ДО КОБЗИ

Кобзо, моя непорочна утіхо!
Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха,
Голосом правди святої дзвони,
Нашу тісноту гірку спом’яни.

Може, чиє ще не спідлене серце
Важко заб’ється, до серця озветься,
Як на бандурі струна до струни.

Хто не здоліє озватись ділами
Хай обізветься німими сльозами;
Ти ж своє слово дзвони-промовляй,
Душам братерським заснуть не давай.

Хай недовірки твої туманіють,
Хай вороги твої з жалю німіють;
Ти рідну с ем’ю докупи ззивай.

Гей, хто на сум благородний багатий,
Сходьтеся мовчки до рідної хати,
Та посідаймо по голих лавках,
Та посумуймо по мертвих братах.

Темно надворі, зоря не зоріє,
Вітер холодний од півночі віє,
Квилять вовки по степах-облогах.

Кобзо! ти наша одрада єдина…
Поки із мертвих воскресне Вкраїна,
Поки дождеться живої весни,
Ти нам про нашу тісноту дзвони.

Стиха дзвони, нехай мучене серце,
Важко заб’ється, до серця озветься,
Як на бандурі струна до струни.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

СЛОВЦЕ ДО СТАРОРУСЬКИХ НАРОДОВИКІВ на появ “Позиченої кобзи” Тим часом як, патріотизму повні, Ви дбаєте про слово рідне нам, Слова чужі, художливо кунштовні, Я на користь готую землякам. […]...

“Гей, вдарте в струни, кобзарі…” Гей, вдарте в струни, кобзарі, Натхніть серця піснями! Вкраїнські прапори вгорі – Мов сонце над степами… Гей, рясно всипте цвітом […]...

“Там дзвонять на вежах…” Там дзвонять на вежах. Там дзвони кричать у безмежжя! Там червоно-червоно. Червоно, без меж! – Там попруги пожеж Усе небо […]...

ЗАСПІВ. Збірка “Досвітки” Удосвіта встав я… темно ще надворі… Де-не-де по хатах ясне світло сяє, Сяє ясне світло, як на небі зорі… Дивуюсь, […]...

ПІСНЯ ТРЕТЯ. Дума перва Над степами сонце сяє, Вітер подихає, Подихає, мов у кобзу Тихострунну грає. Поначіплювано густо Струни золотії На степи, балки з […]...

ДО КОБЗИ ТА ДО МУЗИ Моя ти втіхо, кобзо тихострунна! Одна ти в мене із утіх зісталась, Як жизнь важка, гірка, великотрудна, До вічного спочивища […]...

ЗВУКИ РІДНІ Синь бездонна, ще й грозою прополоскана. Дзвони, дзвони, гул – рікою… …з підголосками. Тільки-тільки-но озветься дзвін церковний, будить щем солодкий […]...

СЛОВО ДО НІМЦІВ на появ “Позиченої кобзи” І Довгенько нам була Німещина замкнена, Замкнули ж нам її герої-козаки, Наслухалась про них вістей уся вселенна, Які вони були […]...

ДИКІ ДУМИ Гой думи ж ви мої! Гой чорні ж ви мої, Та де вас подію? Украй Чорногори, украй золотої На шквару […]...

ДЗВОНЯТЬ ДЗВОНИ Дзвонять дзвони вечір, сумно дзвонять нині; Пишуть сумні вісти – будеш, сину, сам… Мамо моя хвора, руку дай дитині, Мамо, […]...

СВЯТИНЯ Мовчки струни на бандурі Я перебираю. Заспівав би я до тебе – Голос замирає. Не почуєш мого слова Серцем молоденьким, […]...

“Над ліжком дитячим, над сном голубиним…” Над ліжком дитячим, над сном голубиним Витає, мов чайка, турбота твоя, Моя ти дружино, Моя ти єдина, – І радосте, […]...

ЗАГРАЛИ ДЗВОНИ Заграли дзвони, заграли дзвони, заграли… Із буйним вітром на перегони помчали. Несуть розраду, несуть потіху з собою І під мужицьку […]...

‘Усі говорять: “він навіки згинув!..” Усі говорять: “він навіки згинув!” А серце каже: “ні, він не покинув!” Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, […]...

Ні! Я не лізу на котурни Ні! Я не лізу на котурни, На пальцях в небо не здіймаюсь, Не роблю з свого серця урни, Огнем бенгальським […]...

БОЖИЙ СУД Про зелені сади, Про пахущі квіти Ми, бувало, під кобзу співаєм; А тепер мовчимо, Мов сном вічним спимо: Ні охоти, […]...

