотня могила. Над могилов Бескид гордий Недвижимо чає І, мов […]...
30. САВУР-МОГИЛА Колись давно, в добу воєнних бур, Прийнявши прю на пагорбі крутому, Поліг за славу лицарського дому Хоробрий скитич, провідний Савур. […]...
31. МОГИЛА КІТСА Від болю звільнений і від наруг, Лежить під синім покривалом Бога. Життя й любов минули, як тривога, – Так рано […]...
32. ОШУКАНА МОГИЛА Отут, де сумно опустили віти Стрункі тополі на твердий обліг, В пропахле димом сорок третє літо Він за неправду у […]...
33. БЕЗІМЕННА МОГИЛА Гірчать нагріті сонцем полини, Пливуть хмарини білі, як вітрила. Лежить, мабуть, з минулої війни Серед степів загублена могила. Чий син […]...
34. ШВЕДСЬКА МОГИЛА У степу під Полтавою є висока могила, – Жито спіє навкруг, пшениці, ячмені, Мирний день розквіта, розпростовує крила… У задумі […]...
35. МОГИЛА АКВАЛАНГІСТА Гранітні брили, скелі – Тарханкут. Суворий напис прочитав я тут: “У цім краю нема його могили, Його могилу хвилі моря […]...
36. САВУР-МОГИЛА На циферблаті час ганяє люто стріли, і сиплеться пісок з пощерблених трибків, і вороння летить крізь простір прогорілий, летить на […]...
37. МОГИЛА ПРЕДКІВ Тут, біля давньої церковці, Де святили на Спаса маківки й калину У дзбанах, поливаних склицею, Стоїть могила моїх предків. Кована […]...
38. ЯК ПРИЙДУ Я З ВІЙНИ ДОДОМУ Як прийду я з війни додому, А ти віддана будеш другому, Не схилюся я перед тобою, Обіймуся з своєю журбою, […]...
39. САВУР-МОГИЛА Це я – мандрівний кобзар – іду битим шляхом і помічаю при дорозі гніздо, де повно пташиних яєчок. Коли нахиляюся […]...
40. ТИ НЕ ЗНАЄШ Так до болю, до болю тужно, так безмежно, жагуче жаль, хоч і небо ясне-головокружне, і хоч дзвенить-співає зелена даль. Бо […]...