САМ СОБІ
Заспіваю, спогадаю
Літа молодії,
А в тих літах, божім раю,
Надії святії.
Заспіваю, спогадаю
Вірную дружину,
Обіллю німими слізьми
Німу домовину.
Заспіваю – хай дрімає
Серце одиноке,
А ти, думо, злинь-розлийся
Високо-широко.
Єсть у світі правда чиста,
І добро, і воля, –
Іззивай їх, моя думо,
На ріднеє поле.
Степи мої широкії,
Цілино одвічна!
Хто зоре вас та засіє –
Слава тому вічна!
Лани мої неорані,
Давні перелоги!
Доки по вас блукатимуть
Брати мої вбогі?
Вони орють вас очами,
Скородять бровами,
Сіють тугу, поливають
Дрібними сльозами.
Ой зроди ж, велика туго,
Ярую пшеницю,
Збагати насушним хлібом
Убогу Вдовицю!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ЛЕТИ, МОЯ ДУМО Лети, моя думо, в вечірню годину Далеко-далеко відсіль. Лети, моя думо, у тую хатину, Що слухає казку топіль. Жила в […]...
- ВІЧНА СЛАВА Доби славної та великої Піднесемо ми корогви! Буде хвала йому, тому рикові, Тому львиному – “йду на ви!” Слава князеві […]...
- “Ти зброєю світ собі в ноги послав…” Ти зброєю світ собі в ноги послав, Забувши в гордині без міри: Хто руку оружно підняв на іслам, – Вважай, […]...
- “Я пригадав собі один стіжок у горах…” Я пригадав собі один стіжок у горах. З молодика сідав на нього срібний порох, А я лежав на нім тихенько, […]...
- КОРА ПЛАНЕТИ Обпалена, солона і солодка, свята у нелегкій своїй судьбі, – земної кулі чорна оболонко, доземно я вклоняюся тобі. Вклоняюся тобі […]...
- “Бережи свою духовність…” Бережи свою духовність, Наче свічку у четвер Чистий, Бережи, як совість, Доки ти іще не вмер. Доки сонце у зеніті, […]...
- БРАТИ Послухайте і брів не хмурте: Ці покручі, ці холуї, Ці яничари, ці манкурти – Не зайди, а брати мої. Брати […]...
- “В теплім місяці у травні…” В теплім місяці у травні Шепче явір думи давні, В синім місяці у квітні Думи явора столітні. За водою за […]...
- ВЕСНЯНА НІЧ Настурцій ніч і ніч конвалій Пливе музика радієва. В саду тривожний жду – ніч палить – тебе, далека зоре, Єво! […]...
- НИВА Доки маю світом нудить, Доки маю люде гудить, Доки маю дожидати, Заки Галич зможе встати? – Ліпше сам я рано […]...
- БЛАГОСЛОВІННЯ В горньому граєві райдуга В сім кольорів не згоря. Світе, Європо, возрадуйся: Сходить новітня зоря! Миром, і хлібом, і зладою […]...
- СЛЬОЗА Покосили мої полонини так, що й досі поліг не згребу… Я заграю в зозульку із глини, спогадаю гуцульську журбу. Я […]...
- “Не покидай мене, пекучий болю…” Не покидай мене, пекучий болю, Не покидай, важкая думо-муко Над людським горем, людською журбою! Рви серце в мні, бліда журо-марюко, […]...
- “Моє ти горе нестудене…” Моє ти горе нестудене, Моя ти зоре вдалині, Постійно видима для мене, Хоч би які стояли дні! Там, на дніпровській […]...
- ПЕРШИЙ Першим був не Господь і не геній, першим був – простий чоловік. Він ходив по землі зеленій і, між іншим, […]...
- БІЖЕНЦІ За балкою ідуть бої, Війна гримить за балкою. Степи, дороги, кураї, Плетуться гарби валкою. Жінки на гарбах – хто вони? […]...
- “Я сам собі тісний…” Я сам собі тісний. Словам моїм так тісно, як сонцю в зворохоблених очах. Як в тріщину на древнім обеліску мурашки […]...
- “Ми матері собі не вибираєм…” Ми матері собі не вибираєм – Стареньку, вбогу маєш берегти. На землях тих, які вважають раєм, Прийти у світ чомусь […]...