СІМ СТРУН Цикл Посвята Михайлові Драгоманову DO Гімн. Crave1 До тебе, Україно, наша бездольнаю мати Струна моя перша озветься. І буде струна […]...

З ДАВНЬОГО ЗШИТКА Віквічно в облозі, У борні, у тривозі, знемозі… Серце криваве в степах десь вітрами рида: “Ой біда, ой біда Тій […]...

СТАРЕЦЬ (Дума) Надежді Олександрівні Білозерській Бринь бандура, та й замовкне… Чом же не заграє? Стоїть старець під віконцем, – Чом же не […]...

СПРОТИВ Чи то струни, чи не струни, чи то, може, вістря шпаг? Вік минув зеленорунний, що садами ніжно пах. Навіть скрипки […]...

КОБЗАР Струни зрячі, вічні струни Ти торкнеш рукою – Попливе вкраїнська пісня Та й Дніпром-рікою. Хвиля пісні – вища й краща, […]...

НУРТУЄ ПІДЗЕМНЕ Нуртує підземне джерело (а докопатися важко) уста горять спрагою (а докопатися важко) безодня страшить пусткою (а докопатися важко) очі палають […]...

“Бути Колумбом важко…” Гей, нові Колумби… В. Симоненко Бути Колумбом важко… Як важко взагалі першим – чесним і благородним Для світу ти відкриваєш […]...

“Я в серце клав холодний лід…” Я в серце клав холодний лід, Прохав одне: терпи!.. А за тобою слав услід Золочені стовпи. Між ними струнами – […]...

ПІЗНЯ СТРІЧА З ЄВГЕНОМ БАНДУРЕНКОМ Ні, молодість безслідно не розтане, Хоч менше слави мали, ніж хули… Із Пушкінської вулиці платани Мене до тебе знову повели. […]...

МАРІЯНА Твої дзвони, Маріяно, Злотогорлі накреслили кола, Розкотилися аж по вінця Долинної чаші. Я стояла, мов мармур, Десь при криниці. Брала […]...

“Похоронні дзвони…” Похоронні дзвони… – Дзвонять? – По кому дзвонять? – Дзвонити заборонено, ховають без дзвонів. – Кого? – Що?.. – Закопане […]...

НІОБА є горе на землі що від нього сльозавить камінне око і корчиться серце камінне пам’ятай виродню камінніший від каменя коли […]...

РІКА БРИНИТЬ Ріка бринить, як струни, між полями, Колишеться за нею свіжість трав, І поять хвилі човен до безтями. Так непомітно замовкає […]...

СТРІЛА Подай мені лютню з каміння, холодну мов лід і блискучу мов сталь! О, не кантилена осіння, зими променистий, іскристий кришталь. […]...

“Зима… Нема їй ні кінця, ні краю…” Зима… Нема їй ні кінця, ні краю, у сизій хмарі просвітку нема. Струною снігу білий вітер грає. Зима в душі. […]...

ПОБОЯНЩИНА І Колись Боян, співець потужний, Дзвонив у струни золоті, Мов соколів десяток дружний Пускав з-під хмар на лебеді, Не соколи, […]...

СУМ І РОЗВАГА Кобзо! Давно ми з тобою по світу блукаєм, Добре та й добре обоє сей світ лихий знаєм. Знаєм, яка тут […]...

“Як сумно ти грала в той вечір розлуки…” Як сумно ти грала в той вечір розлуки, Як жалко твій спів линув вдаль, Неначе закляти хотів в свої звуки […]...

AMEN Амінь Закінчений концерт, лиш відгомін – омана. Кінець усього – смерть, таємна і незнана. І радісне й сумне минає, мов […]...

ПІСНЯ П’ЯТА. Дума перва ПІСНЯ П’ЯТА. Дума перва Тихий ангел вибирає Душу голубину, Крильми стиха осіняє Мовчазну людину. І всі віри тій людині Приступні […]...

ОБЕЗЖЕНЩЕННА ПУСТЕЛЯ Дивлюсь на гори із вікна На простір дикий ції пустки І пригадалася вона Забилось серце хутко-хутко Згадались тіні теплий присмерк […]...

ЗИМОВА НIЧ НА ЧУЖИНI + – Розваж мене, Музо, моя ти порадо! Так важко в сей вечiр на серцi менi! Де ж ти забарилась? […]...

“Губи твої від шовку ніжніш…” Губи твої від шовку ніжніш тануть мені на губах руки твої від вогню гарячіш владні вже як судьба чом же […]...

ЩЕ ТВОЇ Я ПОЦІЛУНКИ Ще твої я поцілунки На устах гарячих чую, А твої обійми душу Ще хвилюють молодую. Серце в грудях ще стукоче, […]...

Related posts: