Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






Andante

“Люди – глина співуча…”
Отак одчайдушно ходять за мною слова.
Кому ж я співатиму, кому я озвуся? Кому розповім ці дива?
І йду між дівчат, між білявих, між бестій-блондинок.
І зве мене на поєдинок
мій космос, заселений творчою глиною…

А ми навіть бога зробили людиною.
Наплювали в епоху нам, наче у душу.
І до чого тут одяг у стилі “модерн”?
Як мені вберегти своє тіло і душу? З ким любитися мушу –
в понеділок, найперший день?

Я іду як герой марсіанської хроніки. Я іду по планеті людей.
Але я захлинаюся власною кровію в понеділок,
найперший день.

В перший день…

В перший день ми ще юні богове.
В день останній – усе ще не смерть…
Не клени, не клени молодої любови,
Не клени цей небесний концерт!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Andante - КРЕМІНЬ ДМИТРО ДМИТРОВИЧ