Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“О мастаки пристосувати крок…”

О мастаки пристосувати крок!
Де треба – рачки,
де зручніше – плазом.
Посеред ребер, серця білих крокв,
фатальна опечатка протоплазми.

Ваш звичний спорт – тупий шахсей-вахсей
і самоїдства дика галабурда.
Напозичались у сірка очей
і набули ганьби, як атрибута.

Тупої ремигайлівки воли!
Вам залигали душу недоріку.
Ви калабані страху розвели
на всіх духовних магістралях віку.

Що може душу сколихнуть рабу?
Січкарня душ, омріяна епохо!
Мистецтво взяте на скабу.
Митці поволі обростають мохом.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

“О мастаки пристосувати крок…” - КОСТЕНКО ЛІНА