- САМОІРОНІЧНЕ (Всім і собі) Поетів – грибів опісля дощів, А віршів – наче дощу… Спинилася муза на кленовім плащі, Перечіпкує: дощ би той вщух. […]...
- “Летить собі зозуленька та й кує…” Летить собі зозуленька та й кує про невтішне горенько про своє: прилетіла з вирію – все цвіте, куди ділось дерево […]...
- “Ой, була собі Оксана…” Ой, була собі Оксана, та як був собі Іван… Та схопилась шура-бура, ще й любовний той роман. Ах! ах! Темні […]...
- “О, як багато я в собі згубив…” О, як багато я в собі згубив І як багато загубив у інших, Коли писав такі холодні вірші Про те, […]...
- КВІТКИ Що кажуть, душко, квіточки ті милі, Що он так красно на траві цвітуть? – Зривай ті квіти, доки ще зацвилі […]...
- “Десять років пройшло – все кленуть Горбачова…” Десять років пройшло – все кленуть Горбачова, Україні моїй незалежній клянуть, Все не клеїться в них, не виходить нічого І […]...
- ДО БОЯНА Й до тебе, Бояне, времен Траяна Віщуне, півче, творче, соловію, Й до тебе клоню ніжну свою скраню! До кого ж […]...
- “Лісунець собі на грудці…” Лісунець собі на грудці частить ногітки, у болоті лози куці заплели вінки. Лісунець хапа косиці місяця сріблясті, б’є мохнатенькі копитці […]...
- ДРУЗЯМ-ПОЕТАМ І СОБІ Помовчім, як нічого сказати, Не жонглюймо словом без мети. Не вбираймо у модерні шати Метушні дрібної, суєти. Слово має діло […]...
- “Підганяйте, хлопці, коней…” Пісня мисливців Підганяйте, хлопці, коней, Гляньте, неба край червоний, Хмари захід заступили, Буде з вітром сніг! Підганяйте, не дрімайте На […]...
- “Звичайна собі мить…” Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином. На росах і дощах настояний бузок. Оця реальна мить вже завтра буде спомином, […]...
- “Шукайте цензора в собі…” Шукайте цензора в собі. Він там живе, дрімучий, без гоління. Він там сидить, як чортик у трубі, і тихо вилучає […]...
- “Затям собі на віки вічні…” Затям собі на віки вічні, – Навіки в собі загублю, На березні свої і січні, На тихі тиші і на […]...
- “Гадав собі: забудешся мені “ Гадав собі: забудешся мені – Хай тільки згаснуть літа пломені! Підуть дощі садами сновигати й навчать мене, як жить і […]...
- “Собі я взяв до креда смолоскипа…” Петрові Лаврову, донецькому козакові Собі я взяв до креда смолоскипа, Що світить ярко й темінь розганя, І хиже зло випалює […]...
- Я уявляв собі смерть не такою я уявляв собі смерть не такою наївно вірив що нестямний оргазм страху рвучко жбурне мене поза межі болю а насправді […]...
- “Горить собі червоний глід в ярах…” Горить собі червоний глід в ярах, По вибалках, по балках в павутинні. І сірим стовпчиком посвистує ховрах Попід сорочі гнізда […]...
- “Помий собі обличчя до краси…” Помий собі обличчя до краси водою джерела жертовного, де мочаться топільниць голоси. Помий собі обличчя до краси. На судний день […]...
- “Отак прожив собі, дивись…” Отак прожив собі, дивись, немов одне лиш тільки знав я: о півдошостій народивсь – о півдопершій поховають. Звідкільсь прийшов, ішов […]...
- ГУЛЬВІСА Ой ішов я до дівчини – Од воріт вернувся: Піду лучче до шинкарки Горілки нап’юся! Нехай добрі люде славлять, Що […]...
- “Чекаю дня, коли собі скажу…” Чекаю дня, коли собі скажу: оця строфа, нарешті, досконала. О, як тоді, мабуть, я затужу! І як захочу, щоб вона […]...
- Це потреба бути – все одразу це потреба бути – все одразу сплюснути розпечене лице нидіти хворіти псоріазом пахнути дешевим ялівцем вибирати з кожного по жмені […]...